Конституційна криза: кому вигідна та який сценарій виходу

Парламент не призначив двох суддів Конституційного суду, не вистачило голосів. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков попросив профільний комітет підготувати повторний конкурс. Раніше стало відомо, що кандидат у судді від ОПЗЖ Юрій Павленко не відповідає конституційній вимозі мати 15 років юридичного стажу, адже отримав диплом юриста лише 6 років тому. 

Чи буде парламент, який має шанс змінити процедуру добору суддів, проводити справжній прозорий та відкритий конкурс? Кому вигідна конституційна криза та який сценарій виходу з неї? Говоримо з нардепом від «Голосу» Ярославом Юрчишиним та юридичним радником Максимом Костецьким

«Це голосування взагалі ніяка не перемога. Почали процедуру призначення нових суддів КСУ. Ініціювала більшість. Хоча учора вітала блокування роботу суду, коли 4 судді відмовилися брати участь у роботі. Саме ті, які не підтримали знищення електронної системи. Тобто більшість закликала блокувати, а зараз розблоковують», – говорить Ярослав Юрчишин.

За словами Юрчишина, голосування провалили навмисно. А вже на наступному пленарному тижні буде відбуватись другий конкурс. Представник Зеленського у Конституційному суді  Федір Веніславський вже підтвердив, що кандидат на посаду нового судді КСУ від фракції монобільшості – Віктор Кичун.

«Віе його давній соратник. Це Веніславський рекомендував розглянути його як кандидата на вакантну посаду судді Конституційного суду. Звісно, що саме його оберуть. Віктор Кичун – це 100% людина президента»

За словами нардепа, зараз заповнення двох вакансій не змінить ситуацію з прийняттям рішень у КСУ.

«Але якщо вже призначати, то тоді тих, хто відповідає усім критеріям до судді КСУ та має бездоганну репутацію. Якщо вони будуть обрані, вони не приступлять до роботи, поки ВРУ не змінить закон про КСУ та НАЗК. Тобто не розблокують роботу. Що буде? Більшість проголосує за свого кандидата Кічуна. І розблокує роботу. Для чого? Тут і в школу не ходи, аби зрозуміти: для того, щоб реалізувати заяви Кравчука та Єрмака щодо статусу та виборів на окупованих територіях.Конституційна криза на руку росіянам, які хочуть дестабілізувати ситуацію в Україні, бо так легше на нас тиснути. І на руку частині президентської команди, адже можна спробувати отримати свій Конституційний суд, можна таки втілити план замирення через виконання вимог Росії», – говорить нардеп.

Сценарій виходу з конституційної кризи обговорили з юридичним радником Максимом Костецьким.

«Формально у КС 18 вакансій, наразі 3 з них не заповнені. Відповідно до закону, кворум для прийняття рішень – 12 суддів КСУ. Зараз судді Сергій Головатий, Олег Первомайський, Василь Лемак і Віктор Колісник «бойкотують» роботу суддів. Залишається 11 суддів. Тобто не вистачає одного судді, щоб розглядати будь-які конституційні впровадження.

Фактично ці судді проявили гідну позицію в плані розуміння конституційної кризи, у якій ми опинились. У плані усвідомлення того, що до моменту нормалізації ситуації, прийняття відповідних законодавчих змін, мова про суспільну довіру та легітимність рішень КС не йде», – говорить Костецький.

За його словами, коли ВРУ проголосує за, наприклад, Кичуна, повернеться кворум, судді знову зможуть збиратись та приймати рішення.

«Я переконаний, що не можна призначати суддю КС до моменту, поки:

а) не будуть внесені зміни в закон, які дозволять, по суті, ускладнити процедуру прийняття рішень у КСУ.

Тому що, коли ми маємо безліч суддів, які не погоджуються з рішенням, яке приймається простою більшістью, до суддів немає суспільної довіри, а на 22 сторінках рішення є тільки один правовий аргумент, на основі якого знесено половину законодавчих норм, тоді є питання до цього Конституційного суду.

б) не буде щодо конкурсних процедур обрання суддів у КСУ із залученням громадськості та міжнароджних експертів».

Крім того, впевнений Максим Костецький, крім цих двох пунктів у сценарій виходу із кризи повинні входити:

1. Повернення робочого законодавства про запобігання корупції.
2. Повернення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.
3. Повноцінна судова реформа із широким суспільним обговоренням.

За словами Максима Костецького, законодавчі ініціативи готові, потрібна лише здорова державницька позиція народних депутатів.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS