Віталій Хромець: Школі потрібні демократичні практики, бо сформувалися цілі покоління, толерантні до корупції

Демократичні практики в школі, виховання особистості, корупція. Це та інші питання в Україні будуть обговорювати під час освітнього форуму «Освіти Дивосвіту». Про це розповідає Віталій Хромець, доктор філософських наук, координатор ініціативної групи «Інакша освіта».

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Віталій Хромець

Віталій Хромець: Школі потрібні демократичні практики, бо сформувалися цілі покоління, толерантні до корупції
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/09/hr_603_2023-09-21_hromec1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/09/hr_603_2023-09-21_hromec1.mp3
Віталій Хромець: Школі потрібні демократичні практики, бо сформувалися цілі покоління, толерантні до корупції
0:00
/
0:00

Загальна мета форуму

Віталій Хромець: Загальна мета форуму — обговорити нагальні питання освіти. Тому що, з точки зору організаторів і ключових спікерів, освіта є другою в пріоритеті після ЗСУ. На цей час. Тому що фактично від освіти у країні залежить, яке наступне покоління українських громадян ми отримаємо. А також, якими ми отримаємо культуру, економіку, політику, інфраструктуру. Все це залежить від того, яка в Україні буде освіта.

Зараз українська освіта перебуває в кризовому стані. Залишаються останні імпульси інерції, яка тривала ще з часів радянської школи. Зараз потрібно знайти формулу української освіти, яка відповідатиме пріоритетам майбутньої України. Ось цим будемо займатися.

Вікторія Єрмолаєва: Що в освіті та вихованні залишилося від радянської спадщини у цій системі, від чого тепер точно потрібно відмовитися?

Віталій Хромець: Дуже багато всього. Наприклад, простий кейс. Україна стає незалежною державою. Називає себе демократичною. Переходить на рейки «парламентської демократії». А організація освіти залишається тривалий час авторитарною з чітким управлінням згори донизу. А саме сильним ректором, сильним директором, сильним керівником садочка, де приймається рішення керівником, а всі інші мають ого взяти до відома та виконання. Виходить, що у нас є розрив. Дитина, яка завершує садочок, школу, а потім іде в університет, потрапляє в демократичне суспільство. А вона досвідчувалася та виховувалася в авторитарній формі. У підсумку у неї відбувається розрив шаблону. Це треба змінити. Тому що освіта — це те, що утримує суспільство. А якщо нас суспільство та суспільні відносини не задовольняють — це те, що нас змінює. Ми зараз розуміємо, що те, що у нас сьогодні відбувається в суспільстві, нас не задовольняє. Значить потрібно в освіті започаткувати такі практики, в яких будуть виховані майбутні покоління, які їх будуть реалізовувати вже в суспільстві.

Коли ми говоримо про зміни в освіту, це гра в довгу. Коли ми започатковуємо певні зміни в освіті, наступний міністр не повинен їх змінювати. Як зараз відбувається в Україні. Ми освіту реформуємо-реформуємо, а вона стає все гіршою та гіршою, все не придатніше і не придатніше. Виникає питання — як ми так реформуємо, що всі навколо незадоволені результатами цих реформ.

  • Треба осмислити концептуально ці речі, визначити чіткий образ майбутнього. І під це майбутнє створити освіту, яка підготує людей, які це майбутнє втілять у своєму теперішньому, коли вони стануть активними членами суспільства.

Читайте також: Сапери, оператори дронів, встановлювачі вікон: що пропонує профтехосвіта у 2023?


Чого бракує в українській системі освіти зараз?

Віталій Хромець: Потрібно започаткувати демократичні практики в школі. Це відповідальність дитини на рівні її розвитку за свої дії та вчинки. Відповідальність батьків, вихователів, учителів, викладачів і керівництва шкіл. Демократичне суспільство передбачає те, що кожен громадянин бере на себе відповідальність. Навіть у найпростішому сенсі — коли ми голосуємо за президента, за ВР, несемо безпосередню відповідальність за те, що відбувається в країні.

  • Дати можливість впливати. Це важко. Але це потрібно робити, якщо ми хочемо підготувати громадян для демократичного суспільства.

Вікторія Єрмолаєва: Чи є іноземні практики, які можна було б адаптувати та застосувати в українську систему освіти?

Віталій Хромець: Був видатний британський педагог, класик сучасної педагогіки Олександр Сазенрленд Нілл. Він культивував формування і виховання дитини на основі демократичних практик. Американський педагог Джон Юй, концепція якого зараз набуває популярності. Наш Василь Сухомлинський, який в радянській школі зміг започаткувати демократичні інституції та практики в ухваленні рішень. В тому числі для дітей, батьків і педагогів.

З приходом нового міністра в Україні започатковано цікаву ініціативу. Вони кинули клич щодо пошуку людей, які хочуть дати свої пропозиції розробки стратегії нової української освіти. Вони опрацювали незліченну кількість заявок. Вони були й від звичайних вчителів, і від директорів, освітніх експертів, чиновників. З моєї точки зору, там було багато формалізму. Але це перший крок у залученні активних учасників громадянського суспільства в створення освітніх стратегій. Побачимо, що з цього вийде. Але це перша, досить хороша, спроба поставити це на певні рейки. Очікую кращого документа, ніж це було згенеровано попереднім міністерством.

Що очікується напрацювати у результаті форуму?

Віталій Хромець: Це перший форум. Перша ініціатива. Всі учасники форуму одностайні втому, що те, що ми маємо зараз в освіті, можна назвати між незадовільним і задовільним. Що треба створити певне альтернативне бачення наявної системи. У своїй термінології я називаю це «інакша освіта».

«Інакша освіта» — це те, що ми повинні побудувати поряд з наявною системою освітою щось, що буде відповідати іншим завданням. Ми маємо побудувати освіту, яка буде ґрунтуватися на візії майбутнього. Ми повинні спочатку відповісти на запитання «В якій Україні ми хочемо жити», а потім засобами освіти підготувати майбутніх активних учасників українського суспільства. Надати їм інструментарій, виховати їхній характер відповідно до того, що ми хочемо отримати в майбутньому.


Читайте також: «Дистанційне навчання, психічне здоров’я та психосоціальна підтримка» — К’яра Децці Бардескі про допомогу ЮНЕСКО українській системі освіти


Корупція

Віталій Хромець: Україна зараз — це глибоко корумпована країна. Від гори до низу. Фактично мафія керую країною. Всі процеси організовані так, що громадянське суспільство не може подолати той рівень корупції, який ми зараз бачимо. Сталося це тому, що в 90-і 2000-і роки купували все: подарунки вчителям, щось у клас, медалі тощо. Що відбулося? Всі ми, які пройшли через ту школу, отримали високий рівень толерантності до корупції. Ми констатуємо, що корупція — це погано. Але несвідомо її толеруємо. Тому що бачили, що розв’язувати питання можна конвертиком, цукерками тощо. Покоління формуються через освіту в середовищі з толерантністю до корупції.

Як змінити ситуацію?

Віталій Хромець: Якщо ми хочемо, щоб суспільство України в майбутньому було некорумпованим, ми повинні в дизайн нової освіти закласти нульову толерантність до корупції. Щоб нічого не вирішували засобами корупційного впливу. Практика некорумпованих відносин в освіті повинна стати нормою. І тільки тоді ми можемо сподіватися на те, що подолаємо системну корупцію.


Читайте також: В Україні з’явився новий освітній застосунок «Мрія»: деталі


30 вересня у Києві відбудеться Форум «Освіта Дивосвіту», що збере на одному майданчику таких відомих експертів як Андрій Зелінський, Володимир Співаковський, Юлія Найдич, Олег Хомяк, Лариса Андрійченко, Сергій Собко, Ксенія Фощій, Володимир Нікітін, Георгій Коваленко та інші. Головна тема обговорення — необхідні трансформації освіти для виховання гідної та вільної особистості.

Форум призначений для викладачів, директорів шкіл, освітніх управлінців, організацій, що формують особистість, батьків, студентів педагогічних ВНЗ, а також для всіх, хто зацікавлений у трансформації освіти.

Форум «Освіта Дивосвіту» стане відвертою розмовою про зміни в освіті, що мають забезпечити трансформацію українців та України. Адже освіта має народжувати субʼєкта й особистість, здатну творити Дивосвіт.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту 

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS