Чому підвищення комунальних тарифів під час війни може вдарити по всій економіці: пояснення експерта

Як встановило дослідження Громадського радіо, у період із 20 жовтня до 3 листопада пропагандистські інформаційні ресурси поширювали наративи про те, що борг України перед МВФ поглиблює економічну залежність держави. А розплачуватися за воєнні запозичення доводиться звичайним громадянам

Зростання цін на газ, електроенергію та пальне пов’язували з умовами фінансової допомоги Заходу й наслідками війни. Можливе підвищення комунальних тарифів подавали як нав’язаний Україні тягар, що найбільше вдарить по малозабезпечених людях. Водночас мораторій на підвищення тарифів на опалення представляли як спосіб приховати дедалі більший розрив між зафіксованими для споживачів цінами та реальною собівартістю послуг. У такий спосіб шкідливі ресурси намагалися сформувати уявлення, що співпраця з МВФ і західне фінансування не допомагають Україні втримати економіку під час війни. А натомість погіршують добробут населення.

Міжнародний валютний фонд зацікавлений у тому, щоб Україна забезпечувала повернення наданих кредитів. Тому заохочує уряд шукати додаткові надходження, зокрема через збільшення платежів населення. Водночас підвищення тарифів на електроенергію та газ під час повномасштабної війни може посилити інфляцію. Збільшити витрати бізнесу й погіршити фінансове становище домогосподарств

Про це в етері Громадського радіо розповів Олег Саркіц, експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі.

Експерт наголошує, що кошти Міжнародного валютного фонду не є безповоротною допомогою: Україна має обслуговувати ці кредити та повертати їх.

«Передусім я хотів би зазначити, що це не грантова допомога, це кредитування, яке ми обслуговуємо, тобто сплачуємо відсотки. Це кредитування, яке ми будемо повертати. Якщо порівнювати, наприклад, із Ukraine Facility Loan або Ukraine Support Loan — програмами Європейського Союзу, частина яких є грантовою і ці кошти не потрібно повертати. А частина передбачає кредитування з покриттям відсотків, то співпраця з МВФ — це суто комерція фінансових послуг. Фонд надає нам гроші, якими ми користуємося, щоб латати діри в бюджеті, здійснювати соціальні видатки та підтримувати макроекономічну стабільність. Але за ці кошти потрібно платити. І для того, щоб забезпечити повернення кредитів, Міжнародний валютний фонд підштовхує уряд до того, щоб більше стягувати коштів із населення. Як би грубо й цинічно це не звучало, стратегія Фонду цілком зрозуміла. Але тут не враховують один дуже важливий факт», — сказав Олег Саркіц.

За словами експерта, цим фактом є війна, яка суттєво обмежує можливості української економіки генерувати доходи. Бізнес змушений витрачати кошти на альтернативні джерела енергії, генератори та когенераційні установки, тоді як купівельна спроможність населення знижується.

«Крім того, зменшується купівельна спроможність українців. Бізнес — і маленький ФОП, і великий, залежно від галузі та ситуації, — перебуває в рецесії, тобто занепадає. І будь-яке підвищення тарифів на електроенергію або газ у таких умовах лише посилюватиме інфляційний тиск. Зростатимуть ціни, собівартість виробництва, а за ними й кінцева вартість товарів та послуг. Економічний стан і бізнесу, і кожної людини окремо лише погіршуватиметься. Тому я вважаю, що така риторика та дії МВФ є передчасними», — пояснив експерт.

Він вважає, що обговорювати перегляд тарифів можна було б після завершення війни та перехідного періоду тривалістю три-шість місяців. Водночас навіть за умови відносно низьких тарифів для населення необхідно враховувати рівень доходів українців.

Окремо Саркіц звернув увагу на фінансове становище пенсіонерів. За його словами, в Україні близько 10 мільйонів людей отримують пенсії, а майже 45% із них — виплати до 5 тисяч гривень.

«Якщо проаналізувати пенсії, то маємо близько 10 мільйонів пенсіонерів, і майже 45% із них отримують до 5 тисяч гривень. Ми з командою провели аналіз того, як можуть змінитися витрати домогосподарств за різних сценаріїв підвищення тарифів.

Якщо споживати 250 кіловат-годин електроенергії на місяць, то зараз домогосподарство сплачує приблизно 1100 гривень. За сценарієм А це буде 2425 гривень, а за сценарієм Б — 1500 гривень. Але якщо говорити про пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію — приблизно 4250 гривень, то після оплати електроенергії в них майже нічого не залишатиметься.

Якщо додати до цього ще приблизно 150 кубометрів газу, то зараз це близько 1200 гривень, а за сценарієм А — 3300 гривень. Разом із витратами на електроенергію це вже буде близько 5800 гривень. Тобто людина фактично не матиме коштів на інші потреби. І МВФ безумовно має це розуміти. Тут потрібна комунікація, і я впевнений, що представники нашого уряду доносять цю позицію до Фонду, але, на мою думку, недостатньо», — зазначив Олег Саркіц.

Коментуючи побоювання щодо зовнішніх запозичень України, експерт наголосив, що потреба залучати кошти під час війни є закономірною. Оскільки економіка не може повноцінно працювати. За його словами, російська агресія руйнує українські міста, підприємства та експортний потенціал, від якого значною мірою залежить економіка країни.

Саркіц назвав загальний державний борг України на рівні 212 мільярдів доларів, із яких 166,8 мільярда доларів — зовнішній борг. Він також порівняв українську ситуацію з грецькою борговою кризою.

«Наші панічні настрої передусім пов’язані з російською агресією. Усе, про що ми говорили, відбувається через те, що Росія руйнує нашу економіку, бізнеси, міста. Руйнується експортний потенціал. Україна була, є і буде країною, яка залежить від експорту, тому ми від цього страждаємо. Наші партнери надають нам кредитування, щоб допомогти протистояти російській агресії. І ми від них залежимо — це цілком нормально. Якщо говорити про наш загальний борг, він становить 212 мільярдів доларів, а зовнішній — 166,8 мільярда. У нас також є внутрішній борг, переважно це ОВДП. І це нормальний механізм для країни, яка перебуває у стані війни. Давайте згадаємо Грецію. Її борг становив 420 мільярдів євро, хоча країна ніколи не була у стані війни. Якщо порівнювати економічне становище Греції та України, яка протистоїть російській агресії, що загрожує не лише нам, а й усій Європі, то про яку зраду можна говорити? Країни, особливо під час війни, запозичують гроші, тому що їхня економіка не працює повноцінно. Це нормально, що ми залучаємо кошти й отримуємо допомогу. Добре, що така підтримка є», — сказав експерт.

На його думку, після завершення війни Україна може розраховувати на реструктуризацію або списання частини боргів. Як приклад він навів Грецію, якій, за його словами, у 2016 році списали 107 мільярдів євро.

«Можливо, після завершення війни в нас навіть буде профіцит бюджету, і ми зможемо спрямовувати ці кошти на відновлення країни, розвиток економіки та підприємництва», — додав Олег Саркіц.

Водночас експерт вважає, що одним із можливих механізмів підтримки населення може бути адресне субсидування. За його словами, нині однаковий тариф для людей із різним рівнем доходів не враховує їхніх реальних фінансових можливостей.

«Можливо, коли країна перебуває у стані війни, а економіка повноцінно не працює, несправедливо, що субсидування фактично надається всім. Людина, яка не потребує допомоги, і людина, яка справді потребує підтримки, сплачують однакові 4,62 гривні за кіловат-годину. Але якщо тариф зростатиме, наприклад, до 6 гривень або за іншим сценарієм до 9,7 гривні, то людина, яка має відповідні фінансові можливості, зможе платити більше. А пенсіонер, який отримує 4300 гривень, такої можливості не матиме. У такому разі держава має підтримувати цю людину, надавати їй субсидію та компенсувати частину витрат. Цей механізм справді може бути дієвим. Але все залежить від того, як держава побудує алгоритм надання допомоги, наскільки просто люди зможуть подавати інформацію та отримувати підтримку», — пояснив Саркіц.

Він додав, що для ефективної роботи такої системи важливо уникнути зайвої бюрократії. Зокрема, подання заявок на субсидії та отримання допомоги можна було б зробити доступним через застосунок «Дія».

«Якщо не буде зайвої бюрократії, якщо оформити допомогу можна буде просто й доступно, зокрема через застосунок «Дія», то така система працюватиме на користь і державного бюджету, і населення. Головне — правильно побудувати механізм, щоб підтримку отримували саме ті люди, які її потребують», — підсумував експерт.