Анастасія Багаліка
Окупанти намагаються створити видимість влади — Крейденкова про фейкові суди на окупованих територіях
Інтерв'ю
Про те, як діє фейкова судова система на окупованій території України, і які загрози вона несе, говоримо з Веронікою Крейденковою.
Ведучі1
Гості1
Фото з відкритих джерел
Гостя — адвокаційна менеджерка аналітично-адвокаційного центру DEJURE Вероніка Крейденкова.
Про створення окупаційних «судів» на окупованих територіях України
Анастасія Багаліка: Зараз фейкові судові органи на окупованих територіях, зокрема на територіях, які були окуповані ще до 24 лютого 2022 року, займаються тим, що типу судять одного зі співзасновників Громадського радіо, українського військовополоненого, правозахисника Максима Буткевича. І такі випадки, я думаю, дуже непоодинокі на окупованих територіях.
Вероніка Крейденкова: Насправді створення так званих «судів» на окупованих територіях — це практика, яка почалася з 2014 року. Ми спостерігали це спочатку в Криму, тому що був так званий «договір» про вступ Криму до РФ. З цього моменту російська окупаційна влада почала створювати там свої місцеві суди й будувати свою систему правосуддя.
Таку саму історію ми бачили на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Власне, там суди створювалися під іменем «ДНР» та «ЛНР» відповідно.
На жаль, ми бачили, що дуже багато суддів, які до того були українськими та працювали в системі правосуддя в Україні, перейшли на бік окупантів що в Криму, що на Донеччині й Луганщині.
- Йдеться практично про 400 суддів, які були призначені в Криму, і про близько 80 судів, які ще з 2014 по 2021 рік були на територіях Донецької й Луганської областей, і продовжили «правосуддя» на окупованих територіях вже від імені так званих «Л/ДНР».
Читайте також: Сьогодні правозахисникові Максиму Буткевичу — 46: вже рік він перебуває у російському полоні
Про фейкову судову систему на новоокупованих територіях
Анастасія Багаліка: Зараз йдеться про те, що і новоокуповані території росіяни теж намагаються вписати в цю фейкову систему. Розкажіть про ці потуги.
Вероніка Крейденкова: У росіян це протоптана стежка — створювати видимість будь-якої легітимної влади на окупованих територіях. На жаль, вона залучає до цього суддів, які колись були українськими, й зрадили своїй присязі.
Нещодавно був відомий кейс судді Ірини Уханьової, яка була суддею Вовчанського районного суду Харківської області. Вона почала співпрацювати з окупантами й, як повідомляли правоохоронні органи, схиляла суддів свого суду йти на службу в уже так званий «суд» Харківської області, який підконтрольний окупантам.
- Вони обіцяли їм грошову винагороду, здається, у 10 тисяч рублів, що звучить навіть дуже смішно.
Але, як бачимо, правоохоронні органи її наздогнали. Надіємося, це буде і з іншими такими суддями.
Але, на жаль, тенденція така, що окупанти справді намагаються створити видимість влади. Це загрожує тим, що, по-перше, вони роблять дуже хороший кейс для пропаганди, адже українські судді, фактично представники української влади, переходять на сторону окупантів.
По-друге, це створює якусь видимість влади для місцевого населення. Відповідно, можуть незаконно затримувати людей, тримати під вартою в СІЗО, тюрмах і так далі.
«Судді, які відмовляються співпрацювати з окупантами, стають загиблими або зазнають нелюдського поводження»
Анастасія Багаліка: Хочеться зрозуміти, чи росіяни на окупованих територіях намагаються набрати колишніх українських працівників судової системи, чи вони когось привозять.
Вероніка Крейденкова: Буває по-різному. Якщо говорити більше, наприклад, про Донецьку й Луганську області, то там це велика частина «суддів», які до того були суддями України або просто працівниками судів, місцевими адвокати тощо.
Інша історія була з цим тимчасово окупованим Кримом, тому що там росіяни використовували іншу доктрину. Це була кваліфікаційна комісія всієї Росії, яка оголошувала конкурс. Тому там трошки мішаний склад у результаті вийшов.
Але ми знаємо реальні кейси, коли, наприклад, судді Іллічівського райсуду Маріуполя Юлії Матвєєвій, за її словами, пропонували посаду у так званому «Верховному суді ДНР».
- Вона відмовилася. Через це разом зі своїм чоловіком потрапила в полон і зазнала катувань.
Це, на жаль, не єдина справа, коли судді, які відмовляються співпрацювати з окупантами, стають загиблими, як раніше було в Чернігівській області, або зазнають нелюдського поводження.
Читайте та слухайте також: Кожного українського військовополоненого росіяни зустрічають побиттям — юрист
Як працює фейкова судова система на окупованих українських територіях?
Анастасія Багаліка: Поговоримо про систему, яку вони вибудовують, і про те, за якою видимістю законів вони працюють. Що це, і наскільки воно відрізняється чи не відрізняється від самої Російської Федерації й територій, які були окуповані раніше?
Вероніка Крейденкова: Тут варто починати з 2014 року. Що стосується Криму, то це відбудувалося за російськими законами й моделлю, що вони визнавали. Відповідно до своїх законів устрою вони утворювали інститут мирових судів, військові, арбітражні суди.
Щодо так званих «Л/ДНР», то вони копіювали дуже багато чого російського. Але це зрозуміло, тому що це були й росіяни, й частково колаборанти. Але в них все-таки були потуги зробити якісь свої нормативно-правові акти. Тому вони прийняли так звану «Конституцію ДНР» і якийсь основоположний акт у так званій «ЛНР».
На основі цього почали створювати окупаційні суди, дуже сильно копіюючи російську модель. Там були й військові суди, й арбітражні, які в нас, в Україні, фактично розглядають такі справи, як господарські, і так далі.
Анастасія Багаліка: Як це зараз виглядає на новоокупованих територіях, і що це за документи?
Вероніка Крейденкова: На новоокупованих територіях поки що нічого не оформлено дуже сильно, тому що, очевидно, в них немає на це часу, спроможностей і зусиль. Адже навіть набір суддів все-таки є роботою. І дуже часто ми бачили, що в доборі суддів допомагають українські судді, які колись залишилися на окупованих територіях судити далі.
Так, наприклад, є одна суддя «Верховного суду ДНР», яка продовжила судити у «Верховному суді» і добирати нових суддів на новоокупованих територіях.
«Окупанти розуміють цінність тієї чи іншої людини»
Анастасія Багаліка: Можливо, ви зможете пояснити, чому в деяких випадках українських цивільних, яких судять за сфабрикованими справами про тероризм тощо, росіяни іноді залишають на окупованій території, а іноді вивозять на територію РФ і судять там?
Вероніка Крейденкова: Тут важко пояснити якусь однозначну логіку.
- Можливо, це цинічно прозвучить, але треба розуміти, що вони частково розуміють цінність тієї чи іншої людини.
Тому що з чим більшим іменем людина, тим ціннішою вона буде і для обміну, і для своїх прикладів пропаганди тощо.
Також треба розуміти, що йде окупація, і якщо людей вивезли на територію РФ вже, то їх важче буде звідти забрати.
Читайте також: Мого чоловіка «судять» в Росії, але навіть йому не кажуть, за що — дружина цивільного полоненого, волонтера ТЧХ Юрія Кайова
Про встановлення тих, хто працює з росіянами
Анастасія Багаліка: Хочу зрозуміти, наскільки зараз Україна працює з тим, щоб встановити й запам’ятати тих, хто пішов працювати з росіянами. Я так розумію, що в публічному доступі окупанти такої інформації не дають, правильно?
Вероніка Крейденкова: Насправді буває по-різному. Адже якщо окупанти все-таки призначили когось суддею, то в публічному доступі з’являються так звані «укази про призначення» від так званого «президента ДНР» тощо.
Тому це можна встановлювати. Організація DEJURE ще у 2021 році зайнялась встановленням всіх суддів, які перейшли до окупаційної адміністрації ще в Криму. Це було, як я казала, близько 400 суддів, які там залишилися судити, перейшли на бік окупантів, пройшли всі ті конкурси, які організовувала Російська Федерація тощо. Також було 80 суддів так званих «Л/ДНР».
- Це можна було встановити через їхні судові рішення, які публікувалися, укази про їх призначення. Власне, через самі сторінки суддів, адже вони теж намагалися їх інколи вести.
Офіційна інформація з’являється від правоохоронних органів, коли вже повідомлено про підозру або справа слухається в суді. Тоді вже можна встановити як офіційну інформацію, що суддя точно причетний чи причетна до колабораціонізму.
Скільки таких зараз? З початку повномасштабного вторгнення ми як організація відстежували близько десяти таких судів, які точно переходили, і щодо яких є кримінальне провадження.
Як і раніше згадувалось, це була Ірина Уханьова. Також був, наприклад, Ігор Кудрявцев, суддя Старобільського райсуду Луганської області, який, за версією слідства, сприяв встановленню окупаційної адміністрації, брав участь у створенні, розширенні судів так званої «ЛНР».
Декілька таких суддів публічно відомо, але наразі казати про їхню остаточну кількість неможливо, тому що може не вистачати інформації.
Українські правозахисники наголошують, що «карні справи» проти українських військовополонених та цивільних заручників у РФ й на тимчасово окупованих Росією українських територіях — фейкові. Це варто пам’ятати та розуміти. Таких «справ» є тисячі. Офіс Уповноваженого ВР з прав людини станом на липень 2023 року нарахував майже 25 тисяч цивільних заручників РФ, щодо даних про військовополонених статистику знайти складно.
Але розуміємо, що у полоні РФ — тисячі українських військових. За словами уповноваженої президента з питань прав захисників України Альони Вербицької, близько 3,4 тис. українських військовослужбовців станом на початок 2023 року були у полоні.
Нагадаємо також, що 14 червня Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону (Росія) почав судилище над 22 полоненими «азовцями», серед яких восьмеро жінок, а також кілька цивільних.
Як стверджувала у коментарі Громадському радіо виконавча директорка «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова, такі дії російського суду є воєнним злочином, адже вони порушують низку норм міжнародного гуманітарного права. Зокрема визнання цивільних військовополоненими, а також суд над військовополоненими за те, що вони брали участь у боях.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
