Бойовий стрес, тилова підтримка та синдром самозванця серед військових: розмова з нейрофізіологом

Гість — нейрофізіолог, кандидат біологічних наук, зараз військовослужбовець ЗСУ Віктор Комаренко. Він створив невеликий курс про психофізіологію війни: бойовий стрес, злагодження колективу, мотивацію бійців і бійчинь (та як це впливає на боєздатність).

Віктор Комаренко: Бойовий стрес — специфічний вид стресових реакцій, пов’язаний з тим, що в бойових умовах є величезна кількість загроз незвичних для мирного життя. У цих умовах боєць має зберегти свою боєздатність, виконувати ті завдання, які від нього вимагаються.

Я систематизував сучасні знання, досвід різних армій світ щодо ментального здоров’я і психічного стану військовослужбовців. Це корисно передусім командирам та командиркам підрозділів, щоб вони правильно працювали зі своїми підлеглими. Планували роботу, підтримували належний рівень психічної готовності.

---

Читайте також: Уцілілий будинок не означає, що війна не зруйнувала життя — психологиня

---

Фактори, які впливають на психологічний стан військових

• Особливістю бойового стресу є те, що кількість стресорів надто велика.

Додатковий стрес створює замала кількість інформації, яку доносять бійцям під час постановки завдань. Нечіткість формулювання завдань і наказів. Жорстокість ворога, його військова потужність. До прикладу, перша взаємодія з такими засобами ураження, як бронетехніка, надзвичайно емоційно складно переживається бійцями, які ніколи не мали досвіду боїв з бронетехнікою противника.

У військових з’являються порушення здоров’я, пов’язані з інфекційними захворюваннями, з неналежною гігієною. Важлива також атмосфера в самому колективі, атмосфера в сім’ї (коли внаслідок тривалого розлучення бійців зі своїми близькими часто виникають непорозуміння, емоційні конфлікти). Це все накладається на психоемоційний стан людини, так вона втрачає свою боєздатність.

---

Читайте також: Під час війни прошу давати дітям легкі завдання, аби вони почувалися переможцями — Світлана Ройз 

---

Більшість із нас справді не знає свого організму. Більшість з нас, хто вперше потрапляє у такі надзвичайно складні умови, помічає за собою дивні реакції, які непритаманні нам в мирному житті. Це часто лякає, деморалізує, знижує самооцінку.

• Гра на упередження — це один з найефективніших способів знизити реакцію бійців у воєнних умовах.

Важливо говорити про ці нейромеханізми, щоб командири розуміли, як і чому розвивається і формується поведінка кожного з нас в таких критичних умовах.

Коли ми уявляємо, як це все відбувається, набагато простіше приймати рішення, аби знизити ризики, пов’язані з небажаними стрес-реакціями. Тоді є можливість різноманітніше підійти до того, аби пришвидшити відновлення бійців після складних реакцій.

Синдром самозванця серед бійців та бійчинь

Армія — це надзвичайно складний механізм. Я читаю багато публікацій наших співгромадян, які залишилися в мирному житті, що вони себе почувають винними чи зобов’язаними перед військовослужбовцями. Тут, повірте мені, те саме. Бо є величезна кількість різних частин. Одні працюють над тиловим забезпеченням, інші безпосередньо перебувають на нулі й взаємодіють з ворогом. Теж буває відчуття, що «ти — тиловик, не боєць».

• Насправді кожен з нас, виконуючи свою функцію в межах Збройних сил, забезпечує існування цілісного організму, який називається армія.

Якщо ви розумієте, навіщо ви прийшли, яка цінність вашої жертви (а ми жертвуємо своїм здоров’ям, життям), тоді ці речі дозволяють бійцям і не бійцям бути залученими в цей процес — боротьбу з окупантом.

---

Читайте також: Путін заявив, що росіяни відійшли від Києва, «щоб створити умови для переговорів» з Україною

---

Тилова підтримка мотивує

Коли ми перебуваємо на позиціях, ми набагато менше часу проводимо з новинами. Немає особливого бажання довгий час перебувати в новинній бульбашці. Я втратив можливість відстежувати усі треші, які там відбуваються у нас в політиці. Ми чуємо і дізнаємося лише про важливі речі. А так, в принципі, ми живемо новинами, які визначаються успіхами чи не успіхами на полі бою. І виконанням завдань.

Але тилова підтримка насправді підіймає наш бойовий дух і здорово мотивує. Я говорю про конкретні особистісні зв’язки, які в нас виникають з волонтерами, волонтерським рухом, організаціями, фондами.

Приємно, коли мій друг-волонтер привозить нам в підрозділ автомобіль. Чи коли я, просячи свою аудиторію в Facebook, за добу збираю шалену суму грошей, щоб придбати необхідні засоби для нічного бачення. Такі речі надихають, зворушують.

• Ця підтримка є емоційною і важливою. Це справді підвищує наше бажання відстоювати незалежність країни.

---

Проєкт реалізований спільно з Всеукраїнською жіночою єврейською організацією «Проект Кешер» (Україна) за фінансової підтримки «Project Kesher» (США)

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS