Андрій Куликов
На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич
4 год тому
Як Україна нарощує дипломатичні зусилля в Африці та чи можна протистояти там роспропаганді
Які спроби ще більше проникнути на африканський континент робить Росія, як цьому можна протистояти.
Ведучі1
Гості1
Гостя: Любов Абравітова, надзвичайна і повноважна пані Посол України в ПАР, Ботсвані та Мозамбіку. Представниця України при Співтоваристві розвитку Півдня Африки.
Любов Абравітова: Коли одноголосно світ не зміг сказати «ні!» агресії, порушенню суверенітету, територіальної цілісності», це стало причиною того, що на сьогодні на Африканському континенті ми бачимо цілу низку військових переворотів. Про це ми говорили ще з 2014 року, коли відбулася анексія Криму. Бо саме Африка з усією його різноманітністю, фактично штучними кордонами, насамперед постає перед загрозою ось таких викликів.
Ми не можемо говорити про якісь конспіраційні теорії до тих пір, поки немає фактажу і підтверджень того, хто саме стоїть за цими переворотами чи спробами їх. Чи це є сили «Вагнер» чи підтримані ззовні внутрішні сили, які не вгамовувалися і в кожній з країн продовжують свою боротьбу. Десь більш очевидно, десь менш очевидно, особливо в такому турбулентному регіоні, як регіон Великих Африканських озер. Тому, власне, ми з вами сьогодні бачимо те, що бачимо. Інтереси зовнішніх гравців тут пов’язані з тим, що країна є надзвичайно багатою на різні природні ресурси. Але також, якщо ми подивимося на карту цієї країни, вона є у дуже важливій регіональній стратегічній позиції.
Слухайте також: Більшість африканських країн підтримує вивід російських військ з України — Гарань
У Південній Африці на сьогодні більшість населення працездатного віку — непрацевлаштоване. Офіційно показник безробіття сягає 40%. Виправити цю ситуацію буде можливо лише за допомогою правильного менеджменту. А також і зовнішньої допомоги таких країн як, зокрема, Нідерланди, Німеччина, які сьогодні залишаються найбільшими торговельними партнерами Південної Африки. Це сталося історично і виправляти це не тільки не потрібно, але треба і користуватися цим. Бо це вже відомий, встановлений канал розвитку економіки й було б дуже неправильним змінювати це.
Читайте також: «Якби Росія хотіла допомогти Африці, вона б не підірвала Каховську ГЕС» — Олександр Леонов
Наскільки саме суспільство готове ставитися до розвитку двосторонніх відносин подальшого розвитку саме з цими країнами, маючи таке болюче минуле з ними, — це вже інше питання. Тут не допомагають такі гравці, як РФ, яка у своїх наративах пропаганди активно використовує такий інструмент як інформаційна війна всередині Африки щодо колишніх агресорів, щодо колишніх колонізаторів. Говорячи про те, що історія неминуче буде повторюватися і зазначені країни ніби «хочуть продовжувати використовувати ресурси, які є в Африці». Наголошують на тому, що Росія є тим гравцем, який на сьогодні може нібито «допомогти подолати всі кризи». І це дуже з одного боку дивно. Тому що, коли ми аналізуємо наявну статистику, зокрема щодо торгівлі Росії з країнами Африки, бачимо дуже скромні цифри.
- Тобто Росія фактично нічого не дає цим країнам і, як ми розуміємо, неспроможна дати. Це суто війна наративів і війна інформаційна.
Читайте та слухайте також: Чому ПАР уже не хоче бачити Путіна на саміті БРІКС?
«Ми змінюємо світову дипломатію»
Любов Абравітова: Наше посольство розподіляє між собою країни Півдня Африки, спостереження за різними організаціями, нас є центр МЗС, в якому є різні департаменти, які на різних напрямках фокусуються. Ми координуємося з центром. Я б вас, напевно, обманула б, якби сказала що можливо покривати таку кількість країн ефективно. Це неможливо. Але можливо робити максимум там, де ти є, з інструментами, які в тебе наявні.
Ми змінюємо не тільки підхід української дипломатії до механізмів і методів ведення дипломатії. Ми змінюємо світову дипломатію. Я активно про це говорю в африканських країнах. Бо ці умови, в яких ми опинилися, не тільки після 2014 року, але й після 24 лютого минулого року, нас поставили в рамки й змусили працювати новими механізмами. Нам це дозволено. Тому що ми боремося за наше виживання. І тому, там де я можу сказати свої думки й вони вплинуть на позицію тієї чи іншої країни, чи змінять думку людей про те, що насправді сьогодні роблять українські дипломати, я готова говорити про це відверто.
Нагадаємо, наприкінці липня цього року у російському у Санкт-Петербурзі відбувся другий саміт Росія-Африка.
На саміті російський президент Володимир Путін заявив, що Росія готова замінити українське зерно й безоплатно доставити по 25-50 тисяч тонн продукції Буркіна-Фасо, Зімбабве, Малі, Сомалі, ЦАР та Еритреї.
Водночас, як повідомляє Politico, Африканський Союз закликав негайно відновити Чорноморську зернову ініціативу за посередництва ООН. Цю заяву в інтерв’ю російському державному інформаційному агентству «РИА Новости» озвучив президент Коморських островів Азалі Ассумані, який також очолює Африканський Союз.
Також під час саміту до відновлення «зернової угоди» закликав президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса. Він, реагуючи на слова про безплатне зерно для деяких країн, зазначив, що представники африканських країн прибули на саміт не для того, щоб просити «дари» для Африки. Ці слова опублікував сайт Кремля.
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
