Перемога демократів у Конгресі США не гарантує Україні більше зброї, — експерт

Проміжні вибори до Конгресу США, які відбудуться 3 листопада, можуть стати приводом для поширення дезінформації про нібито «відмову США від України». Водночас перерозподіл сил у Конгресі не означає автоматичної зміни американської зовнішньої політики.  У разі втрати республіканцями контролю над Палатою представників і Сенатом США Дональд Трамп може частіше використовувати право вето. Для того, щоб блокувати рішення опозиційного Конгресу. Серед можливих наслідків зміни балансу сил у Конгресі для України — активізація санкційної політики проти Росії та потенційне розширення можливостей для надання військової допомоги.

Про це в етері Громадського радіо повідомив асоційований експерт Інституту Американістики Олег Преловський.

За його словами, команда Трампа заздалегідь готувалася до сценарію, за якого республіканці можуть втратити контроль над однією або обома палатами Конгресу. Такі ризики стали очевидними ще влітку, коли почали з’являтися ознаки зміни політичних настроїв.

«Насправді ми дійсно можемо вважати, що республіканці підготувалися до такого сценарію. Цей процес триває ще з літа, і для притомної частини Республіканської партії було доволі очевидно, що вони можуть не отримати контроль над обома палатами Конгресу. Зараз у Палаті представників співвідношення становить 218 республіканців проти 214 демократів, а в Сенаті — 53 проти 47 відповідно. Тобто перевага республіканців не є настільки значною, щоб вони могли почуватися впевнено», — пояснив експерт.

За його оцінкою, існує ризик, що Палата представників повністю перейде під контроль демократів. У Сенаті ситуація може бути складнішою, зокрема через можливу рівність голосів, коли вирішальне слово матиме віцепрезидент. Водночас не виключено, що демократи зможуть отримати контроль над обома палатами.

На цьому тлі Трамп уже почав говорити про можливість активного використання президентського вето.

«Трампу в такій ситуації потрібно буде якимось чином зберігати можливість впливати на політичні процеси. В одному з останніх інтерв’ю він сказав, що, мабуть, стане «містером вето». Тобто фактично дав зрозуміти, що використовуватиме це право, аби не дозволити зруйнувати те, що його адміністрація та республіканці напрацювали за час перебування при владі. Але тут постає інше питання: чи збігається це з настроями американського суспільства? Чи готові громадяни приймати результати політики трампістів? Адже вибори до Конгресу — це певною мірою оцінка не лише діяльності конкретної партії. А й роботи президента, Білого дому, його зовнішньої та, що особливо важливо, внутрішньої політики», — зазначив Преловський.

Він додав, що для оточення Трампа збереження влади має особливе значення. Адже йдеться не лише про політичні позиції, а й про вплив на подальше функціонування всієї пов’язаної з президентом системи.

Водночас експерт не вважає, що в разі переходу Конгресу під контроль демократів у США обов’язково виникне політичний параліч. Він наголошує, що американська система стримувань і противаг передбачає можливість втручання різних гілок влади, зокрема судової.

«Я не сказав би, що це буде стовідсотковий політичний параліч, тому що в Америці є система стримувань і противаг, про яку не треба забувати. Вона діє не лише у відносинах між Конгресом і президентом, а й за участю Верховного суду. Тобто якщо рішення однієї з гілок влади вважають таким, що виходить за межі її повноважень. Є ще третя гілка, яка може визнати його незаконним, таким, що потребує перегляду, і фактично обмежити ці повноваження», — пояснив Преловський.

За його словами, заяви Трампа про те, що він стане «містером вето», поки не означають, що президент зможе одноосібно блокувати будь-які рішення. Такі наміри можуть зіткнутися з конституційними обмеженнями.

Експерт нагадав, що ситуації, коли президент США працював з Конгресом, контрольованим опозиційною партією, вже траплялися в американській історії.

«Те, що Трамп зараз говорить про можливість активно використовувати право вето, — це його заяви для ЗМІ. Але це ще не означає, що такий сценарій автоматично стане реальністю. Конституційний суд може знайти цьому заперечення. І це не вперше в американській історії, коли президент стикається з Конгресом, де більшість належить опозиції. Та намагається використовувати право вето для просування своєї політики. Такі ситуації були за Гаррі Трумена у другій половині 1940-х років. За Джеральда Форда, Рональда Рейгана, Білла Клінтона та Барака Обами. Сам Трамп під час першого президентського терміну також зіткнувся з демократичною більшістю в Палаті представників. І покладався на право вето. Тобто це доволі звична практика для американської політичної системи», — розповів експерт.

Він переконаний, що система, закладена ще під час формування американської державності, продовжує виконувати роль запобіжника від надмірної концентрації влади в руках однієї політичної сили.

Преловський також пояснив, що повноваження американського президента мають конституційні межі. До них належать керівництво виконавчою владою, роль головнокомандувача збройних сил. Також участь у зовнішній політиці та дипломатії, призначення посадовців, підписання законів і застосування права вето.

Водночас частина рішень залежить від Конгресу, який має законодавчі та бюджетні повноваження.

«Не все, що Трамп хотів би робити, належить до безпосередніх повноважень президента Сполучених Штатів. Згідно з Конституцією, президент є головнокомандувачем. Має значний вплив на зовнішню політику та дипломатію, керує виконавчою владою. Також є так звана норма Take Care Clause — обов’язок президента дбати про сумлінне виконання законів. Він підписує законодавчі акти, призначає посадовців, має право помилування та бере участь у бюджетному процесі. Але якщо шукати можливості для розширення впливу, то американське законодавство справді має чимало нюансів. Наприклад, питання імміграції адміністрація може розглядати крізь призму національної безпеки або зовнішньої політики. Так само це стосується тарифної політики та обмежень щодо інших країн. Тобто певні інструменти впливу в президента залишаються», — зазначив Преловський.

На його думку, навіть за посилення протистояння між Білим домом і Конгресом не варто очікувати, що Трамп кардинально змінить свою політичну риторику.

«Особливо з огляду на ту риторику, яку ми вже звикли чути від Трампа, я не думаю, що він зможе вийти за її межі. Те, що ми вже чули від нього раніше, будемо чути й надалі. Можливо, побачимо більше сутичок між Конгресом і Білим домом, але згодом вони можуть виявитися не такими суттєвими, як нам здаватиметься зараз після гучних заяв», — вважає експерт.

Окремо Преловський звернув увагу на репутаційні та політичні ризики для найближчого оточення президента. На його думку, потенційна втрата контролю над Конгресом може відкрити шлях до активнішого розслідування діяльності людей, пов’язаних із Трампом. Зокрема їхніх фінансових і міжнародних зв’язків.

«Це передусім питання репутації. Ідеться не просто про політичний образ Трампа, а про цілу систему навколо нього. Його оточення, родину, фінансову імперію, людей, які формували його як підприємця, а згодом і як політика. Для них надзвичайно небезпечно, якщо все це стане предметом публічного викриття. Якщо будуть оприлюднені певні зв’язки з іншими країнами, то, на мою думку, серед них можуть бути й зв’язки з Росією. Це ті контакти, які намагаються приховати. Але їхнє оприлюднення могло б пояснити, чому ми сьогодні бачимо саме таку політику Трампа щодо Росії. Тобто для його найближчого оточення це не лише питання збереження посад чи політичного впливу. А й ризик того, що суспільство дізнається про речі, які воно не хотіло б бачити», — сказав експерт.

Він додав, що американські виборці можуть негативно сприйняти інформацію про непрозорі зв’язки представників влади. Це, за його оцінкою, здатне послабити позиції найближчого оточення Трампа не лише на проміжних виборах до Конгресу. А й під час наступної президентської кампанії.

«Ми бачимо, що трампістів непокоїть те, що може стати відомим американським громадянам. Виборці не обов’язково готові приймати будь-які непрозорі практики в американській політиці. Й не хочуть, щоб країну представляли люди, чиї зв’язки викликають запитання. Це може стати для оточення Трампа серйозним політичним промахом. Надалі, і на виборах до Конгресу, і на президентських виборах, їхні позиції можуть послабитися. Я думаю, що вплив найближчого оточення Трампа вже не буде таким, яким вони, можливо, планували його зберегти на наступні десять років», — зазначив Преловський.

Водночас експерт застерігає від очікувань, що прихід демократів до влади автоматично означатиме кардинальну зміну американської політики. Зокрема щодо України. На його думку, багато залежатиме від того, з якими саме політичними цілями демократи прийдуть до Конгресу.

Одним із можливих напрямів змін він називає активізацію санкційної політики проти Росії.

«Я не готовий зараз на сто відсотків сказати, що політика США кардинально зміниться, навіть якщо демократи отримають контроль над Конгресом. Я не думаю, що ми побачимо одразу якісь істотні зміни. Але те, чого хотілося б очікувати, — це активізація санкційної політики. Зокрема, йдеться про законопроєкт Грема Блюменталя, про який ми говоримо щонайменше останні пів року І на ухвалення якого чекали. Трамп підтримав його, але згодом фактично дав зрозуміти, що не збирається повною мірою запроваджувати передбачені ним заходи. Тому, можливо, після приходу демократів до влади вони зможуть знайти механізми реалізації цього законопроєкту через Конгрес. Або інші інструменти. Саме тут можуть відбутися певні зміни», — пояснив Преловський.

Іншим важливим питанням для України залишається військова допомога. Експерт звернув увагу, що Конгрес має суттєву роль у її фінансуванні та законодавчому забезпеченні. Тому зміна політичного балансу в ньому потенційно може відкрити додаткові можливості для підтримки України.

«Інше питання — надання підтримки Україні, передусім у військовому плані, зокрема зброї. Тут важливо розуміти розподіл повноважень у США. Президент керує армією, може віддавати накази щодо розгортання військ, флоту чи військово-повітряних сил. Але питання фінансування військової допомоги та виділення відповідних ресурсів значною мірою залежить від Конгресу. Тому якщо там з’явиться достатньо конгресменів, які послідовно виступатимуть проти Росії. Та зможуть протидіяти проросійським заявам і позиціям трампістського крила. Це справді може стати суттєвим кроком порівняно з політикою, яку ми бачили досі. У такому разі Конгрес міг би відігравати активнішу роль у підтримці України», — зазначив експерт.

Водночас він застеріг, що демократи можуть зосередитися переважно на внутрішній політиці США та протидії Трампу. А питання міжнародної безпеки й допомоги Україні не стане для них пріоритетним.

«Якщо ж демократи прийдуть до влади винятково на хвилі антитрампівських настроїв, зосередившись на внутрішній політиці. А зовнішні питання не будуть особливо цікавими ні для них, ні для їхніх виборців. Тоді ми можемо не побачити того, про що я говорив. Тобто не буде кардинальних рішень, суттєвої зміни дій чи принципово іншого підходу до України. Сам факт перемоги демократів ще не означає автоматичного перегляду всієї американської зовнішньої політики», — підсумував Олег Преловський.