Прогрес на шляху до ЄС, операція «Мідас» і критика телемарафону: головне зі звіту Єврокомісії щодо України

4 листопада Європейська комісія представила щорічний пакет документів щодо розширення Європейського Союзу, в якому оцінила прогрес країн-кандидатів на вступ. Брюссель заявляє, що розширення ЄС просувається найшвидшими темпами за останні 15 років. Вперше Єврокомісія запропонувала індивідуальні дорожні карти для чотирьох країн, які найбільше просунулися у переговорах, зокрема Україні.

Для України загальна оцінка позитивна. Попри повномасштабну війну, країна продовжує реформи, демонструє успіхи в цифровізації, митній та енергетичній політиці, а також поглиблює оборонну співпрацю з ЄС. Однак Єврокомісія  попереджає, що нинішніх темпів реформ недостатньо, щоб досягти поставленої українським урядом мети завершити переговори про вступ до кінця 2028 року.

Що саме змінюється у політиці розширення ЄС, які успіхи та проблеми України зафіксувала Єврокомісія і наскільки реалістичними є оголошені терміни?

Що Єврокомісія сказала безпосередньо про Україну

Єврокомісія оприлюднила окремий звіт Ukraine 2026 Report. Це 118-сторінковий документ, у якому оцінюють готовність України до членства за різними напрямами законодавства та державної політики. Під скрінінг потрапив період із 1 вересня 2025 року до 1 вересня 2026 року, хоча в документі також враховано окремі події наступних місяців.

«Україна проводить масштабні реформи під російськими бомбами. Жодна країна-кандидат ніколи не здійснювала реформ такого масштабу під час війни, і це заслуговує на визнання. З огляду на прогрес України, ми повинні перейти до відкриття всіх переговорних кластерів до кінця цього року», — заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

Загальна оцінка європейських чиновників є позитивною, але далеко не безумовною.

Україна продемонструвала стійкість державних інституцій під час війни, продовжила адаптацію законодавства та досягла помітних результатів у низці секторів. Проте непроголосовані законопроєкти у парламенті, затримки судової реформи та недостатні гарантії незалежності антикорупційних інституцій залишаються важливими проблемами.

Щодо оцінки десяти пріоритетних реформ, погоджених українською владою та Єврокомісією у грудні 2025 року. Більшість із них, за висновками Комісії, досі не реалізована.

Верховенство права та антикорупція: головна суперечність українського прогресу

У звіті визнають, що Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд  демонструють результати. Кількість обвинувальних актів у справах НАБУ збільшилася, а ВАКС наростив кількість вироків. На підставі цих результатів Єврокомісія покращила загальну оцінку підготовленості України у сфері протидії корупції.

Однак паралельно в документі міститься серйозна критика.

Єврокомісія зауважує, що антикорупційні інституції зазнають тиску. Зокрема, йдеться про кримінальні провадження проти співробітників НАБУ, спостереження за ними та інформаційні кампанії, спрямовані на дискредитацію керівництва антикорупційних органів.

Крім того Єврокомісія вказує на необхідність розширити юрисдикцію НАБУ на інші посади з високими корупційними ризиками, забезпечити незалежність розслідувань щодо народних депутатів та усунути законодавчі можливості для втручання інших органів у розслідування.

У звіті згадується операція «Мідас», у межах якої НАБУ і САП викрили ймовірну корупційну схему у сферах енергетики та оборонних закупівель.

«Україна продовжує демонструвати, що її інституційна система боротьби з корупцією функціонує, а спеціалізовані антикорупційні органи загалом працюють незалежно та ефективно. Наступний пріоритет зрозумілий. Україна має зосередитися на виконанні проміжних критеріїв у сфері верховенства права.  Реалізації ключових дорожніх карт щодо верховенства права, демократичних інституцій, реформи державного управління, а також плану дій стосовно національних меншин», — наголосила єврокомісарка з питань роширення Марта Кос під час презентації пакету розширення у Європарламенті.

Судова система: значні кадрові проблеми та повільне реформування

Європейська комісія зафіксувала лише обмежений прогрес у реформуванні правосуддя. Серед ключових проблем: нестача суддів, повільні процедури відбору та кваліфікаційного оцінювання, незаповнені посади в Конституційному Суді й недостатня прозорість окремих процедур призначення суддів та прокурорів.

За даними звіту, кількість незаповнених суддівських посад становила 2 505. Станом на червень 2026 року кваліфікаційне оцінювання ще мали пройти 1 244 судді.

Занепокоєння у ЄС викликають затримки із продовженням участі незалежних міжнародних експертів у доборі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя.

Свобода слова: критика телемарафону та проблеми незалежних медіа

У сфері свободи слова Єврокомісія відзначає певний прогрес. Зокрема, позитивно оцінюється робота Суспільного мовлення, розширення доступу журналістів до парламентської інформації та відновлення прямих трансляцій засідань Верховної Ради.

Однак у звіті звертають увагу на державне фінансування телемарафону «Єдині новини». За даними Єврокомісії, у 2026 році на нього продовжили виділяти близько 1,5 мільярда гривень бюджетних коштів, попри зниження суспільної довіри та охоплення.

Єврокомісія закликає Україну врахувати занепокоєння щодо впливу телемарафону на медійний плюралізм та необхідності перегляду його чинної моделі.

Серед інших проблем зазначаються випадки тиску на журналістів, обмежені ресурси медіарегулятора та складне економічне становище незалежних, особливо регіональних і прифронтових медіа.

Де Україна продемонструвала найбільші успіхи

Єврокомісія позитивно оцінює реформування низки секторів, які безпосередньо впливають на економічну інтеграцію України.

У сфері цифровізації Україна отримала оцінку «хороший рівень підготовки» та «хороший прогрес». Серед досягнень: приєднання до Roam Like at Home, розвиток електронної ідентифікації, цифрових державних послуг та кіберстійкості.

Хороший рівень підготовки та хороший прогрес також зафіксовані у сфері митного союзу. Єврокомісія відзначила просування нового Митного кодексу, цифровізацію митних процедур та реформування Державної митної служби.

Позитивно оцінили й енергетичну політику. Україна продовжила інтеграцію з європейським енергетичним ринком, підтримувала відновлення пошкодженої інфраструктури та розвивала механізми залучення інвестицій у відновлювану енергетику.

Хороший прогрес також відзначено у сферах науки, досліджень, освіти, фінансових послуг і податкової політики.

Найвищу оцінку динаміки, «дуже хороший прогрес», Україна отримала у сфері зовнішньої, безпекової та оборонної політики.

Сільське господарство: прогрес є, але підготовка ще далека від завершення

Єврокомісія зафіксувала хороший прогрес в аграрному секторі, насамперед завдяки ухваленню закону про державну підтримку сільського господарства.

Йдеться, зокрема, про платіжне агентство, інтегровану систему адміністрування та контролю IACS, систему ідентифікації земельних ділянок LPIS та мережу даних про сталість фермерських господарств FSDN.

Ці механізми потрібні для прозорого розподілу фінансової підтримки, перевірки її одержувачів та контролю за виконанням встановлених вимог.

Однак загальний рівень готовності України у сфері сільського господарства Єврокомісія оцінює лише як «певний рівень підготовки».

Крім того, Україні необхідно продовжити адаптацію стандартів безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики, захисту рослин та добробуту тварин.

Пакет розширення ЄС: що це і чому цьогоріч він особливий

Пакет розширення (Enlargement Package) є щорічним комплексом документів Європейської комісії, присвячених країнам, які прагнуть приєднатися до ЄС.

Він містить загальну оцінку політики розширення, окремі звіти щодо кожної країни та рекомендації про подальші кроки. Єврокомісія аналізує не лише відповідність національного законодавства нормам ЄС, але й реальні результати реформ, стан демократії, верховенства права та економіки.

За даними Єврокомісії, з жовтня 2025 року відбулося 16 міжурядових конференцій у межах переговорів про вступ. Особливо помітного прогресу досягли Чорногорія, Албанія, Молдова та Україна.

Чорногорія вже відкрила всі 33 переговорні розділи та попередньо закрила 21. Албанія відкрила всі переговорні кластери та попередньо закрила чотири розділи. Україна і Молдова відкрили по чотири кластери.

Водночас успіхи кандидатів нерівномірні. Переговори із Сербією не просунулися, Туреччина залишається в стані фактичного переговорного застою, а процес вступу Грузії, за оцінкою Єврокомісії, фактично зупинений через погіршення ситуації з демократією та верховенством права.

Однією з головних особливостей  2026 року стали індивідуальні дорожні карти для Чорногорії, Албанії, Молдови та України. Вони мають визначати конкретні пріоритети, послідовність реформ і можливі етапи переговорного процесу. Очікують, що це зробить переговори прозорішими і передбачуванішими як для країн-кандидатів, так і для держав-членів ЄС.

Друге нововведення — поступова інтеграція до офіційного вступу. Ідея полягає в тому, щоб країни-кандидати могли користуватися окремими перевагами європейської інтеграції ще до отримання повноправного членства.

Уже зараз Україна має практичні приклади такої інтеграції. З 1 січня 2026 року вона приєдналася до європейської зони Roam Like at Home. Це дозволяє користуватися мобільним зв’язком під час поїздок між Україною та ЄС за відповідними правилами без додаткових роумінгових надбавок.

Серед інших сфер потенційно поглибленої інтеграції Єврокомісія називає енергетику, транспорт, цифрову ідентифікацію, державні закупівлі, промислові товари та новітні технології.

Вперше Єврокомісія включила до оцінки країн-кандидатів окремий розділ, присвячений безпеці, обороні та стійкості. У ньому враховується внесок майбутніх членів у зміцнення європейської безпеки. У Брюсселі визнають, що українська оборонна промисловість, технологічні інновації та практичний досвід протидії російській агресії можуть посилити обороноздатність самого Європейського Союзу.

«Багато країн-кандидатів уже роблять внесок у безпеку Європи. Україна є першою лінією оборони Європи проти Росії. Бойовий досвід Києва не має собі рівних, і він має вирішальне значення для безпеки та оборонної готовності Європи», — запевнила Каллас на брифінгу.

Крім того, Єврокомісія пропонує посилити гарантії дотримання зобовʼязань після вступу, так звані safeguard clauses. Ці механізми мають запобігати згортанню реформ, насамперед у сфері верховенства права, вже після набуття членства. Вперше такі посилені положення планують передбачити в договорі про вступ Чорногорії, який може стати зразком для інших країн-кандидатів, зокрема України.

Коли Україна може завершити переговори про вступ до ЄС

Попри зауваження до темпів окремих реформ, Європейська комісія позитивно оцінює загальний прогрес України на шляху до членства в ЄС. Брюссель підтвердив готовність до відкриття всіх переговорних кластерів до кінця цього року.

Український уряд прагне завершити переговори про членство до кінця 2028 року. Єврокомісія заявила про готовність підтримати цю мету, однак для її досягнення Україні необхідно прискорити реформи, насамперед у сферах верховенства права, правосуддя та боротьби з корупцією.

У цьому контексті згадується робота Верховної ради. У звіті вказано, що протягом останнього року темпи ухвалення законів уповільнилися. Особливе занепокоєння Брюсселя викликають затримки законодавчих змін у сфері боротьби з корупцією. Зокрема, український парламент досі не затвердив Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки.

Представник України при ЄС Тарас Качка розповів Громадському радіо, що в українському уряді та парламенті є розуміння важливості ухвалення євроінтеграційних законопроектів.

«Ми точно знаємо, що можливість для схвалення потрібних законопроєктів є. Робота ведеться щодо всіх без винятку законопроєктів. Для цього ми створили спільну робочу групу, Task Force, щоб скоротити дистанцію між Європейською комісією, парламентом та урядом, щоб ми всі комунікували. Поява цієї робочої групи створила динаміку, яка, на мою думку, має дозволити нам набрати необхідний темп. Справді потрібно рухатися швидше, і все залежить від нас», — наголосив Качка.

Для порівняння, відповідно до дорожніх карт, Чорногорія може завершити переговори вже до кінця 2026 року, Албанія орієнтується на кінець 2027-го, а Молдова на початок 2028 року. При цьому Єврокомісія називає цілі Албанії та Молдови амбітними, але досяжними за умови збереження темпів реформ.

Водночас завершення переговорів не означає автоматичного вступу до Євросоюзу. Після цього необхідно підготувати та ратифікувати договір про вступ, який мають схвалити всі держави-члени ЄС. Тому конкретної дати набуття Україною членства наразі немає.

Головний висновок Єврокомісії — можливість завершити переговори до кінця 2028 року залежатиме не лише від адаптації законодавства до європейських норм, а й від реального виконання реформ.