Для вступу до ЄС Україні недостатньо ухвалити закони — потрібно довести, що вони працюють, — журналістка

Для вступу до ЄС Україні недостатньо ухвалити необхідні законопроєкти у сферах антикорупції та верховенства права. Європейська комісія також оцінюватиме, чи працюють ухвалені норми на практиці. Особливе значення має перший, кластер переговорів, який охоплює верховенство права, судову реформу та боротьбу з корупцією.

Про це в етері Громадського радіо розповіла журналістка  Тетяна Літвінова.

За її словами, виконання вимог ЄС не обмежується голосуванням за необхідні законопроєкти у Верховній Раді. Після ухвалення законодавчих змін Україні доведеться довести, що вони справді працюють, а державні інституції здатні забезпечувати їх виконання.

«Коли ми говоримо про те, що нам потрібно ухвалити 30 законопроєктів у сфері антикорупції. А також певну кількість законопроєктів у судовій сфері, важливо розуміти: справа не лише в тому, щоб їх ухвалити. У нас зараз є проблема навіть із самим ухваленням, адже ми бачимо, що в парламенті не завжди вдається це зробити. Але після ухвалення буде наступний етап — оцінка інституційної спроможності. Тобто Єврокомісія перевірятиме, як ухвалені рішення працюють на практиці. І протягом усього переговорного процесу нам потрібно буде демонструвати конкретні результати», — пояснила Літвінова.

Вона навела як приклад антикорупційну сферу. Попри те, що Україна ще не виконала всіх законодавчих вимог Євросоюзу, антикорупційні органи вже тривалий час працюють і демонструють результати. Це, за словами журналістки, позитивно впливає на оцінювання України.

«Чому зараз у нас є певний плюс в антикорупції? Тому що, попри те, що не всі законодавчі вимоги, які від нас просили виконати, ухвалені, антикорупційні органи вже працюють. І працюють давно, вони вже показують результати.

В інших сферах буде так само. Далі оцінюватимуть саме виконання — як усе працює на практиці. Для Європейського Союзу важливо не просто побачити гарно оформлений документ чи ухвалений закон. Важливо, щоб усе це реально працювало тоді, коли Україна стане частиною ЄС», — наголосила вона.

Літвінова звернула увагу, що кластер основоположних питань, який охоплює верховенство права, боротьбу з корупцією та судову реформу має особливе значення.  Цей кластер відкривають першим, а закривають останнім. Він фактично проходить крізь усі інші напрями переговорів. Оскільки належне функціонування державних інституцій і протидія корупції є необхідними умовами для розвитку будь-якої сфери.

«Верховенство права — це перший, фундаментальний кластер. Він найважливіший для ЄС. Тому що там виходять із того, що якщо працюватимуть антикорупційна система і верховенство права, то це стане основою і для інших сфер. Не може повноцінно розвиватися інша сфера без цих фундаментальних речей. Саме тому, якщо ми тут гальмуватимемо, нам не дадуть відкрити інші переговорні напрями. Цей кластер відкривається першим і закривається останнім», — зазначила журналістка.

За її словами, вимоги щодо верховенства права та боротьби з корупцією стосуються не лише безпосередньо судової чи антикорупційної систем. Вони впливають на всі напрями державного управління, адже корупційні ризики можуть виникати в будь-якій сфері.

«Цей кластер проходить наскрізною ниткою через усі інші напрями. Можна взяти будь-яку сферу — статистику, державний кордон чи щось інше, що на перший погляд, можливо, не пов’язане з антикорупцією. Але загалом усе пов’язане, тому що корупція може просочуватися в усі сфери. Тому інші переговорні кластери також будуть дуже сильно прив’язані до виконання вимог у сфері верховенства права та боротьби з корупцією», — пояснила Літвінова.

Журналістка наголосила, що відкриття переговорних кластерів ще не означає автоматичного просування України до членства в Євросоюзі. Наступним завданням буде виконання всіх встановлених вимог, після чого Європейська комісія перевірятиме реальні результати реформ.

За її словами, навіть якщо Україна отримає можливість відкрити всі переговорні напрями, це не означатиме, що їх автоматично закриють.

«Якщо ми гальмуватимемо у фундаментальному кластері, інші переговорні напрями нам можуть дозволити відкрити, але закрити їх буде значно складніше. Адже потрібно не просто відкрити всі ці кластери та переговорні глави, а виконати всі вимоги. Після цього Єврокомісія проводить перевірку. Якщо вона бачить, що закони ухвалені, відповідні механізми працюють і є позитивні тенденції, тоді переговорні глави закривають. Тобто важливо показати не просто наявність законодавства, а те, що воно дає результат», — розповіла Літвінова.

Вона додала, що лише після закриття всіх переговорних кластерів можна буде говорити про завершення переговорів щодо вступу України до ЄС.

«Коли будуть закриті всі переговорні напрями, ми зможемо говорити, що переговори завершені й Україна готова рухатися далі. Тоді розпочнуться обговорення з кожною країною, процедура ратифікації та інші необхідні кроки. Тобто це вже буде рух до фінішної прямої. Але нам до цього ще далеко», — підсумувала журналістка.