Єврейські погроми й українська ідентичність: Громадське радіо провело публічну розмову із Йосифом Зісельсом 

11 листопада Громадське радіо спільно з ЮНЕСКО провело публічну розмову про те, як досвід єврейських погромів вплинув на правозахисну діяльність і захист прав людини за часів дисидентського руху та який прояв це має зараз. А також про історію співіснування різних спільнот та формування української ідентичності. Модерувала розмову ведуча Громадського радіо та авторка проєкту Єлизавета Цареградська.

Гість — Йосиф Зісельс, учасник дисидентського руху, член Української Гельсінської групи, двічі засуджений за радянської влади, співпрезидент Асоціації єврейських організацій і общин (Ваад) України. Подія відбулася у межах проєкту Громадського радіо «Відерштанд. Супротив» – подкасту про історію єврейських погромів на території України. Другий сезон подкасту, який складався з 12 випусків, ви можете прослухати за цим лінком. 

«Українська ідентичність ще формується»

На початку розмови ведуча проєкту Єлизавета Цареградська наголосила, що вивчаючи тему, зіткнулася із суперечністю. Сотні років на українських землях поруч мешкали представники різних культур і релігій, знаходили спільну мову, але при цьому час від часу виникали спалахи насильства. 

«Ми маємо на нашій території величезну кількість дуже різних людей, різного віросповідання, різних календарів, різних свят, різних традицій, різних мов. І вони не просто співіснують, вони живуть разом. Водночас ми фіксуємо такі явища, як погроми. Чому вони стаються?», — ставить питання ведуча.

Вона зауважує, що досліджуючи тему погромів, дізналася чимало абсолютно протилежних історій, коли одні українці рятували євреїв, інші ж могли вбити за те, що людина була єврейського походження. Відтак такі приклади спонукають замислитися: чи дійсно в українського суспільства досі триває процес формування ідентичності? Чи цей процес уже завершився? 

Своєю чергою Йосиф Зісельс, який присвятив вивченню темі ідентичності 30 років, зазначив, що на це питання немає простих відповідей. На його думку, становлення ідентичності — це еволюційний процес. І Україна його ще досі проходить. 

• «Це був протест сумління»: публічна розмова з Йосифом Зісельсом

«Ми ж зараз з вами разом існуємо і свідками, і учасниками процесу розвитку нової української ідентичності, яку можна назвати політичною або громадянською ідентичністю. Ми розвиваємося як народ вже 35 років. І це не випадково. Немає кращого чинника для розвитку ось такої ідентичності, ніж утворення своєї держави. Сам факт існування держави підштовхує мільйони людей, які живуть там, змінювати свою ідентичність», — говорить дисидент.

На його думку, цей процес не залежить від влади, а також від того, подобається нам вона чи ні. Та головне, що шляху формування ідентичності не можливо завадити: “Навіть Росія, яка намагалася завадити цьому шляху і пішла війною, зупинилася”.  

Крім того, Йосиф Зісельс наголошує, що Україна також ще на шляху до формування національного консенсусу.

«Консенсус — це ідеальне становище, коли всі «за» або всі «проти». Національний консенсус — це статистично значно. Якщо, наприклад, 75-80% дорослого населення мають спільні уявлення про минуле свого народу, про сучасне і про майбутнє, з тим народом нічого не можна зробити. будь-який агресор обламає собі зуби на такому народові.  Розвиток нашої громадянської ідентичності веде нас до національного консенсусу. Є країни, які досягли цього. Ми ще в процесі», — вважає пан Зісельс.

Без вивчення власної історії складно протистояти маніпуляції ворога  

У проєкті  «Відерштанд. Супротив» команда Громадського радіо досліджувала історію єврейських погромів на українських землях, їхні причини та наслідки. Ведуча проєкту Єлизавета Цареградська наголошує, що в сучасних умовах війни Росії проти України особливо важливо вивчати власну історію, аби протистояти ворожим маніпуляціям. Зокрема, російська пропаганда намагається представити українське суспільство як нетерпиме і нав’язати власну інтерпретацію подій.

«Ми бачимо цю абсолютно колосальну кампанію проти ОУН, УПА, Бандери, Петлюри і звинувачення в антисемітизмі і взагалі позиціонування України так, щоби показати нас фашистами, нетерпимими людьми», — зазначила ведуча.

Відповідно, на думку ведучої, коли людина не знає послідовності історичних подій та їх наслідків, а також контексту, то їй важче відповідати на подібні закиди зі сторони ворога.

«Нам потрібно вивчати причинно-наслідкові зв’язки. Нам потрібно багато читати. Нам потрібно багато піднімати із забуття, із архівів і, можливо, чогось непопулярного. Нам вкрай мало тих уроків історії, які були в нас у школі. Ми дуже мало знаємо про себе. І тому нами легко маніпулювати», — наголосила вона. 

Головна редакторка Громадського радіо Вікторія Єрмолаєва зазначила, що для медіа важливо висвітлювати складні історичні теми, навіть якщо такі матеріали не набирають багато переглядів.

«Це місце для дискусії, місце, де можна спокійно і обдумано споживати інформацію. І ми підтримуємо цю тематику. Підтримка культури та історії національних спільнот та тих спільнот, яким бракує голосу в медіа — це наша місія», — наголосила Єрмолаєва.

Подкаст «Відерштанд. Супротив» створено в межах партнерського проєкту з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію ЮНЕСКО і Європейського Союзу.