Гість — правозахисник Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський.
Роман Мартиновський: З початку 2016 року ми почали збір інформації про наших громадян, які були ув’язнені в Криму. У нас є власна база людей, яких засудили на півострові, а потім перемістили на територію РФ для відбування покарання. Потім ми поєднали цю роботу із великим напрямком, який стосується депортацій, що здійснюють в рамках загальної політики РФ. Вона спрямована на зміну демографічного складу населення окупованого Криму. Переміщення українських в’язнів — це лише один з проявів такої політики.
Олег Климчук: А скільки в Криму установ покарань? І чому затриманих після суду не тримають там, а намагаються вивезти на територію Росії?
Роман Мартиновський: Це пояснити дуже просто. Кількість людей, яких засуджують в Криму, значно перевищує можливості виправних закладів, що розташовані на території півострова. На сьогодні є три місця, де утримують тих, щодо кого вирок набув законної сили. Це виправна колонія №1 у Сімферополі, виправна колонія №2 у Керчі, де також знаходиться невеличка колонія-поселення.
Але щороку, за нашими попередніми розрахунками, у Криму до відбування покарання у вигляді позбавлення волі засуджують близько 2000 людей. Тобто фізично півострів не може вмістити всіх засуджених, тому їх і переміщують на територію Росії.
Також на території Криму взагалі відсутні колонії відбування покарання для жінок, неповнолітніх. А ще всіх засуджених, які мають ті чи інші психічні або соматичні захворювання також відправляють для відбування покарання на територію РФ. Тому що спеціалізованих виправних колоній на території Криму немає.
Хоч це й виглядає ніби як вимушена міра, але жодним чином не виправдовує те, що Росія фактично порушує норму міжнародного гуманітарного права. Адже 49 стаття Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни забороняє переміщення цивільного населення з окупованої території з будь-яких мотивів.
Читайте також: Як працюють санкції ЄС щодо порушників прав людини в Криму
Роман Мартиновський: Справи, які ми вважаємо переслідуваннями з політичних мотивів чи релігійних мотивів, складають дуже невеликий відсоток.
Інші справи пов’язані зі звинуваченнями у диверсіях, з переслідуванням кримських мусульман за участь в організаціях «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джамаат», з переслідуванням «Свідків Єгови». Окрема категорія справ — це люди, яких РФ переслідує за участь у кримськотатарському батальйоні ім. Номана Челебіджихана.
Кримських татар переслідують, як правило, в рамках так званих політичних і релігійних справ, яких близько 90% щодо представників цього народу.
Роман Мартиновський: Щонайменше 12,5 тисяч наших громадян за роки окупації Російська Федерація перемістила з території Криму на власну для відбування покарань. Звичайно, ми не можемо зібрати інформацію стосовно кожного чи кожної, але в цьому немає особливої потреби. Міжнародному кримінальному суду (МКС) достатньо подати обмежену кількість фактів, а далі можна продемонструвати, що це є адміністративною політикою Росії.
Власне, так ми й чинили у 2016 році, коли робили перше подання щодо Криму. Воно стосувалося українських в’язнів. Офіс Прокурора МКС у звіті 2016 року просто зазначив, що існує така проблема. Вже у звіті 2017 року Офіс дав правову кваліфікацію вищенаведеним діям Росії й визначив, що це підпадає під поняття злочину проти людяності й воєнного злочину у вигляді незаконної депортації й переміщення.
Читайте також: «Надавали повістки всім людям неслов’янської зовнішності»: як росіяни проводять мобілізацію в Криму
Роман Мартиновський: До наших ув’язнених людей в Росії є дискримінаційний підхід. РФ у своїх поясненнях до Комітету ООН з прав людини стосовно тих скарг, з якими ми туди звертаємось, постійно пише, що у поводженні з в’язнями немає ніякої дискримінації. Адже вони нібито поводяться з українцями так, як і з будь-якими іншими громадянами, яких засудили на території Криму, а потім перемістили на територію Росії.
Проблема у тому, що мова йде не про пряму дискримінацію, а про так звану непряму. РФ дійсно ставиться до наших в’язнів так само як до своїх громадян, згідно з їхнім законодавством. Але в цьому і є дискримінація. Коли переміщують громадянина Росії з Криму на територію РФ, то він опиняється у власній державі, звичайному середовищі. А коли переміщують громадянина України з півострова у Росію, то він опиняється в іншому, ворожому місці, де для нього є постійні загрози.
Читайте також: У мене на рукаві кримськотатарський стяг, з яким ми виходили у 2014 під Раду міністрів — Комбатант
Нагадаємо, засудженого на 14 років кримськотатарського активіста Акіма Бекірова відправили з СІЗО до в’язниці в Саратовській області РФ.
Також відомо, що 59-річного кримського політв’язня Азамата Еюпова, засудженого на 17 років, попри те, що він переніс у СІЗО 4 ішемічні інсульти, етапували до в’язниці в Челябінській області.
Політв’язнів, засуджених в окупованому Криму, після вступу вироків у «законну» силу, етапують на материкову територію РФ. Тому найімовірніше, етапують і заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла. Про це в етері Громадського радіо повідомив його адвокат Микола Полозов.
Нагадаємо також, що до виборів у Держдуму росіяни в окупованому Криму планують мобілізувати 3 тисячі осіб. Про це нам розповів член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS