Регіональні медіа перестали публікувати джинсу та «чорнуху» після початку великої війни — Оксана Романюк

Про мапу рекомендованих медіа

Оксана Романюк: Ми розпочали оцінку рекомендованих медіа десь наприкінці весни цього року. Вона відбувалась у три етапи. У нас було три вибірки. Нам довелось зіштовхнутись з дивною та приємною ситуацією водночас. Перш за все, ми оцінювали регіональні медіа. Зʼясувалось, що ті видання, які до повномасштабного вторгнення розміщували джинсу та «чорнуху» на виборах, сильно змінились. Війна дуже позитивно вплинула на їхній контент. Регіональні медіа стали більш відповідальними. А от національні навпаки почали повертати приховану рекламу під виглядом журналістських матеріалів.

Зауважу, що наша інтерактивна мапа не є сталою. Вона не буде такою завжди. Щопівроку ми робитимемо оновлення. Якщо в медіа зʼявлятиметься джинса чи погіршаться стандарти, то ми без сумнівів приберемо його з мапи.

Вчора ми отримали багато нових заявок. Медіа могли зголоситись до нашого моніторингу, заповнивши форму. Ми обʼєктивно не знаємо всіх видань, тому хотіли зняти цей момент, що хтось не потрапить до мапи. На жаль, не вдалось нам поширити цю інформацію для великої авдиторії. Понад 300 заявок надійшли до нас від медіа, які захотіли пройти моніторинг. Ми зробимо додаткову хвилю оцінки через таку кількість охочих. Наприкінці жовтня чи листопада оновимо мапу ще раз.

Читайте також: Зміна риторики пропагандистів РФ — хороший «дзвіночок» для нас — Романюк

Про зміни в медіа

Оксана Романюк: Якість контенту дійсно зросла. Причина цього криється у двох речах. Перша – персональний рівень журналістів і редакторів. Друга – зменшення фінансів та перекриття фінансових потоків. Тогоріч рекламний ринок, зокрема у сфері онлайн-медіа, впав на 92%. Наразі він відновився, але не повною мірою. Для стовідсоткового фінансування бракує десь 30-40%. Припускаю, що якраз зникли «темні рекламні потоки», які йшли на приховану рекламу чи політичні замовлення.

Про медіа на деокупованих територіях

Оксана Романюк: Ми підтримуємо медіа, які хочуть працювати на деокупованих територіях. Але наразі там немає тих, хто працює системно. Зараз туди приїжджають журналісти, які привозять з собою друковані наклади, або ж місцеві журналісти знімають ютуб-канали. Ми підтримуємо їх: надаємо фінансову допомогу, обладнання тощо.

На деокупованих територіях є дві ключові проблеми. Люди перебували під тиском жахливої російської пропаганди. Окупанти розповідали місцевому населенню, що, мовляв, «Київ давно взяли», «на місто скинули атомну бомбу», а «про них всі забули» тощо. Людина, яка перебуває в такому інформаційному полі, починає якось сумніватись та боятись. Важливо донести правдиву інформацію до них.

Друга проблема – ніхто не знає, в якому становищі перебувають люди на деокупованих територіях. А там насправді гуманітарна катастрофа. Знаю щонайменше три випадки, коли журналісти національних медіа приїжджали на таку територію, а місцеві зі сльозами на очах просили показати, що відбувається. Вони дякували їм за роботу.

Коли росіяни окуповують території, то в першу чергу намагаються позбутись регіональних медіа. Ми фіксували випадки, коли за 2-3 годин після захоплення міста окупанти вже були в офісі місцевого видання. Вони приставляли автомати до голів журналістів, щоб ті переповідали пропаганду Кремля. Таким чином росіяни зачищають інформаційний простір. Далі будують свої мережі зі співробітників ФСБ, створюють пропагандистські Telegram-канали. Так виникає інформаційний вакуум.

Читайте також:«Дезорієнтація» — найкращий термін для ситуації, що була — Романюк про інформаційне поле напередодні 24 лютого 2022-го

Про довіру до Telegram-каналів

Оксана Романюк: Інтерес до Telegram-каналів є виключно ситуативним. Вони не надають якісної інформації, не перевіряють її, займаються плагіатом, розміщують приховану рекламу. Якщо їх ведуть професійні журналісти, тоді можна сказати, що це пристойні Telegram-канали. Але серед найбільш популярних каналів є не ресурси інформації, а швидше джерела дезінформації.

Сподіваюся, що мапа, яка містить перелік регіональних медіа, допоможе громадянам шукати якісну інформацію про події в їхньому регіоні. Нехай вона не буде такою оперативною і швидкою, як в Telegram, але буде перевіреною.

Читайте також: 99% Telegram-каналів, що обіцяють інформацію про військовополонених — шахраї — Тетяна Катриченко

Нагадаємо, у серпні цього року видання «Детектор медіа» запустило спецпроєкт «Медіаколаборанти».  У його межах «ДМ» збиратиме та публікуватиме інформацію про українських медійників, які після початку повномасштабного вторгнення Росії добровільно перейшли на бік окупантів та поширюють пропаганду на тимчасово окупованих територіях. 

Відомо також, що регіональні медіа продовжують стикатися із певними обмеженнями у роботі, які чиновники пояснюють особливостями воєнного стану. Зокрема ГР у квітні 2023 року розповідало про такі проблеми у журналістів видань «Вільне радіо», «Реальна газета» та «Зміст».

Після деокупації територій багато медіа відновлюють свою роботу. Сказав в етері ГР Сергій Томіленко, голова НСЖУ. За його словами, спілка підтримує ці медіа, шукає кошти, рекомендує донорам. Спільними зусиллями вдалося підтримати вихід першого випуску та подальшу стабільну роботу для 25 місцевих видань.

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS