Альона Романюк: З українських вʼязниць налагодили цинічну схему обману родичів військових
Головна редакторка проєкту «По той бік путінської брехні» Альона Романюк розповідає про останні фейки росіян та тенденції дезінформації.
Фейк щодо обміну полоненими
Олена Новікова: Нещодавно росіяни розповсюджували фейк про обмін близько сотні полонених між українською та російською сторонами. Навіщо вони це роблять?
Альона Романюк: В мене немає чіткої відповіді, але є кілька гіпотез. Фейк може бути спрямований на внутрішню аудиторію. Вони хочуть показати, що тривають обміни. А далі росіяни готують підґрунтя для поширення тези про проведення мирних переговорів. Через різних псевдоекспертів постійно вкидаються дезінформація про те, що війну треба вже закінчувати й сідати за стіл перемовин. Україна ж має дуже чітку позицію щодо цього питання, тому не піддається на такі провокації.
Ще одна гіпотеза – вони намагаються інформаційно перебити тему з нелегітимними виборами. Зараз проходять так звані «вибори до місцевих органів влади» на тимчасово окупованих територіях. Їх ніхто не визнає, немає ніяких зовнішніх спостерігачів. Тому обмін полоненими одна з тем, яка мала б відвернути увагу. Важливо розуміти, що лише на офіційних українських ресурсах можна дізнатись про обміни. Все, що поширюється анонімними чи російськими Telegram-каналами є вкидами, провокаціями чи брехнею.
Слухайте також: Про що пишуть Telegram-канали на окупованих територіях?
Про шахрайські схеми
Альона Романюк: У шахраїв багато схем, які спрямовані на українців загалом і на більш специфічні групи. Зокрема, йдеться про рідних військовослужбовців, котрі не виходять на звʼязок. Шахраї телефонують чи пишуть рідним, мовляв, у них є якась інформація, вони нададуть можливість поговорити тощо. Близькі хапаються за цю соломинку, готові віддати останні кошти.
З українських вʼязниць також налагодили цинічну схему щодо обману рідних військовослужбовців. Існують групи та чати, де близькі військових обмінюються між собою інформацією. Туди додаються декілька людей під прикриттям. Вони вигадують легенду, що десь служать. Потім пишуть у чат, що перебувають у психдиспансері якогось міста, де лежать цілі відділення контужених чи без памʼяті наших хлопців. Шахраї кидають фотографії, які насправді належать російським військовим. Далі вони кажуть, що лікарі нічого не хочуть казати, тому треба особисті дані, щоб дізнатись більше інформації. І рідні військових відсилають прізвища та імена, дати народження тощо. Потім аферисти переходять на особисте спілкування телефоном і виманюють гроші.
Читайте також: 30 міжнародних компаній поширюють фейки про Україну в освітніх матеріалах — фактчекер
Які тенденції дезінформації?
Альона Романюк: Зараз «топорних» фейків стало набагато менше. Зростає кількість маніпуляцій, які спрямовані на те, щоб пересварити українців між собою. Росіяни намагаються сіяти якомога більше ворожнечі, підривати нашу віру у перемогу та у владу (при всіх її недоліках). Для цього вони використовують правдиву інформацію, що спрямована на дискредитацію. Наприклад, журналісти-розслідувачі роблять дійсно хороші матеріали. Російські пропагандисти беруть конкретне твердження з матеріалу, додають йому певного контексту. Мовляв, це не окремі випадки, а система. Далі вони у соціальних мережах за допомогою реклами через одноразові акаунти поширюють ці тези.
Російські вкиди спрямовані на емоційне сприйняття. Вони використовують частину правдивої інформації, тому схвильовані українці лайкають такі дописи та поширюють.
Зараз несеться нова історія про те, що в Києві, а потім по всій Україні перекриватимуть частини районів, перевірятимуть всіх чоловіків та шукатимуть дезертирів. В мене багато питань, як це зробити фізично. Все це несеться по чатах військових. Першоджерелом такої інформації є проросійське видання «Политика страны», яке посилається на своє джерело в МВС. На жодному українському ресурсі такої інформації немає. Мої джерела також не підтверджують її.
Росія часто використовує старі фейки. Наприклад, що якісь силовики ходитимуть по квартирах та будинках. Ще на початку пандемії росіяни лякали, що до кожного приходитимуть додому люди в білих халатах для вакцинації. І все це, нібито, відбуватиметься примусово.
Слухайте також: Фейками про «масове виловлювання чоловіків» в Україні росіяни хочуть порушити соціальну згуртованість українців — Світлана Сліпченко
Як треба перевіряти інформацію, яка вас зачіпає
Альона Романюк: Зараз треба бути обережними з усією інформацією. Я розумію, що українці не будуть перевіряти все, що вони бачать у соціальних мережах. Всього дуже багато і воно дуже швидко несеться.
- Найкраще відфільтрувати для себе джерела інформації. Треба вийти з усієї бульбашки російських і анонімних телеграм-каналів, зі всяких груп «На свині», «На кобилі» тощо.
- Підпишіться на якісні ресурси.
- Якщо раптом хтось каже, що ваші рідні перебувають в якійсь лікарні якогось міста, то сконтактуйте з місцевими волонтерами. Завжди можна знайти тих, хто поїде і перевірить, чи є там відділення із тяжкохворими військовослужбовцями.
- Ставте питання незнайомим людям про те, хто вони, з якої частини чи відділення. Дізнайтесь базові речі.
- Звертайтесь до журналістів чи фактчекерів, які допоможуть перевірити інформацію.
Читайте також: Зміна риторики пропагандистів РФ — хороший «дзвіночок» для нас — Романюк
У липні 2023 року Центр національного спротиву повідомляв, що Росія посилила пропаганду на тимчасово окупованих територій Херсонської області, щоб посилити лояльність цивільних до так званих «адміністрацій».
Про чергові фейки росіян, зокрема про «легіони канадських найманців» та «Буданова в комі» говорили зі Світланою Сліпченко, очільницею проєкту VoxCheck.
Про те, що фейки, які розповсюджує пропаганда РФ, є прикладом деградації, сказав військово-політичний оглядач Олександр Коваленко в ефірі Громадського радіо.
У жовтні 2022 року VoxCheck промоніторив 94 медіа з Італії, Німеччини, Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини.
Про те, як діє фейкова судова система на окупованій території України, і які загрози вона несе, говорили з Веронікою Крейденковою.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту