Тяжкі часи ми переживаємо разом з українським народом, ми себе не відділяємо — голова грецької спілки Києва

Гість програми — голова громадської спілки «Київське міське товариство греків імені Костянтина Іпсіланті» Микола Корецький.

Анастасія Багаліка: Як давно на території України проживають греки і скільки їх зараз?

Микола Корецький: На території України греки проживають, починаючи з 5, 6 сторіччя до нашої ери і перше поселення з’явилося біля Чорного моря. Це сьогоднішній Херсонес, залишки старовин місць поселення греків, Ольвія, Понто. В подальшому греки освоювали Кримський півострів. І за доручення Катерини були переселені в Приазов’я, починаючи з 18 сторіччя греки в основному освоюють Приазов’я, проживають в Маріуполі і селах Донецької області. За даними перепису, проведеному у 1991 році було 200 тисяч греків,а вже в 2001 році значно менше — ця цифра складала значно менше — 90 тисяч.

Анастасія Багаліка: Чи намагаються громадські організації та культурні об’єднання греків підрахувати, скільки вас мешкає в Україні?

Микола Корецький: В Україні всі грецькі товариства об’єднуються Федерацією грецьких товариств України, яке представлено багатьма регіональними організаціями. Більшість з них розташовані у Донецькій області і в Маріуполі, де розташований офіс, а також представлені у багатьох містах Україні, це і Дніпро, і Одеса, і Харків, і Київ, і Львів, і Житомир, і Вінниця, і Ніжин Чернігівської області, де великий осередок грецької громади. Але загалом охват членства в організаціях замалий. Наприклад, за останнім переписом в Києві було 1000 греків. У нашій громадській спілці наразі 200 греків, але з подіями останнім років дуже багато греків виїхали з Донецької області. Для України було два осередка і є наразі, де проживають більшість гркеів, так звані місяці компактного проживання, як вже казав, Маріуполь і доеньці села. Друга частина розташована на території АРК Крим і тепер є окупованою.

Все більше молодь починає цікаватися своїм корінням, і от, наприклад, у Києві для греків є таке важливе, святе місце, це будинок князя Костянтина Іпсіланті в районі метро Арсенальної, де проживав зі своєю сім’єю у вигнанні володар Молдови і Валахії Іпсіланті. Його сини підняли повстання у Туреччині у 1821 році, і з них почалася визвольна боротьба у Греції.

Анастасія Багаліка: Чи постраждали греки від етнічних терорів у роки комуністичної влади і якими були ці хвилі чисток?

Микола Корецький: Хочу насамперед згадати жертв усіх українських Голодоморів. Усі тяжкі часи ми переживаємо разом з українським народом, ми себе не відділяємо. 14 грудня 1937 року був ухвалений сумнозвісний указ Сталіна і Берії про проведення так званої «грецбкої оберації». Згідно нього греків заарештовували лише за ознакою національності. І 80% по різних регіонах були розстріляні. Репресіям були піддані і члени їх сімей. Тоді фактично було знищене усе чоловіче населення грецького населення. Всього таких операцій було 18. Вони стосувалия і німців, і поляків, і чехів. Рада національних спільнот у вересні проводила конференцію щодо цих подій.

Усі тяжкі часи ми переживаємо разом з українським народом, ми себе не відділяємо

Анастасія Багаліка: А є якісь приблизні підрахунки, скільки греків постраждали від репресій за роки терору?

Микола Корецький: Дуже важко встановити. Бо частина архівів відкрита, частина утаємничені, але більшість або залишилися в РФ, в агресора, або донецькі — на окупованій території.

 

 

 

Анастасія Багаліка: В Україні архіви спецслужб відкриті, можна вільно шукати інформацію, якщо у вас були проблеми, то на якому рівні?

Микола Корецький: Були проблеми на рівні СБУ, не всі справи є відкритими.

Анастасія Багаліка: До замовчування архіві причетні перш за все старі, радянські спецслужби, тому треба ставити акценти так, щоб нашим слухачам було зрозуміло, що це не вина сучасних істориків, не вони стоять за замовчуванням, вони навпаки стоять за відкритіст.

Микола Корецький: Так, я згоден з вами.

Анастасія Багаліка: Чи вчать греки в Україні свою мову, і як вони це можуть зробити, і чи допомагає їм у цьому Греція?

Микола Корецький: Мовою Греції є новогрецька мова, і вона вивчається греками в Україні. Є десятки шкіл і дітячі садочки, де діти мають змогу вивчати мову як іноземну. Вивчення грецької мови постійно перебуває під піклуванням грецького посольства в Україні та державних установ Греції. Цьому надається усіляка підтримка. Ми хочемо, щоб кількість шкіл, вивчається новогрецька мова, збільшувалася.

Анастасія Багаліка: Чи велика кількість грецької спільноти володіє мовою, за вашими підрахунками?

Микола Корецький: Низький рівень. Десь близько 10%. Це не тому, що ми не хочемо її вивчати чи не маємо можливості, це саме наслідки того переслідування і русифікації, які відбувалися під час репресій зокрема.

Анастасія Багаліка: Чи багато греків їздять до Греції і які саме програми таких подорожей існують?

Микола Корецький: На жаль, останні роки, в зв’язку з важким матеріальним станом України і Греції, кількість поїздок зменшилася. Але є благодійники, які надають можливість відправляти до Греції дітей, в першу чергу з Донеччини.

Анастасія Багаліка: Ми знаємо, що одна з найвизначніших грецьких пам’яток — це Херсонес Таврійський, вона розташована на окупованій території, і це пам’ятка ЮНЕСКО. Чи грецька спільнота намагається дізнатися, що наразі з цією пам’яткою?

Микола Корецький: Ми постійно підіймаємо перед грецькою владою питання, пов’язані з грецькою спільнотою та грецькою культурною спадщиною. Підіймаються питання про відновлення історичної справедливості в тому числі.