Ціни на бензин, курс валют і стосунки з Польщею: прогнози економіста Олега Пендзина 

Гість — економіст Олег Пендзин.

Ціни на нафту ростуть

Олег Пендзин: Ми однозначно будемо залежні від динаміки ціни на нафту на світовому ринку і, як наслідок, будемо залежні від того, за скільки ми будемо мати можливість брати нафтопродукти у наших європейських партнерів.

• Останні тижні ціна на нафту стрімко дорожчає: практично 93 долари за барель нафти марки Brent.

По суті там десь 7-8% росту було за останні півтора тижня, і це, безперечно, об’єктивно відображається на ціні нафтопродуктів. Усе те, що ми з вами використовуємо в наших автомобілях з двигунами внутрішнього згоряння, приходить по імпорту.

У нас в Україні реально сьогодні є один нафтопереробний завод — це Кременчуцький. У зв’язку з воєнними діями і прильотами ракет ворога в це підприємство об’єктивно ми залежні від світових цін на нафту.

Я абсолютно впевнений, що якщо ціна на світовому ринку піде на нафту вниз, ми побачимо невеличке зниження цін пального у нас на заправках, тому що політика оподаткування у нас вже один раз змінилася з першого липня і вона буде і цей рік і на наступний рік незмінна. Тому будь-яка динаміка цін на світовому ринку на нафту буде безперечно відображатися і в нас. Якщо ціна на нафту піде вниз, я впевнений, що ціни на нафтопродукти на українських заправках також підуть вниз.

Читайте також: Газу на зиму має вистачити, але варто захистити інфраструктуру від ракетних ударів — Іван Плачков

Курс гривні до долара

Олег Пендзин: Увесь прогноз, який сьогодні експерти дають на валютному ринку України, розраховується зі стабільності надходження макрофінансової допомоги в Україну від наших партнерів. Чому це пов’язані речі — тому що сьогодні основне джерело поставлення валюти в Україну — це не наш експорт, а макрофінансова допомога, яку ми отримуємо.

І сума цієї макрофінансової допомоги в цьому році — 37-40 мільярдів доларів. Надходження отаких достатньо великих сум коштів призвело до того, що сьогодні валютних резервів Національного банку України є безпрецедентна величина: 41,5 мільярд доларів валютних резервів.

• Такого не було за всі роки незалежності, це унікальна річ. І це дає надію на стабільність Національної грошової одиниці.

Хоча, ще раз повторюю, зараз Національний банк знімає частково обмеження на валютному ринку. Нещодавно Національний банк України дозволив в межах 50 тисяч гривень в місяць продавати безготівкову валюту фізичним особам. Це трошки зняло тиск на готівковий валютний ринок. Активно обговорюється питання щодо запровадження єдиного плаваючого обмінного курсу (також це буде значне зменшення валютних обмежень).

Хоча, коли ми дивимося бюджет, то у 2023-му році середньорічний курс закладався Міністерством фінансів 42,5, а на 2024 рік закладається середньорічний курс 41,4. Не треба страшитись цих цифр, тому що традиційно, окрім 22-го року, у нас завжди те, що закладалося у бюджет, було вищим, ніж те, що формувалося в результаті ринку протягом року.

Не зважаючи на те, що, як правило, восени зростає трошечки попит на валюту у бізнесу та населення, я думаю, що ми з вами побачимо рух готівкової гривні в коридорі десь 38-38,5 гривень за долар. А офіційний курс, я думаю, що буде зберігатися той, який є, 36,6.

Це за умови, що макрофінансова допомога буде надходити своєчасно і за умови, що ніяких форс-мажорів, несподіванок, не буде по інших напрямках сьогоднішнього існування України.

Читайте також: Аналітик пояснив, що впливає на зміцнення гривні

Борги України

Олег Пендзин: Стосовно тих коштів, що нам додають наші партнери Україні як суверену (по 18 млрд євро, по тих мільярдах, що нам ЄС пообіцяв дати з 2024 по 2027 рік, 50 млрд євро) ми маємо достатньо пільгові умови. Ми їх маємо повертати через певний період часу, а перших 10 років ми не будемо віддавати взагалі нічого.

По тих боргах, що ми накупили до активної фази бойових дій, на сьогоднішній момент були проведені відповідні перемовини, реструктуризація повернення. І по них було відкладено перемовини до середини 2024 року. Але, я думаю, перемовини будуть продовжуватись і далі, ми відкладемо повернення цих боргів на більш пізній період часу. Тим більше я розумію, що в цьому буде підтримка і наших партнерів, і Міжнародного валютного фонду.

• Таким чином це буде зменшувати загальний тиск на бюджет України.

Що стосується внутрішніх запозичень, внутрішніх боргів, вони, як правило, сформовані у гривні. Це та національна валюта, яку імітує Національний банк України, і тут не буде жодних реструктуризацій, тому що механізм облігацій внутрішньої державної позики, яку здійснює Міністерство фінансів — це є дієвий механізм наповнення державного бюджету, який буде активно продовжуватися і в 2024 році.

Так що внутрішні запозичення будуть повертатися і далі запозичуватися.

• За умовами отримання макрофінансової допомоги України, жодної копійки з цієї допомоги не може бути використано на війну. Ми можемо на війну використовувати тільки те, що або самі запозичуємо всередині країни, або отримуємо у вигляді податків і зборів. На наступний рік — це приблизно 1,6 трлн грн, при загальній видатковій частині державного бюджету 3,1 трлн.

Тобто от ті півтора трлн, що ми отримаємо в вигляді макрофінансової допомоги, там частина будуть запозичені, частина грантів, які не треба буде віддавати, і оці всі кошти підуть на виконання соціальних зобов’язань держави: зарплати бюджетникам, соціальні виплати.

350 млрд грн на наступний рік бюджет передасть Пенсійному фонду, для того, щоб він мав кошти не тільки закрити пенсію, але провести відповідну індексацію. Уряд буде виходити з пропозицією ввести бальну систему перерахунку пенсій, для того, щоб зробити певну соціальну справедливість у цьому питанні, щоб люди з однаковим рівнем стажу мали приблизно однакові суми пенсії.

Крім цього, на 2024 рік два рази планується збільшити мінімальну заробітну платню. У січні 7100 гривень вона має бути. І до кінця року в липні буде підвищено до 8000 гривень.

Читайте також: Ми порушуємо меморандум із МВФ, не повертаючи «довоєнне оподаткування» і перевірки бізнесу — Железняк

А що буде з допомогою, коли війна закінчиться

Олег Пендзин: Як тільки війна закінчиться, я розумію, що загальний обсяг макрофінансової допомоги буде суттєво зменшуватись, об’єктивно. Проте треба розуміти, що навіть після того, коли війна закінчиться і Україна вийде на кордони 91-го року, з мапи світу ні Росія, ні Білорусь не щезнуть. І агресивний партнер з територіальними претензіями до України лишиться. І тому Україна однозначно буде мати вимоги щодо достатньо великих витрат з безпеки та оборони.

Тобто Україна однозначно має мати багаточисельну озброєну армію, на яку треба буде витрачати великі гроші з державного бюджету.

Україна однозначно має започатковувати на своїй території виробництво зброї, тому що, будемо зовсім відверті, на сьогоднішній момент без воєнно-технічної допомоги наших партнерів, Україні би зброї точно не вистачило для того, щоби боронити себе і світ від російської навали.

Тому це є надзвичайно актуальне питання. Вже от власне під час відвідин президента України у США було порушено питання про запровадження спільних виробництв по виробництву зброї на території України.

Німці (концерн Rheinmetall — ред.) оголошували про відкриття можливостей з обслуговування важкої техніки, зокрема танків Leopard на території України, а потім і зборку тих танків на території України. Але все це гроші. І треба розуміти, що навіть якщо ви маєте на своїй території виробництво зброї, її ж ніхто безплатно армії постачати не буде.

Про заяви української влади щодо заборони на імпорт з Польщі

Олег Пендзин: Заступник міністра економіки України, торговий представник України Тарас Качка сказав, що Україна може розглянути питання про дзеркальні дії стосовно поляків щодо обмеження постачання в Україну продукції аграрного сектору Польщі, але таких рішень прийнято не було.

Я розумію, що гострота дискусій з поляками на сьогоднішній момент трошки вляглася, зараз більше конструктиву. Ми почули заяви від польського уряду, що вони готові гарантувати транзитні коридори українського зерна на польські порти Балтійського моря для того, щоб забезпечити експорт українського зерна і не створювати проблем із наявністю зерна в Україні.

Я думаю, що ця дискусія однозначно буде проводитися, і температура протиріч після жовтневих виборів в Польщі ще має трошечки заспокоїтися. Бо ми розуміємо, що сьогодні в Польщі 2,5 мільйони фермерських господарств, з членами сімей — це величезний електоральний загін. До речі, якщо уважно подивитися, то польські аграрії східноєвропейських країн, з моменту приєднання їх до Європейського Союзу, жодного разу не були в опозиції.

Просто так історично склалося, що стара матінка-Європа — індустріальна (Німеччина, Франція, скандинавські країни), а коли ми з вами беремо ті країни, що прийшли в другу хвилю приєднання, вони ж аграрні всі. Тому, от власне, мова йде і про Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, Булгарію — це аграрні країни, які знайшли свої місця на аграрному ринку Європейського Союзу (він є достатньо ємним і дорогим).

• 70% доходів європейського фермера — це дотації Брюсселю, дотації Євросоюзу. І чим більше ви продаєте аграрної продукції в Євросоюз, будучи фермером з Євросоюзу, ви більше отримуєте дотацій.

А тут уявіть собі, що заходить дешева, якісна продукція з України, яка об’єктивно сильно б’є вам по кишені. Звісно, ви будете хвилюватись.

І коли ми з вами говоримо про наше майбутнє в Євросоюзі і наш невідворотний поступ в Євросоюз, треба розуміти, що як тільки ми станемо повноцінним, повноправним членом Євросоюзу, митні обмеження всередині будуть зняті, і українська аграрна продукція піде в Європу. І це розуміють і поляки, і це розуміють і словаки, і румуни, і угорці.

• І якщо ми не хочемо в особі тих шановних східноєвропейських країн мати величезну опозицію щодо руху України в Євросоюз, нам треба сідати за стіл перемовини, чітко домовлятися про місце українського аграрного виробництва в європейському аграрному ринку.

Читайте також: Якщо Польща скоротить виплати для українських біженців, то позбавить себе маси робочих рук — Воскобойник