Анастасія Багаліка
Євген Дикий: Якщо ми хочемо виграти війну, то нам треба мобілізувати ще дуже багато людей
Інтерв'ю
Про останні обстріли Криму, демобілізацію та формування резервів в Україні говоримо з екскомандиром роти батальйону «Айдар».
Ведучі1
Гості1
Євген Дикий. Фото: Міністерство освіти і науки України
22 вересня окупанти у Криму заявили про удар по штабу Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Внаслідок цієї атаки загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали. Про це українській службі Голосу Америки повідомив начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов.
Раніше, 20 вересня, ЗСУ завдали удару по командному пункту Чорноморського флоту окупантів біля Верхньосадового поблизу тимчасово окупованого Севастополя. Як повідомив портал Defense Express, цей резервний командний центр складається з ряду наземних будівель та розвиненої системи антен, а також значної підземної частини з бункерами, які, ймовірно, були цілями ураження.
Про це та інше говоримо з ветераном російсько-української війни, екскомандиром роти батальйону «Айдар» Євгеном Диким.
Про удари по окупантах в Криму
Євген Дикий: Удар по штабу Чорноморського флоту РФ у Севастополі був під час штабного засідання. Це свідчить про певну зухвалість росіян. Вони так до кінця і не збагнули, що війна міняється. Вони досі жили в парадигмі, що на тій території, яку вони контролюють (особливо, яку контролюють довго), вони можуть почуватись безпечно.
Вони готові визнати, що за 70 кілометрів від лінії фронту ми дістаємо за допомогою HIMARS. Вони готові визнати, що у таких містах, як Мелітополь, Бердянськ, Маріуполь багато місцевого опору. Але те, що територія Росії й окупованого 9 років тому Криму стає небезпечною, вони до кінця не усвідомлювали. Вони там поводили себе як вдома і, власне, отримали урок.
А от бункер Чорноморського флоту, який ми знищили, був на випадок, якщо росіяни вже почнуть сприймати цю війну геть по-серйозному. Тому що його робили на випадок ядерної війни — звідти вони могли б керувати, коли прямо по півострову ми б працювали чим завгодно. Але вони не зможуть.
- І таких бункерів не так вже і багато — їх було одиниці на весь Радянський Союз. Це доволі унікальний об’єкт, який був призначений для командування всім Чорноморським флотом під час Третьої світової.
Удар по цьому пункту захисту — пряме використання ракет Storm Shadow за їх базовим призначенням. Однією з особливостей цих ракет є протибункерна бойова частина: спершу спрацьовує менший вибуховий заряд, який фактично просвердлює дірку, а далі в цю дірку залітає основний заряд і вибухає.
Читайте також: Українські атаки на Севастополь демонструють злам ситуації на морі — Яхно
«Війна затягується»
Євген Дикий: Війна явно затягується. На то є багато різних причин, але, так чи інакше, ми маємо прийняти це як даність. Росіяни вже зрозуміли, що швидкої перемоги в них не буде, але вони абсолютно не готові прийняти свою поразку. В Кремлі цілком логічно очікують, що визнання поразки буде кінцем нинішнього режиму. І тому вони все-таки ще дуже сподіваються пропетляти.
Їхня нинішня стратегія фактично прив’язана до виборів в США у листопаді-грудні наступного року. Росіяни за будь-яку ціну хочуть протриматись до сподіваного ними обрання Трампа, після якого нам нібито перекриють кисень, перестануть давати зброю зі Штатів.
Україні треба прийняти та зрозуміти, що у росіян дуже великі проблеми з особовим складом, а особливо з технікою та БК. Хто не вірить в те, що у великої Росії з її бездонними складами дно складів вже просто просвічує, то просто згадайте їхні танці з бубном довкола Кім Чен Ина. Причому це була не перша ознака, а завершальна, після цілої низки інших сигналів про те, що насправді в росіян проблема з ресурсом для тривалої війни. Але так чи інакше, на рік їх ще вистачить.
Також треба прийняти, що одного ресурсу в них точно вдосталь — гарматного м’яса. Кого-кого, а мобілізувати вони здатні ще багато. В них проблем більше із залізом, ніж з м’ясом.
- На жаль, в цій війні не все компенсується кращими мотивацією, навчанням, технікою. Є речі, які можна компенсувати тільки кількістю особового складу. Якщо ми хочемо виграти цю війну, то нам треба прийняти той факт, що ми маємо мобілізувати ще дуже велику кількість людей.
Читайте також: Бізнес потребує вирішення питання із мобілізацією та бронюванням працівників — Дерев’янко
Про необхідність зміни підходу до війни
Євген Дикий: Люди, які відвоювали півтора року, — зношені. Вони реально виснажені морально та фізично.
У практично всіх моїх друзів, хто воює з початку війни, вже є мінімум по дві контузії. В більшості — по три-чотири, а в деяких — по п’ять. В нас до контузії зараз ставляться майже, як до нежитю. Але насправді цих людей вже дуже треба замінити. Я чудово розумію, що зробити це одномоментно неможливо. Тим більше я розумію, чому взагалі командування не хоче їх заміняти. Бо мотивований боєць, який прийшов добровольцем і має військовий досвід, який вижив півтора року в цій війні, вартує, як мінімум, п’яти новобранців, якщо не десяти.
Але люди не залізні. В якийсь момент здоров’я підведе прямо під час бою, і ми просто втратимо бійця. А він, наприклад, міг би повернуться в тил і з тією мотивацією, тим досвідом був би дуже корисним для суспільства.
Але ми можемо вказати, що служити й воювати доведеться не до кінця війни, який невідомо коли. Ми можемо перелагодити систему так, що, наприклад, військовослужбовець провоює рік-два, і його демобілізують, якщо війна триватиме так, як вона триває зараз, — регулярно, організовано. Тоді на місце цієї людини прийде інша. Це б дуже вплинуло на те, як відбувається мобілізація. Бо наразі люди знають, що це квиток в один кінець. Якщо ти вже потрапив під мобілізацію, то вийти з лав ЗСУ ти можеш тільки у два способи: через цвинтар або шпиталь. Притому через шпиталь тільки з чимось дуже важким. Це було виправдано на початку війни. Тоді багато що було виправданого, що втрачає свій сенс зараз. Це стосується і цивільного життя, і нашої організації війни.
- Ми досі живемо в парадигмі, що дуже багато речей будемо розгрібати після перемоги. А зараз просто перетерпимо. Це мало сенс, поки ми розраховували на війну до одного року. Але коли вона триває вже півтора року і ще триватиме мінімум рік, а може й більше, то тоді така парадигма є хибною.
Треба дуже багато міняти зараз, під час війни, інакше зменшуються шанси на перемогу. Це, зокрема, стосується тривалості перебування людей на фронті, в ЗСУ, і того, які саме функції люди виконують. Тому що ми поки ми забиваємо цвяхи мікроскопами.
Наприклад, ми мобілізуємо якогось айтівця. А в нас немає військової облікової спеціальності «айтівець». І більшість наших айтівців, наприклад, не закінчували військових кафедр, в них немає офіцерських звань. А якщо у нас є якісь технологічні посади, то вони переважно офіцерські. Тому якийсь класний айтівець, що потрапив під мобілізацію, отримає в руки автомат з дерев’яним прикладом і побіжить на передову піхотинцем. В мене одразу два питання. По-перше, ми дійсно можемо собі дозволити отак розкидатись айтівцями? По-друге, в нас в армії мало реально технологічних завдань, де не вистачає людей з відповідними скілами? І мені здається, що відповіді на обидва питання очевидні. Але наша система взагалі не передбачає врахування цивільних скілів людини. От є військово-облікова спеціальність, і все. А якщо в тебе немає військово-облікової спеціальності, то нікого не цікавить, що ти ще вмієш. В такому разі ти просто рядовий піхотинець, і ніяк інакше.
Час змінювати це зараз. Я сам базово був за те, що це все криво, неправильно, але в нас нема часу, і розгребемо після перемоги, а поки воюємо, як можемо. Але це не для затяжної війни.
Читайте також: Не давати права на демобілізацію — це радянський підхід — сержант ЗСУ
Чи змінюватиме підхід до війни влада
Євген Дикий: Тільки що змінився міністр оборони. Це збіглося із тим, що ми починаємо всім суспільствам усвідомлювати, що ми входимо в затяжну, тривалу війну. Можливо, все-таки є момент вікна можливостей. Зараз те, що ми обговорювали вище, можна спробувати поставити одним з пріоритетів новій команді Міністерства оборони. Й поставити це маємо ми з вами.
Треба достукуватися. Можна більш чи менш критично ставитись до нашої нинішньої влади, але, я думаю, навіть ті, хто її дуже не любить, не може заперечувати, що наша влада дуже моніторить суспільні настрої. Вона дуже чутлива до публічних запитів, якщо вони стають дійсно потужними.
Нагадаємо, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо скасування відстрочки для деяких студентів.
У разі ухвалення документа не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які за денною чи дуальною формами здобувають освітній рівень, що є вищим за раніше здобуту освіту для студентів, для яких навчання стартувало не пізніше року досягнення ними 30-річного віку.
1 вересня Федір Веніславський заявив, що з перших днів війни різко збільшилась кількість абітурієнтів 30-35 років, котрі почали раптом здобувати знання на денній формі навчання. Через це вони отримують відстрочку від мобілізації. Нардеп підкреслив, що «у цьому можуть бути певні зловживання».
Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що доцільність здобуття другої вищої освіти для чоловіків призовного віку під час війни визначатиме Міністерство освіти.
Про обмеження виїзду за кордон жінок, які є військовозобовʼязаними, а також про промобілізацію студентів 30+ ми говорили з аналітикинею Центру спільних дій Оксаною Заболотноюв.
Також нагадаємо, що Україні від початку повномасштабного нападу Росії, 24 лютого 2022 року, не припинялася загальна мобілізація.
Раніше в етері Громадського радіо юристка Ірина Підреза розповіла про порядок вручення повістки.
Для Громадського радіо Ірина Підреза розповідала й про випадки, коли від повістки можна відмовитись. За її словами, немає жодної юридичної ваги повістки старої форми, які існували до 30 грудня 2022 року. Також можна відмовитись від повістки, яка адресована не вам — містить помилку у написанні прізвища, ім’я, по батькові тощо.
У квітні 2023 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров прокоментував інформацію про надсилання повісток через «Дію». Міністр повідомив, що послуги немає ані в розробці, ані в планах.
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
