Не давати права на демобілізацію — це радянський підхід — сержант ЗСУ

Чому потрібна ротація та можливість відпочинку для військових, про важливість відповідних законодавчих ініціатив, які є варіанти демобілізації, аби не зашкодити обороноздатності України? Відповідає сержант ЗСУ, бойовий медик, координатор проєкту «Мережі Параюристів» Борис Хмілевський.

Потрібна демобілізація, адже люди не повинні боятися армії

Борис Хмілевський: Зараз більшість людей підходить до розуміння того, що це війна на роки, через те, що більшість людей, які були на Майдані, на Донбасі, і коли почалась повномасштабна, і всі говорили, що це не вийде закінчити дуже швидко… Суспільство не вірило цьому, не хотіло публічно комунікувати і говорити про це людям.

Але зараз більшість людей підходять до розуміння того, що це війна на роки. І якщо вона дійсно буде тривати довго, то ми маємо розуміти: ми не можемо постійно воювати одними й тими самими людьми. Тобто ми можемо уявити, як ці люди відвоювали рік, два, три, але це не може тривати безкінечно. Людям потрібен якийсь відпочинок, людям потрібні якісь конкретні визначення терміну, які вони будуть служити. І потрібна хоча б якась надія на те, що в них буде якесь життя поза межами війни, або хоча б якийсь період часу для життя поза армією.

Ми тільки починаємо про це говорити, і влада не хоче про це публічно комунікувати взагалі. А особисто я впевнений, що в довгостроковій перспективі відсутність демобілізації буде шкодити нашій обороноздатності. Тому що насправді ті люди, які такий період часу перебувають в армії, особливо якщо говорити за тих військових, які весь час на передовій… Вони не можуть бути ефективними, вони деморалізовані, вони часто можуть бути розчарованими через те, що держава обіцяла їм захист, турботу, і що вона забезпечить їх і їхні сім’ї. За результатами — ці люди півтора року в армії, абсолютна більшість з них втратили свої сім’ї, які виїхали за кордон. Вони розлучаються з дружинами, роками не бачать своїх дітей, і при цьому держава не дає їм жодних орієнтирів, скільки це ще буде тривати.

Це викликає в людей певну апатію. І напротивагу цьому, якби держава змогла налагодити ефективну систему демобілізації, ротації цих військових, це б сприяло обороноздатності, тому що нам треба розробити якісь підходи, які дозволять нам забезпечити сталість.

 Тобто ніхто не говорить, що ці військові з досвідом мають просто піти в нікуди, просто держава має створити якісь стимули для того, щоб вони, по-перше, залишалися в армії, по-друге, поверталися в армію у якості інструкторів, інших посад. І щоб люди, яких зараз мобілізують, не настільки боялися йти в армію.

• Тому що ми всі говоримо про те, що немає набирати нових людей, і це правда. Але фізично люди є, просто вони дуже бояться йти до армії.

І їх можна зрозуміти, тому що коли держава тобі каже, що ти маєш бути готовий віддати життя за державу, а держава зараз каже, що просто віддай життя в будь-якому форматі. Тобто ти або будеш воювати в армії максимально довго, єдиний вихід зараз в армії легальний плюс-мінус — це отримати якісь важкі поранення. Або за сімейними обставинами, але перелік цих сімейних обставин постійно скорочується, тому дуже би потрібно було для того, щоб люди, які зараз планують мобілізуватися або не проти принаймні, щоб їх мобілізували, таких людей стане значно більше, якщо буде якийсь визначений термін, на який час це буде відбуватися.

---

Читайте також: Мобілізація жінок і студентів 30+: аналітикиня Оксана Заболотна коментує законодавство

---

«Неможливо бігти марафон зі швидкістю спринтера»

Борис Хмілевський: Ті заходи, які вводилися на початку, були з розрахунку на якусь короткотривалу війну або середньотривалу війну. Зараз ми розуміємо, що ми в періоді затяжної війни, ми не знаємо, коли вона закінчиться, але об’єктивні дані говорять про те, що не скоро.

І неможливо бігти марафон зі швидкістю спринтера: ти або біжиш швидко, але мало, або біжиш повільно, але впевнено. І це той випадок, де нам треба придумати якусь набагато сталішу систему.

Наприклад, я писав про це в Facebook, про те, що є гарний досвід того, як відбувалася демобілізація під час особового періоду в зоні АТО-ООС, коли військовослужбовцям пропонували після закінчення мобілізації короткотермінові контракти на 3, 6, 9, 12 місяців.

Ці короткострокові контракти, наприклад, з невеликим підвищенням зарплати, якщо ти на 3 місяці залишаєшся понад відслужену норму 18 місяців або 24 місяці, ти отримуєш надбавку плюс 5 тисяч гривень або плюс 20 тисяч гривень за річний контракт.

• Я абсолютно переконаний, що абсолютна більшість військових залишиться служити далі, але в набагато кращому стані, тому що в них не буде відчуття оцього примусу, безвиході і якогось рабського відношення до них. Це значно покращить ситуацію.

Додати більше цивільних посад

Борис Хмілевський: Плюс в нас є багато варіантів, як оптимізувати військові посади в тилу, тому що, можливо, моєї експертності не вистачає для того, щоб зрозуміти, якийсь великий залом, але немає жодної необхідності, чому, наприклад, інструктори, ветерани, фахівці в навчальних центрах мають бути військовослужбовцями зі званнями і з посадами. Це можуть бути цивільні посади, де люди мають робочий графік і працюють в навчальному центрі, як на роботі, викладають, передають свої досвіди, знання для того, щоб вони не втрачались. І ходять додому. І живуть вдома. І мають відчуття, що вони роблять щось корисне для оборони і для країни. Немає жодної необхідності, чому, наприклад, штабні посади діловодів, бухгалтерів, економістів, кадровиків, мають бути військовими. Це можуть бути цивільні посади, до яких можна залучати цивільних людей.

• Наприклад, умовно, жінка з освітою бухгалтера, яка б ніколи в житті не пішла в армію, тому що вона боїться, не хоче воювати, не хоче мати до цього відношення, вона б з легкістю пішла працювати бухгалтером у військову частину, знаючи, що вона цивільна людина, яка просто робить бухгалтерію.

Я не хочу викликати у слухачів якогось почуття апатії, тому не буду вдаватися в подробиці, але нікому ще не допомагало покращити його психологічний стан життя роками в абсолютній невизначеності, у відриві від сімей, дітей і перспектив.

І зрозуміло, що в багатьох є друзі, знайомі, які залишилися цивільними, уникнули якимось чином призову і зараз будують собі кар’єри, здобувають освіти, заробляють гроші. І, звичайно, у людей виникає почуття несправедливості. Не у всіх, є частина людей, які дійсно природжені воїни, які вибрали в шлях воїна, які активно це комунікують і готові на будь-які терміни, на будь-що і будь-скільки воювати. Але ми не можемо переносити цей досвід на всіх, рівняючи всіх під одну гребінку найкращих.

---

Читайте також: Хто і за яких умов може розраховувати на бронь від мобілізації?

---

Коли військовим дали можливість поїхати у відпустки за кордон, усі повернулися

Борис Хмілевський: Те, що зараз відбувається, і як комунікує влада — це дуже радянський підхід. Де ми вважаємо, що якщо ми дамо право на демобілізацію, звільняться одразу всі, якщо ми відкриємо кордони, втечуть одразу всі, якщо ми не будемо присувати людей, то все посиплеться.

Це все виходить з тої ідеї, що люди якісь недалекі і не розуміють ситуації, і невідповідальні, і єдиний спосіб змусити їх робити щось правильно — це примушувати.

Переважно воюють люди з дуже високим рівнем мотивації, свідомі, і дуже дивно, коли в суспільстві одночасно циркулюють дві тези. Одна про те, що не можна давати ніяких попусків військовим в плані демобілізації, виїзду за кордон, будь-чого, бо всі одразу втечуть, перестануть воювати, і ми одразу програємо. І при цьому друга — що ми воюємо армією вільних і найкращих, найсвідоміших людей. Тобто тут або-або, і я схиляюсь до того, що ми воюємо армією вільних, вмотивованих і свідомих людей, але всім людям потрібен відпочинок.

В нас є гарний приклад того, як працюють певні послаблення для військових. Наприклад, десь приблизно пів року назад дозволили військовим їздити у відпустки за кордон. Нормативно це врегульовано, у деяких частинах командири, які більш такі close in mind, вони не дозволяють, тому що всі втечуть. Але факт в тому, що в моїй військовій частині, і в сусідніх з нами, у мене є доступ до інформації щодо виїздів за кордон — в нас немає випадків неповернень. Люди їдуть за кордон, відпочивають, бачаться зі своїми сім’ями і повертаються в армію воювати. Не просто багато, а майже всі. Тобто є випадки, коли люди затримуються трошки довше, але в цілому всі повертаються.

---

Читайте також: Психологічна реабілітація та соціалізація військових: як це працює в Україні?

---

Нагадаємо, на сайті президента України створили петицію з проханням після 18 місяців служби демобілізувати військових за бажанням.  Станом на 15 вересня петицію підписали 9492 людини. Збір підписів триватиме ще 70 днів. 

Нагадаємо, що в Україні від початку повномасштабного нападу Росії, 24 лютого 2022 року, не припинялася загальна мобілізація.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо скасування відстрочки для деяких студентів. 

У разі ухвалення документа не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які за денною чи дуальною формами здобувають освітній рівень, що є вищим за раніше здобуту освіту для студентів, для яких навчання стартувало не пізніше року досягнення ними 30-річного віку.

У квітні 2023 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров прокоментував інформацію про надсилання повісток через «Дію». Міністр повідомив, що послуги немає ані в розробці, ані в планах.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS