facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Мого чоловіка «судять» в Росії, але навіть йому не кажуть, за що — дружина цивільного полоненого, волонтера ТЧХ Юрія Кайова

«Замах на підрив типографії», де друкувалися бюлетені на «референдум» чи «замах на Стремоусова» — російські окупанти не можуть визначити, за що їм судити волонтера Товариства Червоного Хреста з Херсону Юрія Кайова

Мого чоловіка «судять» в Росії, але навіть йому не кажуть, за що — дружина цивільного полоненого, волонтера ТЧХ Юрія Кайова
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Його історію у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» розповіла його дружина, Ольга Кайова.

Юрій Кайов — цивільний заручник росіян, волонтер «Червоного Хреста», херсонець. До окупації був підприємцем. Після початку повномасштабного вторгнення почав возити гуманітарну допомогу в Херсон з вільної території. Під час однієї з таких поїздок росіяни викрали його. Сталося це 5 серпня 2022 року у Запорізькій області. Росіяни висунули чоловіку фейкові звинувачення у тероризмі і вивезли в окупований Крим. Пізніше його перевезли в СІЗО Лефортово у Москві.

«Нарешті я — волонтер»

Ольга Кайова: З початком повномасштабного вторгнення ми шукали якусь спроможність працювати далі. Мій чоловік займався продуктами харчування,  і, оскільки возити з Харківської області продукти, якими ми звикли торгувати, вже було неможливо, він шукав якісь можливості виїхати за межі окупованої території. Спочатку хотів поїхати у Миколаїв за продукцією, але так і не вийшло.

Пізніше він познайомився з Олегом Якимченком, волонтером «Червоного Хреста» та керівником колони, яка їздила у Запоріжжя за гуманітарною допомогою. У нього була велика машина, тому його взяли з собою возити вантаж. Так вони їздили приблизно з квітня, потім Юрій отримав офіційне посвідчення «Червоного Хреста». На той момент я вже виїхала в Запоріжжя і пам’ятаю, як він мені скидав фото цього посвідчення і писав: «Нарешті я — волонтер».

Проте, коли його затримали, це волонтерське посвідчення вилучили і навіть не долучили до «справи». Воно просто зникло. У мене, на жаль, не збереглося ні фото цього волонтерського посвідчення, ні договору, ні уніформи. Тому мені немає чим довести Товариству Червоного Хреста, що мій чоловік був у їхніх рядах. Та у мене на це зараз й часу немає, тому що я весь час ходжу по кабінетах і намагаюся достукатися до влади, щоб мені повідомили, хоч якусь офіційну інформацію про мого чоловіка.

Подробиці викрадення…

Ольга Кайова: Про те, що чоловіка викрали, мені повідомили люди, які їхали з ним в колонні. Забрали його автомобіль, Юрія і керівника групи, який їхав разом з ним. За ними приїхали російські військові по формі, наділи на руки кабельні стяжки, на голову — пакет і забрали. Про це я дізналася на наступний день від його колеги, який подзвонив мені і сказав, що не знає, що робити. Тому що таке вже було неодноразово, коли люди, яких вивозив «Червоний Хрест», везли із собою заборонені речі.

  • За ними приїхали російські військові по формі, наділи на руки кабельні стяжки, на голову — пакет і забрали

Але в цей раз їх не повернули. Росіяни сказали, що їх повезли на допит у Мелітополь. Керівника відпустили перед десь за тиждень перед звільненням Херсону. Він перебував в Олешках. Він казав, що їх з Юрієм розвели одразу, тому вони у полоні не бачилися. Також відпустили ще одного хлопця, а іншого затриманого ми шукали понад півроку. Згодом його відпустили вже з СІЗО Сімферополя. Він у них йшов як «свідок». Зараз він вже виїхав і у безпеці.

Що стало причиною затримання?

Ольга Кайова: Нам ніхто не повідомив про причину затримання, ніхто нічого не пояснив. Це тривало до 6 жовтня, поки мені не подзвонила призначена адвокатка з Сімферополя і не сказала, що моєму чоловіку висунуто звинувачення у міжнародному тероризмі і що йому обрано запобіжний захід на три місяці. І так кожні три місяці йому продовжують термін тримання під вартою.

Я так і не зрозуміла, у чому саме був цей «міжнародний тероризм». У деяких російських новинах я бачила, що це був «замах на підрив» типографії, яка друкувала бюлетені для «референдумі», потім мені скинули протокол, де його звинувачують «замаху на Стремоусова». Я не здивована тим, що вони не можуть визначитися, і мені пояснював адвокат, що йому навіть не давали побачити обвинувачення. Тобто його судять, але не дають прочитати, за що.

  • Мені пояснював адвокат, що йому навіть не давали побачити обвинувачення. Тобто його судять, але не дають прочитати, за що

«Чоловіка вивезли в Лефортово, і я навіть не встигла передати передачу….»

Ольга Кайова: Десь 5 жовтня мені написала призначена адвокатка. Сказала, що вона тільки вийшла від мого чоловіка. Повідомила, що його привезли у Сімферополь, що завтра вона йде до нього на засідання, і після цього набере мене і повідомить подробиці. Сказала, що він там голий босий, роздягнений. Тобто як їх влітку взяли в футболці і шортах, так там вони два місяці і просиділи в цих футболках і шортах. Сказала, що у нього є якась курточка з надписом «поліція», і щоб не було видно українських надписів, він вивернув її та в неї кутається. Сказала мені, щоб я зібрала передачу з теплими речами.

  • Як їх влітку взяли в футболці і шортах, так там вони два місяці і просиділи в цих футболках і шортах

Проте наступного дня вона мені повідомляє, що передачу я вже можу не збирати, їх етапують до Москви. Мовляв, чекайте, поки з вами зв’яжуться з Лефортово.

Єдине, що вона зробила — подала на апеляцію.  Апеляція була через тиждень, і завдяки цій апеляції вона підтвердила, що він в Лефортово, тому що була замовлена відео конференція, де видно було, що саме там мій чоловік.

Адвокатка, з якою я зараз спілкуюся, каже, що «справа» Юрія буде розглядатися у воєнному суді Ростова-на-Дону. До того тривають якісь слідчі дії, збираються якісь експертизи, і «судове засідання» планується на осінь.


Читайте також: «Маю надію, що навіть якщо РФ і не підтвердить полон моїх рідних, їх все одно обміняють» — мати і дружина полонених


«Мій чоловік не підтверджений МКЧХ»

Ольга Кайова: Я знаю, що велику кількість цивільних ховають і не повідомляють родичам про місцеперебування, а тут зі мною навіть зв’язується адвокат. Хоча мій чоловік не підтверджений МКЧХ. У цьому відомстві кажуть, що самі вони не підтверджують, Росія сама має подати списки. Тобто я розумію, що у тих списках, які Росія подає, наразі його немає.

Умови утримання і стан Юрія

Ольга Кайова: З того, що я знаю з його листів, це те, що умови утримання кращі за всі, де він був до Лефортово. Те, що він пише за херсонські підвали, я взагалі коментувати не буду. В Лефортово двомісна камера, там є тепла вода, щось вони там готують, є волонтери, які передають їм якийсь елементарний набір продуктів, також ми намагаємося якось передати передачі.  Але за ті два місяці, поки його тягали по Херсону, він схуд на 25 кг.

Сізо Лефортово/ фото МІ «За права людини»
  • За ті два місяці, поки його тягали по Херсону, він схуд на 25 к

Читайте також: Херсон звільняли як концтабір — український історик, очевидець подій


Він ходить до лікарів. Адвокатка, яку я знайшла через волонтерів, йому рекомендувала ходити до невропатолога та до інших лікарів, і він ходить. Медичну допомогу наче надають.

СІЗО Лефортово,вид зсередини/фото МІ «За права людини»

«Україна визнала, що мій чоловік у полоні»

Ольга Кайова: Я звернулася до Мінінтеграції і там підтвердили полон чоловіка. Я була на допитів в поліції, де зафіксували всі докази, які я надавала.

Проте на мої запитання щодо обміну, мені скрізь відповідають, мовляв, чекайте, росіяни повинні відпустити цивільних. Тобто жодних умов. І таке я чую всюди. Я ходила і до Лубінця, і на прийом до пана Кононенка, і в Координаційний штаб. Всі мені кажуть, що ми не можемо міняти цивільних. Зараз вони начебто намагаються створити групу по цивільних при Координаційному штабі з питань звільнення військовополонених. І де-факто мені кажуть, що ця група вже працює, а де-юре її ще немає. Я дуже сподіваюся, що ця робота ведеться, тому що мені в очі дивляться вже  півроку, але фактично ніяких рухів немає.

Ми бачимо, що обміни йдуть, у кожному обміні ми бачимо, що присутні один-два цивільних, але у кого я не питаю, ніхто не каже, як саме вони туди  потрапляють. Куди б я не заверталася, мені кажуть, що ми не можемо міняти цивільних, бо ми притримуємося Женевських конвенцій.


Читайте також: Полонені і їхні рідні мають право на фінансову допомогу: як ним скористатися?


З українців, яких утримують в СІЗО Лефортово росіяни ліплять терористичну групу

Ольга Кайова: Хочу перерахувати хлопців, які сидять з моїм чоловіком.

  • Богданов Олег Валерійович, 1972 р.н.
  • Гейдт Сергій Анатолійович, 1981 р.н.
  • Кабаков Сергій Володимирович.
  • Ковальський Сергій Олександрович.
  • Лялька Денис Миколайович.
  • Офіцеров Сергій Геннадійович.
  • Резнік Костянтин Вікторович.
  • Вижнянський Юрій Вікторович.

Ми, родичі цих полонених, спілкуємося між собою, обмінюємося інформацією. Бо у когось інформації більше, у когось — адвокат хоче великих грошей, а таких сум, який він вимагає, у родичів просто нема. Тому той адвокат не приходить на засідання і родичам важко дізнатися, як там їх рідний.


Ця програма виходить за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля та Громадського радіо і не обов’язково відображає погляди Європейського  Союзу


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

СРСР не «біла і пухнаста» жертва: як насправді почалася Друга світова війна

СРСР не «біла і пухнаста» жертва: як насправді почалася Друга світова війна

«Найбільша складність — мати якісний транспорт» — менеджерка «ЗооПатруля» про евакуацію тварин

«Найбільша складність — мати якісний транспорт» — менеджерка «ЗооПатруля» про евакуацію тварин

Я маю відповідати за свою фізичну форму – музикантка Інеса Порошина

Я маю відповідати за свою фізичну форму – музикантка Інеса Порошина