Феміністична майстерня у Львові: як це працює?

У програмі «Антена» — Анна Хвиль і Йош, учасниці «Феміністичної майстерні». «Ми використовуємо слово «майстерня» в багатьох значеннях. Майстерня існує і як приміщення, і як процес створення знань, наприклад, проведення дискусій, лекцій, воркшопів», — розповідає Йош.

«Улітку ми робити проект у парку Франка, де ідеєю було винести в публічний простір активності, які жінки зазвичай роблять вдома на самоті. Це була майстерня з плетіння килима, плетіння гачком і ремонту велосипеда. У дозвіллі ми також бачимо політичну активність» — говорить Анна Хвиль. Важливим у роботі «Феміністичної майстерні» є залучення людей, які не готові прийти на дискусію чи лекцію, але готові навчитися нових умінь. «Я постійно наполягаю на спрощенні формулювань, на вживанні слів, які зрозумілі ширшому колу людей», — додає Йош у цьому контексті.

«У нас немає постійного клубу плетіння чи вишивання. Ми робили окремі майстерні протягом року. Більше ми займаємося одноразовими акціями — лекціями та дискусіями», — розповідає Йош. На кожен захід «Феміністичної майстерні» приходить різна аудиторія, що дозволяє залучити різні покоління та середовища. «Все вирішують кадри. Бувають окремі люди з різних поколінь, які виконують роль провідників і у своєму середовищі забезпечують нам певний кредит довіри», — говорить Анна Хвиль, яка вважає, що межі між різними поколіннями та середовищами поволі стираються.

«Для мене середовища немає. Так само мені складно говорити, що фемінізм є рухом. Як на мене, це більше стихійний процес і хаос. Ми любимо відкривати в нашому оточенні людей, які поділяють феміністичні погляди, але в цьому не зізнаються. Мені не подобається сепарація на людей і феміністок», — говорить Йош. Анна Хвиль додає, що «Феміністична майстерня» відчуває дружнє ставлення з боку дуже різних середовищ.

Програма «Антена» виходить за підтримки доброчинців з платформи «Спільнокошт».