Олена Новікова
Саакян: Сьогодні Україна — епіцентр уваги всього світового військово-промислового комплексу
Інтерв'ю
Про Міжнародний форум оборонних індустрій, співпрацю з великими оборонними компаніями та зв’язки з Африкою говоримо з політологом Олегом Саакяном.
Ведучі1
Гості1
Challenger 2. Ілюстративне фото: Суспільне / Getty Images
Президент України Володимир Зеленський оголосив про створення Альянсу оборонних індустрій, до якого вже долучилися 13 компаній, які виробляють озброєння. Про це він повідомив 30 вересня на першому Міжнародному форумі оборонних індустрій у Києві, який обʼєднав 252 компанії з понад 30 країн. Президент додав, що Україна розробила відповідну базову декларацію як основу Альянсу, і до неї можуть приєднатися виробники зброї та військової техніки з усього світу.
Також Зеленський анонсував, що в Україні планують заснувати спеціальний Оборонний фонд, який забезпечить додаткові ресурси, зокрема, для розвитку воєнних виробництв і підтримки відповідної співпраці, для створення нових воєнних об’єктів та програм, які потрібні для оборони та для турботи про військових.
Говоримо про це з політологом Олегом Саакяном.
Про Міжнародний форум оборонних індустрій
Олена Новікова: Чому Міжнародний форум оборонних індустрій проходить саме зараз?
Олег Саакян: Раніше до цього не доходили руки. Українська влада і всі профільні служби були зайняті заповненням армійських потреб. Зрозуміло, що коли горить пожежа, то на стратегічні питання залишається не так багато часу.
Цей форум готували задовго до цього. Докладали серйозні зусилля змобілізувати всі можливості для того, щоб зібрати максимум цих виробників. Хоча я, звісно, з дуже обережним оптимізмом ставлюся до цифр щодо країн та компаній. Таких компанії у світі десятки тисяч, якщо не сотні, і вони різної ваги. Одна компанія може коштувати як 5 тисяч інших.
До того ж приїхати — не означає підписати меморандум. А меморандум — не означає договір. Договір — не означає спільні виробництва, нарощення, обмін технологіями тощо. Тому потрібно буде дивитися на якісні показники, а не тільки на цифри явки.
- Такі форуми мають під собою конкретні завдання: нарощення виробництва зброї, обмін технологіями, винесення українського виробництва, нарощення його за кордоном з гарантованими продажами й багато іншого, що має прикладний характер.
Також цей форум провели тільки зараз, бо у світі ми мали підготувати інформаційне, політичне, економічне підґрунтя. Показати, що Україна здатна під час війни говорити про якісь системні процеси, зокрема у сфері виробництва зброї. Показати, що Україна вистояла, що Україна буде перемагати в цій війні, що з нами можна вести справу довго. Тобто це можна віднести, в широкому сенсі, до довіри до України бізнесових партнерів у сфері оборони й інституційних державних партнерів, які займаються військово-промисловим комплексом.
Вже були певні прецеденти співпраці: і Rheinmetall німецький, і Baykar турецький, і інші компанії, зокрема у сфері безпілотників. І вже з українським виробництвом, винесеним в Європу, є кооперація із західними компаніями. Все це мало відбутися для того, щоб цей форум став можливим.
Про важливість співпраці з великими оборонними компаніями
Олег Саакян: Важковаговики у сфері військової промисловості будуть ключовим маркером, чи дійсно цей форум проводять по-серйозному. Rheinmetall — це дуже хороший маркер, на який орієнтується багато хто.
Український візит в США серед результатів мав розмову стосовно налагодження спільного виробництва зброї в Штатах. Вже не як ідея, а як прикладні домовленості конкретної кооперації. Як тільки це вийде на свою фінішну пряму, коли неможливо буде зірвати цей процес, то, думаю, загал стане свідком цього співробітництва. На цьому будуть робити достатньо серйозний піар як в Україні, так і на міжнародній арені. Такі домовленості вже є, і це дуже позитивно. Це вже є меседжем для світових виробників зброї.
Україна зараз — це, без малого, найбільший ринок зброї, де десятки мільярдів доларів витрачають на зброю як українських, так і західних виробників, щоб передати її нам. Ті ж акції Rheinmetall виросли в декілька разів за час російського вторгнення. Саме через те, що танки Leopard, системи ППО і деякі інші продукти цієї компанії добре себе зарекомендували у нас на фронті.
Також Україна зараз — це шаленого розміру полігон і лабораторія воєнної зброї. Все те, що теоретично прораховували, дивились на навчаннях зі зброєю, підтверджується або спростовується на російсько-українському фронті. Відповідно, значна частина виробників, перш за все дронів, присутня безпосередньо в Україні. Вони відкривають свої офіси, мають тут своїх спеціалістів. Ці спеціалісти дають зворотний зв’язок стосовно обладнання, продукції, яку застосовує українська армія. Це також дуже важливо.
- Сьогодні Україна — епіцентр уваги всього світового військово-промислового комплексу.
Читайте також: Зброя для України не потрапляє до чужих рук — Держдеп США
Чи є політична складова у співробітництві України з Baykar
Олег Саакян: По-перше, підприємство Baykar є частиною родинних підприємств у сім’ї Ердогана. Тому зрозуміло, що тут без політики не обходиться і близько. По-друге, устрій економіки й подібних бізнесів в Туреччині передбачає наближеність до влади. По-третє, співпраця з таким підприємством, торгівля з ним неможливі без цілого пакету двосторонніх міжурядових угод, які забезпечують, серед іншого, кооперацію виробництва.
До того ж безпілотники Bayraktar не створювали на порожньому місці. Це фактично було державне замовлення в Туреччині на створення національної єдиної безпілотної платформи, яка стала б флагманом безпілотної індустрії країни. Тому всі формальні й неформальні ворота в Туреччині були відкриті для того, щоб підприємство мало доступ до всього, що необхідно. Звісно, така співпраця відбувається не без політичної волі й зацікавленості.
Для Туреччини Україна є постачальником багатьох різних компонентів. Якщо говорити про безпілотники, то це українські двигуни та інше.
У Туреччини доволі натягнуті відносини із Заходом, який навіть поклав санкції на неї. Їх Ердоган намагався обміняти на голосування за вступ в НАТО Швеці й Фінляндії. Санкції накладали зокрема у сфері військово-промислового комплексу і виробництва. Тому Україна, наприклад, замінила канадські двигуни й інші компоненти, які було заборонено експортувати до Туреччини.
- Для Туреччини співпраця з Україною — це диверсифікація ризиків і вихід з підсанкційного тиску.
Читайте також: Україна уклала договір з виробником Bayraktar про створення центру для ремонту БпЛА
Про українські зв’язки з Африкою
Під час Форуму оборонних індустрій міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Африка хоче не лише купувати українську зброю, а й зацікавлена у тому, щоб розмістити на своїй території її виробництво. Про це пише «РБК-Україна».
Олег Саакян: Це дуже перспективний напрям для України, оскільки тут ми можемо замістити доволі серйозну Росію. Це справа для частин нашого виробництва, яке ще знаходиться на радянських калібрах, яке виробляє озброєння, що за низкою стандартів підпадає до радянського, пострадянського. Тут найважливішим є обслуговування чинної воєнної техніки, обладнання та всього іншого. Тобто техніки радянського, пострадянського, російського, українського виробництва, що є в африканських країнах.
- Для нас такі новини перспективні з точки зору наших впливів. Нам необхідно посилювати наші культурні й геополітичні впливи на африканському континенті. І тут ми також можемо потіснити Росію.
Це лежить не лише у сфері обслуговування, виробництва, продажів озброєння, а й у сфері підготовки кадрів. У нас свого часу була просто убита система військових училищ. Це було під виглядом західноорієнтованих реформ. Тим самим ми перенаправили майже весь потік африканських студентів, які навчалися на воєнних спеціальностях, з України до РФ. Ми самі втратили весь цей потенціал. А це сини, діти, внуки, племінники тощо африканської еліти, їхніх лідерів. Відповідно, ви розумієте, наскільки це була велика втрата для української дипломатії.
Ці заяви важливі ще і в розрізі того, що це наш актив у співпраці з Заходом. Адже є низка країн, куди напряму західні держави дотягнутися не можуть, тому що на них тавро колонізаторів. До них абсолютно інші претензії й очікування, ніж, наприклад, до України.
Але я скептично, з нерозумінням, дещо з розчаруванням спостерігаю за подібною заявою Дмитра Кулеби. Це інформація не для загальних вух, а для доповіді на Ставці Верховного головнокомандувача. Або ж для роботи наших профільних служб у сфері військово-промислового комплексу.
Читайте також: Більшість африканських країн підтримує вивід російських військ з України — Гарань
Нагадаємо, 3 серпня 2022 року найбільший в Україні благодійний фонд «Повернись живим» і турецька компанія Baykar, яка виробляє ударні безпілотники «Байрактар», офіційно оголосили про співпрацю. Вже 8 серпня стало відомо, що Baykar створила в Україні компанію, придбала земельну ділянку під будівництво заводу безпілотників і розробила його проєкт.
У липні цього року міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін повідомив, що В Україні почалося будівництво заводу з виробництва ударних безпілотників Bayraktar.
Вже цього року на Форумі оборонних індустрій в Києві генеральний директор Baykar Халюк Байрактар заявив, що його компанія інвестує 100 мільйонів доларів у три проєкти в Україні. Зокрема будівництво заводу з виробництва безпілотників буде завершено за 1,5 року. Також інвестуватимуть у сервісний центр, а також головний офіс.
У квітні цього року стало відомо, що Німецький оборонний концерн Rheinmetall будує центр обслуговування військової техніки в Румунії. Там ремонтуватимуть зброю, яку використовують Сили оборони України у війні проти Росії.
28 вересня повідомлялося, що Федеральне антимонопольне відомство Німеччини дозволило концерну Rheinmetall створити спільне оборонне німецько-українське підприємство. Воно займатиметься сервісом та технічним обслуговуванням, а також складанням, виробництвом й розробкою військових транспортних засобів.
22 вересня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна й США працюватимуть спільно для виробництва зброї та оборонних систем. Україна готує промислову базу, щоб виробляти системи ППО у копродукції.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
