Російські удари по цивільних і медичних об'єктах не можна назвати випадковістю, — Люксіков

Удари Росії по медичних закладах і місцях, де перебувають цивільні, дедалі важче пояснювати випадковістю — такі атаки мають системний характер. Зокрема, під час удару по Комишувасі на Запоріжжі російські війська атакували місце видачі гуманітарної допомоги, яке розташовувалося в укритті школи. Для цього, за наявною інформацією, застосували авіабомбу ФАБ-3000 вагою три тонни.

Про це в етері Громадського радіо розповів Михайло Люксіков, головний редактор «Мілітарного».

За словами Люксікова, міжнародне гуманітарне право прямо забороняє атакувати медичні заклади, госпіталі та хоспіси. Відповідні норми закріплені, зокрема, у Женевських конвенціях і Римському статуті Міжнародного кримінального суду. Однак наявність правових механізмів не означає, що Росію вдається змусити їх дотримуватися.

«Чи може хтось на них вплинути? Ми бачимо це ще з 2014 року, після збиття Boeing, який летів до Нідерландів. Чи вплинув хтось на Росію відтоді? Минуло вже понад десять років, але ми цього не бачимо. Чи може бути покарання? Очевидно, що може. Чи можуть бути домовленості? Ми бачили, що іноді вони спрацьовують. Наприклад, відбулася гуманітарна місія з евакуації частини цивільного населення, яке захотіло виїхати з Олешок і прилеглих населених пунктів. Тобто щось зробити можливо. Але чи понесуть росіяни за це відповідальність — це питання», — сказав Михайло Люксіков.

Коментуючи російський удар по Комишувасі, Люксіков звернув увагу на те, що видача гуманітарної допомоги там відбувалася регулярно — щопонеділка. Тож, на його думку, російські військові мали можливість знати про захід і не могли сплутати його з військовою активністю.

«Якщо говорити саме про Комишуваху, я особисто читав у соціальних мережах, що це був понеділок і що видача гуманітарної допомоги там відбувалася постійно. Тобто це не була якась одноразова акція, яку можна було випадково з чимось сплутати. Це був регулярний захід, який проводили в конкретний день.

Очевидно, що росіяни не могли про це не знати. Вони моніторять соціальні мережі, новинні портали, інформацію про гуманітарні місії. І якщо видача допомоги в Комишувасі відбувалася щопонеділка. То навряд чи можна припустити, що вони нічого про це не знали або якимось чином сплутали велику кількість цивільних людей із кимось іншим», — зазначив головний редактор «Мілітарного».

Він також звернув увагу, що в організації заходу брали участь представники місцевої влади, поліції та ДСНС. За словами Люксікова, дружина керівника адміністрації, яка загинула під час удару, постійно координувала процес видачі допомоги.

«Я бачив інформацію, що загинула дружина керівника цієї адміністрації, яка постійно курувала процес видачі гуманітарної допомоги. На місці також були поліція та ДСНС, які, наскільки я розумію, мали бути присутніми під час такого масового заходу. Тобто з українського боку все було організовано як звичайна, регулярна гуманітарна акція. Тому дуже сумнівно, що росіяни нічого про неї не знали», — сказав він

Люксіков наголосив, що гуманітарну допомогу в Комишувасі видавали в укритті — підземній школі, яка мала захищати людей під час обстрілів. Однак, за інформацією, яку він бачив у заяві керівника ЗОВА, російські війська застосували проти цього об’єкта тритонну авіаційну бомбу ФАБ-3000.

На думку експерта, такий боєприпас був призначений саме для руйнування укриття, а не для ураження людей, які перебували на відкритій місцевості.

«Видача гуманітарної допомоги відбувалася в укритті — фактично в підземній школі, яка навіть під час обстрілів мала б забезпечувати захист людей. Але, за заявою керівника Запорізької обласної військової адміністрації, росіяни застосували ФАБ-3000 — авіаційну бомбу вагою три тонни. Таке укриття може захищати, наприклад, від артилерійських обстрілів, ударів дронів, можливо, від авіабомб меншого калібру. Але ми вже бачили, як росіяни застосовували подібні боєприпаси під час бомбардування «Азовсталі», коли проламували підземні бункери, які взагалі будувалися як протиядерні укриття. Тому в цьому випадку, на мою думку, росіяни мали чітку ціль — знищити саме укриття і людей, які там перебували», — пояснив Люксіков.

За словами головного редактора «Мілітарного», найефективніший спосіб протидії керованим авіабомбам — знищувати літаки-носії, які запускають їх. Це можна робити безпосередньо на аеродромах базування, у повітрі або за допомогою далекобійних ракет класу «повітря — повітря».

Водночас Україна наразі має обмежені можливості для такого перехоплення.

«Якщо говорити про те, що може діяти проти таких ударів, то це класична протидія носіям — літакам, фронтовим бомбардувальникам. Найкращий варіант — знищувати їх у місцях базування, на самих аеродромах, або вже в повітрі, застосовуючи далекобійні ракети класу «повітря — повітря». На жаль, в Україні станом на зараз подібних можливостей немає. Якщо говорити про західні ракети Meteor, то їхніми носіями мають бути Gripen і Rafale, які Україна повинна отримати в майбутньому. Але коли ми говоримо про дальність пуску таких ракет із застосуванням універсального модуля планування. То поки невідомо, з якої саме відстані їх можна буде запускати і чи дозволить це досягати потрібної дальності для ураження російських літаків», — зазначив експерт.

Ще одним варіантом він назвав використання далекобійних зенітних ракетних комплексів для засідок на російські літаки. Однак і тут є обмеження через нестачу боєприпасів.

«Є також варіант використання засідок із далекобійними зенітними ракетними комплексами. Але ми знаємо про дефіцит ракет до Patriot. Відповідно, використання цих комплексів для подібних засідок, щоб збивати носії керованих авіабомб, також обмежене наявністю ракет-перехоплювачів», — підсумував Михайло Люксіков.