Росія використала інцидент на Петропавлівській Борщагівці для пропаганди, — Гнезділов

Інцидент у Петропавлівській Борщагівці, який спричинив суспільний резонанс, став приводом для скоординованого поширення повідомлень у мережі проросійських ресурсів.

За дослідженням редакції Громадського радіо, публікації про випадок синхронно поширювали через репости, переклади та повторення однакових формулювань. Паралельно ресурси просували емоційно забарвлені означення на кшталт «катівня», «концтабір» і «тітушки», формуючи спільну рамку для висвітлення події.

Водночас російська пропаганда використала ситуацію для поширення маніпулятивних наративів, однак сам інцидент не варто зводити лише до зовнішнього інформаційного впливу. Він також оголив внутрішні проблеми, які в Україні тривалий час залишалися без належного розв’язання.

Про це в етері Громадського радіо розповів військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов.

За його словами, інцидент на Борщагівці не варто вважати першопричиною проблем, які існують у сфері мобілізації та взаємодії суспільства з військом. Вони накопичувалися роками, однак держава так і не запропонувала достатньо зрозумілих рішень.

«Під час війни будь-який локальний інцидент може перетворитися на дуже серйозний виклик. І я не вважаю, що цей інцидент на Борщагівці є першою причиною тієї проблеми, яку ми всі чудово знаємо і яку ігноруємо вже п’ятий рік. Це не проблема, яка виникла вчора. Вона накопичувалася тривалий час, і тепер окрема ситуація стала приводом для її загострення», — сказав Сергій Гнезділов.

Коментуючи ситуацію навколо військової частини на Петропавлівській Борщагівці, військовослужбовець наголосив, що повноваження Офісу військового омбудсмена та правоохоронних органів відрізняються.

«Офіс військового омбудсмена, наскільки я знаю, не має жодного права розслідувати кримінальні провадження. Ми говоримо про зовсім різні повноваження державних органів. Хто має цим займатися? Насамперед Національна поліція. Вона мала б прибути на місце, розібратися в ситуації, встановити особи винних, затримати їх, якщо є підстави. І безпосередньо забезпечити правопорядок. Цього, на жаль, не трапилося», — зазначив Гнезділов.

Водночас він заявив, що протягом кількох днів намагався знайти підтвердження інформації про порушення військової дисципліни з боку військової частини. Але не знайшов таких фактів.

«Ми говоримо про якісь підтверджені факти порушення військової дисципліни. Я просто вже четвертий день шукаю ці факти. Я хотів би все-таки знайти, у чому винна військова частина, яка там перебуває, або її командування. Я справді хотів би побачити цю провину, але поки що її просто немає», — сказав військовослужбовець.

За його словами, твердження про побиття чи незаконне утримання людей у приміщенні військової частини не підтверджуються.

«Питання в тому, що це абсолютно надумана істерія. Там нікого не били, нікого не утримували. Люди, які згодом туди потрапили разом з очільником Офісу президента Будановим, побачили, що там немає ні крові, ні наручників, ні кайданків, ні ґрат на дверях. Тобто це звичайне розташування військової частини», — наголосив Гнезділов.

Він також пояснив, що розміщення військовослужбовців у приватних будинках і квартирах під час війни є поширеною практикою.

«У нас п’ятий рік триває повномасштабна війна, і для когось, виявляється, це досі новина, що поруч із цивільними людьми можуть жити військовослужбовці. Вони винаймають це житло або держава передає його їм на певних підставах. Військові, очевидно, не можуть усі жити у військових частинах у наших містах, тому що це не мирний час. Їх розселяють, розосереджують по п’ять, десять, п’ятнадцять людей — як виходить. Усі підрозділи, які я знаю, розміщуються в різних регіонах України, і військові живуть у приватних квартирах, будинках, домівках. Це абсолютно нормальна практика», — пояснив він.

Гнезділов вважає, що інформаційна хвиля навколо інциденту вже стала інструментом для російської пропаганди. Водночас він зауважив, що сама проблема не є виключно зовнішньою: її підґрунтя виникло всередині українського суспільства.

Він звернув увагу на випадки, коли військовослужбовці після самовільного залишення частини повертаються до місць розташування, очікуючи направлення на навчання. За його словами, через нестачу навчальних центрів люди можуть певний час перебувати без належного залучення до служби.

«Ворог уже використав цю історію, ще вчора. Він дуже сильно її підсилив. Але треба розуміти, що це не виключно російська історія, це наша внутрішня проблема. Є люди, які вважають, що зможуть ухилятися від служби або знову піти в СЗЧ безпосередньо з місць перебування. Куди їх повернули після самовільного залишення частини. З’являються приватні медичні компанії з так званими лікарями, які діагностують людям різні захворювання. Ми бачили історію, коли людині нібито діагностували перелом хребта, хоча вона виходила з будівлі на обох ногах. Потім спокійно сиділа в кареті швидкої допомоги. Завдяки таким історіям людей вивозять із розташувань, де вони очікують направлення на навчання», — розповів військовослужбовець.

Він також пояснив, що в Україні є проблема з недостатньою кількістю навчальних центрів. Через це військовослужбовці, які ще не пройшли базову загальновійськову підготовку, можуть чекати на свою чергу.

«Я про це теж розповідав у себе у Facebook. Справді, є проблема: у нас дуже мало навчальних центрів, але людей прибуває багато, і вони чекають у порядку черги. Зараз навчальний центр може бути заповнений, але за 45 днів там звільниться місце. Людина в цей час перебуває в розташуванні й фактично нічого не робить. Тому що ще не пройшла базову загальновійськову підготовку, не має військового фаху, і її не можна залучати до певної бойової роботи. Вона просто перебуває в розташуванні й чекає», — пояснив Гнезділов.

Окремо він повідомив про затримання організаторки схеми ухилення від виконання військового обов’язку.

«Офіційно вже затримано організаторку цієї схеми ухилення від виконання свого громадянського обов’язку. Це жінка, яка представлялася лікаркою, хоча фактично нею не є. СБУ вже опублікувала інформацію про те, що в її телефоні були відповідні листування з менеджерами анонімних Telegram-каналів. Тобто за гроші розміщувалися певні дописи. І, найімовірніше, йдеться не просто про те, що Telegram-канали копіювали повідомлення одне в одного. Один і той самий текст розсилала ця жінка, щоб створити соціальну напругу», — розповів він.

Водночас Гнезділов не вважає, що за цією історією стояла масштабна злочинна організація, яка роками готувала план зриву мобілізації. На його думку, ситуація стала результатом накопичених суспільних проблем, які проявилися в конкретному інциденті.

«Я не бачу тут якоїсь серйозної організованої злочинної групи, яка роками планувала, як зірвати мобілізацію одним махом. Ні. Є соціальна напруга, є обіцянки влади вирішити проблеми з мобілізацією, і все це великим комом учора опустилося на землю Петропавлівської Борщагівки», — зазначив військовослужбовець.

Коментуючи питання мобілізації, Сергій Гнезділов заявив, що не вірить у можливість залучити людей до війська лише завдяки додатковій мотивації. Натомість він вважає, що держава має забезпечити справедливий розподіл обов’язку із захисту країни між громадянами.

«Я з 2022 року коментую цю тему. Насправді питання громадянського обов’язку щодо захисту України почав коментувати ще у 2019 році, коли приєднався до війська. І з 2022 року я взагалі не використовував слово «мотивація» в цьому контексті. Чому? Тому що не вірю, що сьогодні, вчора чи завтра буде достатньо якоїсь мотивації, щоб цивільна людина змінила свій звичний спосіб життя на абсолютно незвичний, небезпечний — заради якихось благ. Я в це абсолютно не вірю і закликаю нікого в це не вірити», — сказав він.

Натомість військовослужбовець наголосив на відповідальності держави, яка має встановити зрозумілі правила для всіх громадян.

«Я вірю лише в те, що держава, як орган влади, який ми обрали, має розподілити рівний обов’язок між громадянами. І це буде та велика дискусія, до якої я закликаю ще з 2022–2023 років, — дискусія про чіткі терміни служби. Це і є та доросла розмова, яка зрештою має відбутися. Говорити про якусь додаткову мотивацію, про те, що ми зараз змусимо ще 200 тисяч людей прийти до війська. Я в це не вірю і ніколи не вірив. Я вірю лише у справедливий обов’язок і його унормування», — наголосив Гнезділов.

Він вважає, що відсутність зрозумілих правил і справедливого розподілу військового обов’язку призводитиме до нових конфліктів.

«Якщо ми це зробимо, ми виграємо війну. Якщо не зробимо, то рано чи пізно програємо, тому що такі історії будуть траплятися й надалі. Учорашня історія показала, що влада вкотре намагається або зберегти власні рейтинги, або вірить у швидкі перемовини. Я не знаю, у що саме вірить влада, якщо чесно. Останнім часом вона поводиться дуже дивно», — сказав військовослужбовець.

Окремо Гнезділов прокоментував поведінку підлітків під час інциденту на Борщагівці.

На його думку, поведінка підлітків часто відображає настрої та розмови, які вони чують удома. Водночас держава недостатньо працює з молоддю, не забезпечує належних умов для дозвілля та знайомства з військовими.

«Я вважаю, що в цій ситуації я певною мірою на стороні підлітків. Не в тому, що вони матюкали командувача чи кидалися на військовослужбовців. Треба зрозуміти, що дитина — це чистий аркуш, який відображає те, що відбувається всередині родини. Усі ці проблеми, розмови на кухнях можуть бути присутні в самій дитині. Вона може не показувати цього у школі чи серед друзів, але її уявлення про світ і відчуття несправедливості, особливо в підлітковому віці, можуть виливатися в подібні протистояння», — пояснив Гнезділов.

Він також припустив, що на поведінку дітей можуть впливати спроби залучити їх до конфліктів за гроші.

«У підлітковому віці можуть бути ідеалістичні пошуки власного ідеалу, а можуть бути й елементарні пропозиції швидкого заробітку. Постій тут, ми тобі дамо 300 гривень за те, щоб ти постояв і кинув камінь. Тому я вкотре звернув би увагу держави на недостатню увагу до молодіжної політики. Треба дивитися, як діти проводять дозвілля, чи є поруч із ними дорослі. Чи мають вони молодіжний центр у своєму місті, де можуть нормально проводити час, знайомитися з людьми та дізнаватися про справжніх героїв», — зазначив військовослужбовець.

На його думку, важливу роль у формуванні ставлення молоді до війська мають відігравати також школи та самі військові підрозділи.

«Військо недостатньо комунікує з підлітками. Немає достатньо людей, які могли б познайомити цих дітей із військовими та пояснити, чим вони займаються. Це теж дуже серйозний недолік і питання до шкіл та держави. Молодь має бачити військових не лише в новинах чи під час конфліктів, а й мати можливість спілкуватися з ними. Розуміти їхній досвід і те, що вони роблять для країни», — наголосив Гнезділов.

Військовослужбовець переконаний, що передусім на світогляд дітей впливають розмови в родині. Він навів власний приклад: попри свій вік, пам’ятає політичні та суспільні дискусії, які чув від батьків у ранньому дитинстві.

«Я думаю, що понад усе впливають розмови на кухні. Незважаючи на те, що мені вже 26 років, я пам’ятаю майже кожну серйозну, глибоку розмову батьків про політичні чи соціальні проблеми. Я чітко пам’ятаю себе чотирирічним, коли говорили про боротьбу за президентське крісло між Януковичем і Ющенком. Мені тоді справді було чотири роки. Я пам’ятаю ці епізоди, вони дуже закарбувалися в голові», — розповів він.

Водночас, за його словами, протестні настрої серед молоді не є чимось незвичним. Завдання дорослих — допомогти спрямувати цю енергію в конструктивне русло.

«Тут має долучатися школа, має формуватися здоровий приклад у соціумі. Навіть протестні настрої можна спрямовувати на щось хороше. У молоді є потреба протестувати, і це нормально: молодь завжди протестувала. Питання в тому, чи даємо ми їй можливість робити це конструктивно, чи допомагаємо зрозуміти, за що варто боротися», — зазначив Гнезділов

Військовослужбовець також застеріг від поділу суспільства на свідомих і несвідомих за віковою ознакою. За його словами, російська пропаганда намагається впливати на людей різного віку, тому кожен має критично ставитися до інформації.

«Я б не ділив зараз людей на молодь, яка нібито несвідома, і старше покоління, яке нібито все розуміє і на яке ворог не може впливати. Це не зовсім правда. Ворог користується абсолютно всіма. І тут вік не має значення. Ми всі маємо бути свідомими, перевіряти джерела інформації, фільтрувати інформаційний потік і вміти розрізняти, де справді сталася ситуація, яка потребує допомоги, втручання громадянського суспільства, відкриття розслідування або журналістського висвітлення», — сказав він.

Гнезділов наголосив, що реальні порушення у війську потрібно розслідувати, а військовослужбовці мають нести відповідальність за протиправні дії. Водночас не можна поширювати окремі випадки на всі Збройні сили України.

На його думку, постійне поширення узагальнених негативних тверджень про військових, зокрема щодо роботи ТЦК, може впливати й на ставлення підлітків до людей у військовій формі.

«Оці розмови про те, що ТЦК погані, призводять до того, що молодь ходить і кидає каміння у військовослужбовців, які насправді були в полоні й захищали їхнє життя кілька років тому в найгарячіших точках. Тому нам потрібно дуже уважно ставитися до інформації, яку ми поширюємо, і розуміти наслідки таких узагальнень», — підсумував Сергій Гнезділов.

Нагадаємо, що Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження за фактом подій, які сталися 2 листопада в Петропавлівській Борщагівці Київської області.