Понад 100 підприємств і 60 збитих цілей: як працює приватна ППО в Україні
В Україні розширили можливості приватної протиповітряної оборони. Тепер підприємства, які долучилися до експериментального проєкту, зможуть захищати не лише власні об’єкти, а й об’єкти інших компаній. Крім того, їм дозволили передавати засоби ППО іншим підприємствам. Використовувати дрони-перехоплювачі та залучати до груп протиповітряної оборони працівників віком від 18 років.
Про це в етері Громадського радіо розповів Назарій Барчук, аналітик Українського центру безпеки та співпраці.
За його словами, уряд ухвалив акт, який передбачає шість ключових змін у роботі приватної ППО. Вони мають розширити можливості підприємств щодо захисту від російських повітряних атак.
«По-перше, підприємства, які вже приєдналися до приватної ППО, тепер можуть захищати не лише власні об’єкти, а й об’єкти інших підприємств. Це одна з найбільш помітних змін. По-друге, передбачена можливість передавати засоби для використання іншим підприємствам. Також додано нові критерії участі підприємств у реалізації експериментального проєкту, пов’язаного зі статусом резидента Defence City. Ще одна зміна — можливість використання пілотованих і безпілотних повітряних суден у складі груп протиповітряної оборони. Зокрема, йдеться про дрони-перехоплювачі.
Крім того, розширено можливості застосування дронів-перехоплювачів, зокрема використання підприємствами бойових частин та електродетонаторів. І ще одна важлива зміна — вік членів груп приватної ППО знизили з 21 до 18 років. Це дозволить підприємствам розширити перелік посад, до роботи на яких зможуть залучати працівників молодшого віку», — пояснив Назарій Барчук.
Аналітик зазначає, що розширення повноважень приватної ППО пов’язане зі збільшенням інтенсивності російських повітряних атак. За його словами, Росія продовжує нарощувати спроможності для завдання ударів, тому підприємствам необхідно мати більше інструментів для захисту.
Особливо це стосується логістичних компаній, які від серпня також почали ставати цілями російських атак, та інших об’єктів критичної інфраструктури.
«Розширення приватної ППО та ухвалення цього акта — це крок українського уряду, який фактично розв’язує руки приватним підприємствам. І дозволяє їм ефективніше захищатися. Тут ідеться, зокрема, про логістичні компанії, які, як ми знаємо, починаючи із серпня стали досить частими цілями для ворожих атак. А також про інші об’єкти критичної інфраструктури. Важливо, що тепер підприємства зможуть захищати не тільки власні об’єкти, а й об’єкти інших компаній. Це дасть можливість забезпечити протиповітряний захист тим підприємствам, які з тих чи інших причин не можуть самостійно організувати власну ППО. Тож, на мою думку, це розширить і географію, і кількість об’єктів, які зможуть отримати прикриття приватними групами протиповітряної оборони», — зазначив аналітик.
За словами Барчука, станом на середину жовтня 2026 року до експериментального проєкту долучилися понад 100 підприємств. Вони сформували близько 50 груп протиповітряної оборони, які вже уразили 60 повітряних цілей.
Аналітик вважає, що можливість передавати засоби ППО іншим підприємствам і розширення територій, які можуть захищати такі групи. Та дозволять збільшити кількість перехоплених повітряних цілей.
«Власне, дозвіл на передачу того чи іншого озброєння. А також розширення території можливих дій приватної ППО дозволять надалі нарощувати ці показники. Адже тепер підприємства матимуть більше можливостей для взаємодії та зможуть забезпечувати захист не лише там, де розташовані їхні власні об’єкти», — розповів Барчук.
Він також звернув увагу на участь у проєкті великих компаній, зокрема «Нової пошти». Вона активно долучається до створення та розвитку власної протиповітряної оборони.
Окремо Барчук прокоментував можливість передачі засобів протиповітряної оборони між підприємствами.
За його словами, офіційно перелік такого обладнання не розголошують. Однак можна припустити, що йдеться, зокрема, про автомобілі для мобільних вогневих груп. А також озброєння для протидії російським ударним безпілотникам.
Водночас він наголосив, що передавати та використовувати такі засоби зможуть лише підприємства, які мають відповідні дозволи або ліцензії.
«Однак тут важливо зважати на те, що користуватися таким обладнанням зможуть лише компанії, які мають дозвіл або ліцензію на відповідну діяльність. Тобто не виникає ситуації, за якої озброєння можна буде просто передати третім особам, діяльність яких не контролюється. Усе це чітко визначено відповідним актом і законодавством. Механізм побудований так, щоб одночасно посилити можливості нашої ППО та убезпечити громадян від потенційних неправомірних дій», — пояснив Барчук.
За його словами, процедура допуску підприємств до такої діяльності передбачає перевірку їхньої відповідності встановленим вимогам. Він порівняв її з атестацією охоронних підприємств.
«Цей процес схожий на створення та проходження певної атестації групами охоронних підприємств. Власне, відповідні дозволи та ліцензії вже мають охоронні підприємства. Вони передбачають можливість роботи зі спеціальними матеріалами. А самі підприємства перебувають у реєстрі виконавців державних контрактів», — зазначив аналітик.
Ще одна зміна стосується застосування безпілотників для знищення повітряних цілей. Барчук уточнив, що йдеться насамперед про дрони-перехоплювачі, які фізично перехоплюють ворожі безпілотники.
«Тут ідеться радше про дрони-перехоплювачі або дрони крилатого типу, які застосовують Сили оборони для фізичного перехоплення безпілотників противника. Такі ворожі дрони становлять загрозу для об’єктів на території України. Тож приватні підприємства, ймовірно, зможуть використовувати такі дрони-перехоплювачі для охорони власних об’єктів. Це ще один інструмент, який дозволить їм ефективніше протидіяти повітряним загрозам», — розповів аналітик.
Коментуючи зниження мінімального віку учасників приватних груп ППО з 21 до 18 років, Барчук наголосив, що сама ця зміна не створює додаткових ризиків.
«Ця зміна щодо віку не несе жодної небезпеки за умови дотримання інших вимог. Особи, які долучатимуться до приватних груп протиповітряної оборони, мають відповідати чітко визначеним критеріям. Кожне підприємство повинно застосовувати ці вимоги до своїх працівників. Тому зниження вікового порогу з 21 до 18 років жодним чином не впливає на безпечність чи ефективність роботи таких груп. Воно лише дозволяє розширити коло людей, які можуть долучатися до оборони в такому форматі», — підсумував Назарій Барчук.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту




