Удари по підстанціях АЕС створюють загрозу для роботи атомних станцій, — радіобіологиня

Пошкодження підстанцій, які забезпечують передачу та перерозподіл електроенергії з атомних електростанцій, створює ризики для стабільної роботи енергосистеми. Адже АЕС не мають маневрових потужностей і виробляють електроенергію у визначеному обсязі, який необхідно кудись спрямовувати.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Олена Паренюк, радіобіологиня, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС.

За її словами, атомні електростанції працюють із постійною потужністю, тому можливість передавати вироблену електроенергію є критично важливою. Порушення роботи підстанцій може створювати проблеми як через надлишок, так і через нестачу електроенергії в мережі.

«Атомні електростанції не мають маневрових потужностей. Вони працюють, видають певну потужність, і ця потужність має кудись виходити. Саме тому підстанції, які фактично забирають електроенергію з генераторних турбін атомних електростанцій, надзвичайно важливі. В електромережі небезпекою є і надлишок енергії, і її нестача. Якщо не працює підстанція, яка перерозподіляє енергію з атомної станції, це створює певну проблему», — пояснила радіобіологиня.

Водночас Паренюк зазначила, що відновлення пошкодженої підстанції залежить від характеру руйнувань. Вона висловила впевненість, що українські енергетики мають необхідні знання та досвід для розв’язання таких проблем. А також можуть використовувати резервні рішення й обладнання.

«Я впевнена, що наші енергетики, які рятують нас уже протягом такого довгого часу, знають, як відновити підстанцію. Певно, є резервні методи або резервне обладнання, яке можна оперативно перепідключити. Але зараз важливо відійти на один крок і подумати, чому це прецедент і чому він небезпечний», — наголосила вона.

Радіобіологиня нагадала, що атомні електростанції проєктують із багаторазовим резервуванням систем безпеки. Такий підхід сформувався, зокрема, після аварій на Чорнобильській АЕС та японській АЕС «Фукусіма».

За її словами, на атомних станціях передбачено дублювання критично важливих систем, щоб у разі відмови одного елемента його функції могли перебрати інші. Подібні резервні можливості існують і для інфраструктури, яка забезпечує передачу електроенергії.

«Атомні електростанції побудовані з п’ятикратним запасом міцності. Ми дуже багато навчилися на прикладі Чорнобильської АЕС, а потім Фукусімської АЕС, і зрозуміли, що нам потрібно перестраховуватися. Щоб ви розуміли, на атомних електростанціях, як правило, одні й ті самі системи дублюються п’ять разів. Якщо відмовить одна, працюватиме інша, якщо відмовить друга — працюватиме третя. Так само і з підстанціями: є можливість обходу таких проблем, і ці можливості, безумовно, використовуються», — розповіла Паренюк.

Водночас вона підкреслила, що підстанції, які забезпечують перерозподіл електроенергії з атомних станцій, не можна розглядати як звичайні об’єкти енергетичної інфраструктури. Адже вони безпосередньо пов’язані з роботою АЕС.

«Підстанції, які перерозподіляють електроенергію з атомної електростанції, є частиною атомної електростанції. Згідно з усіма міжнародними конвенціями, атомні електростанції — це об’єкти, по яких не можна бити під час війни. Тобто це недоторканні об’єкти. Що сталося? По-перше, у нас вкрали Запорізьку атомну електростанцію. Тепер б’ють по підстанціях, тобто по елементах іншої атомної електростанції. Ми знову не бачимо нічого нового: Росія не поважає міжнародне право», — зазначила радіобіологиня.

Вона також назвала дивними спроби применшити значення таких ударів і переконати, що нічого небезпечного не сталося.

Окремо Паренюк звернула увагу на ризики можливого ураження безпосередньо атомної електростанції.

«Я бачу в цьому певну свідому провокацію: вони вже вдарили по цій підстанції. По-перше, ми можемо сказати, що радіація не знає кордонів. Якщо вдарити по Хмельницькій атомній станції, то, залежно від рози вітрів, Москву, в принципі, також можна буде відселяти. Зрозуміло, Україні буде погано, але і Москві, і Санкт-Петербургу, які розташовані не так далеко від Хмельницька, також загрожуватиме радіоактивне забруднення», — сказала вона.

Радіобіологиня висловила сподівання, що російські ядерні експерти усвідомлюють можливі наслідки таких дій.

Коментуючи можливу реакцію міжнародних партнерів на удари по інфраструктурі АЕС, Паренюк зауважила, що заяв про занепокоєння недостатньо.

«Я, наприклад, завдяки тому, що слухала брифінги пана Гроссі, дізналася дуже багато нових англійських слів. Наприклад, I’m gravely concerned — тобто я настільки занепокоєна, що аж у могилу зараз зійду. Ми дуже співчуваємо пану Гроссі, але, менш із тим, треба якось ще діяти, окрім того, щоб бути занепокоєними. З іншого боку, ми розуміємо, що мандат МАГАТЕ обмежений. Але, розуміючи все це, ми все одно очікуємо певної сміливості від наших партнерів щодо реакції на такі події», — підсумувала Паренюк.

Нагадаємо, що 3 листопада російські війська завдали удару безпілотником по підстанції, яка має критичне значення для стабільної роботи Хмельницької атомної електростанції. Міністр енергетики України Денис Шмигаль попередив, що така атака створює ризики для ядерної безпеки не лише України, а й усієї Європи. Про інцидент українська сторона повідомила Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).