Тетяна Трощинська: Готуючись до сьогоднішнього ефіру відновила у пам’яті нашу в вами розмову 22 березня 2022 року. Вона була опублікована під заголовком «Ми уявляємо путіна сильним, але він — старий, переляканий кагебіст». Вона тоді мала багато переглядів. Уже один рік і 8 місяців, як Україна є у стані широкомасштабної війни. Які зараз ви помітили зміни у суспільній свідомості?
Роман Кечур: Ми шукали опертя і нових значень, нового розуміння, ми були всі в шоку. Те, що відбувалося з нами, — це шок. Ми у стані знаєте дисоціації: коли ми достатньо ясно і добре не могли зрозуміти те усе, що усе, що з нами відбувалося. Інформації було настільки багато. Вона була настільки суперечливою і незвичною, що це викликало травматичне переживання. Ми мусили трохи створювати ілюзії. Звідти ті «2-3 тижні» і така налаштованість: на одному полюсі — катастрофічний страх, загроза, а на іншому — дуже оптимістичний прогноз, щоб трохи урівноважити страх. Але я і досі думаю що Путін старий переляканий кадебіст.
Тетяна Трощинська: Можливо ви якось спостерігаєте динаміку? Звісно, що ми не говоримо ні про якого пацієнта, а про очевидне у публічному просторі. Пригадую оцю історію з недозаколотом Пригожина, коли керівник ЦРУ телефонував у РФ, пояснюючи, що це їхній внутрішній заколот і ми тут ні при чому.
Роман Кечур: Цей дзвінок може свідчити про те, що в США ставляться до теперішнього російського керівництва як до дуже такої параноїдної організованої корпорації, яка здатна неправильно трактувати реальність. Американці бояться, що росіяни просто неправильно зрозуміють ситуацію і будуть звинувачувати, як вони завжди це робили, зовнішні сили. Американці бояться ядерно конфлікту і тому знаєте гасять пожежу. Також мені здається, що Путін слабкий наскільки, що декілька тисяч головорізів безперешкодно можуть пересуватися Росією, збивати військові літаки та вертольоти, вбивати російських військових. Це означає, що уся Росія перелякана, а не тільки один Путін. Це дає добру надію, що війна, можливо, скоро закінчиться.
Ми повинні точно зрозуміти наші можливості наші та поставити цілі. Це завдання для усього Заходу. Ми зараз — в епіцентрі цього процесу. Ми воюємо, Захід не воює. Наше завдання — перемогти у війні, закінчити її й вручити цю проблему Заходу. Тобто стати частиною західного світу. І зробити так проблему Росії не проблемою України, проблемою Заходу. Інакше ми виснажимося в тій війні, інакше ця війна не матиме кінця. Це є найголовніше, що ми повинні зрозуміти. Ми повинні перестати бути одні в цьому конфлікті, у цій війні.
Тетяна Трощинська: Тема корупції, припускаю, є дуже об’єднавчою нині для частини фронту і частини тилу. Останнім часом ми на неї почали як суспільство реагувати надзвичайно гостро. Те, що понад 50% людей, згідно з опитуваннями, вважають, що наші західні партнери мали б прив’язати допомогу збройну нам до того як Україна бореться з корупцією, для мене це з юридичного і політологічного погляду точки зору є дуже дивним. Бо є реальні порушення міжнародного права, зроблені Путіним і РФ і це точно не прив’язане до того, як всередині Україна бореться з корупцією. Мене дивує переконання «не допомагайте нам, поки тут у нас погана влада». Це про що свідчить?
Роман Кечур: Це свідчить про страх і про розгубленість. Мені здається, що коли ми наступали під Києвом, на Харківщині, на Правобережжі Херсонщини, — у нас було менше дискусій про корупцію. А вона була і тоді, і є зараз. Бо ми є достатньо корумпована країна. І перед нами ще стоїть в майбутньому завдання: зменшити або ліквідувати корупцію. Але ми почали говорити про корупцію не тому, що вона з’явилася. А тому, що ми перестали наступати. Контрнаступ іде повільно. Люди хочуть швидшого закінчення війни й нам потрібні причини: «чому ми не так добре наступаємо». Ми маємо велику небезпеку з брудною водою вихлюпнути дитину.
Якщо говорити про оце переконання частини суспільства «не давайте зброї, поки ми не побороли корупцію», це власне є такий приклад: коли Бог, коли хоче покарати людей, він забирає в них розум. Корупція є кримінальним злочином. А з іншого з іншого боку, — не треба ставити на одну площину наше існування, як країни, фізичне існування нас, як людей, і корупцію. Бо вона — це те зло, з яким ми будемо боротися ще десятиліття після війни. Бо для того, щоб подолати корупцію, недостатньо просто перемогти у війні. Потрібно збудувати судову систему, певну культуру нульової толерантності до корупції. Це довга і планомірна робота. Ми зможемо це зробити в тісній співпраці з ЄС і з НАТО. Нам потрібно більш реалістично дивитися на справи. Нам треба боротися з корупцією, але не зрівнювати її з перемогою у війні.
Читайте також: Саакян: Звільнення військкомів — це взагалі не боротьба з корупцією, але у цьому є позитивний момент
Нагадаємо, 10 серпня видання «Дзеркало тижня» повідомило, що ціна військового екіпірування, закупленого Міністерством оборони у 2022 році, зросла втричі під час доставлення.
Восени 2022 року відомство уклало контракт із турецькою фірмою на постачання зимового одягу. Компанія лише у жовтні-грудні ввезла до України з Туреччини 233 тисяч курток на 20 мільйонів доларів і 202 тисяч штанів на 13 мільйонів доларів. Вартість була прийнятною як для зимового одягу. Однак з Туреччини насправді їхали не зимові, а літні куртки.
Взимку цього року стало також відомо, що Міноборони підписало угоду на 13,16 млрд грн з фірмою зі статутним капіталом у 1 тис. грн. Засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов розповів, що, за його даними, харчі для військових закуповують за цінами завищеними у 2-3 рази.
23 січня у Національному антикорупційному бюро повідомили, що розпочали розслідування щодо закупівлі продовольства для армії ще до розголосу в ЗМІ. Зокрема, з-поміж іншого слідство перевіряє закупівлі на понад 13 млрд грн. Попередня правова кваліфікація – ч. 5 ст. 191 Кримінального Кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту