Для запасу міцності енергетики потрібні ракети для ППО — Геннадій Рябцев

Про енергетичне перемирʼя

Вікторія Єрмолаєва: Увечері 29 січня з’явилися новини про те, що Дональд Трамп попросив Володимира Путіна на тиждень припинити обстріли України через сильні морози: синоптики прогнозують до -30 °C у різних регіонах країни. Уже з завтрашнього дня очікується похолодання.

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що такі розмови справді відбувалися, і що під час останньої тристоронньої зустрічі порушувалося енергетичне питання. Що ви про це думаєте і чи може це стати реальністю для нас?

Геннадій Рябцев: Президент подякував президенту Трампу за його зусилля, спрямовані на забезпечення миру в Україні. От і я дякую президенту Трампу — дуже дякую президенту Трампу за його зусилля, спрямовані на забезпечення миру в Україні, за енергетичне перемир’я, за все: за ракети, які не надійшли до України 9 січня, внаслідок чого було завдано шкоди українським енергетичним об’єктам, за всю зброю, яка не надійшла зі США завдяки зусиллям президента Трампа. Тож я щиро дякую йому за все це.

Вікторія Єрмолаєва: Якби ми так не почали нашу розмову, Трамп би образився

Геннадій Рябцев: Проблема полягає в тому, що вірити словам кремлівського «пересидента», сказаним «заокеанському» — назвімо його так — хворому нарцису, очевидному нарцису, який забрав у жінки її Нобелівську премію миру, не доводиться.

Я не вважаю, що всьому цьому потоку слів, який час від часу лунає за океаном, слід надавати великого значення і вірити в те, що хтось десь комусь щось пообіцяв через перекладача, незрозуміло що саме. До того ж йшлося лише про тиждень. А саме тиждень і потрібен для того, щоб накопичити засоби ураження для чергового обстрілу.

А потім можна сказати: «Ну що ж, я тиждень почекав», — і далі завдати чергового удару. Тому Україні не варто розраховувати на так зване енергетичне перемир’я. Натомість потрібно накопичувати власні засоби ураження, щоб зустріти ворога не так, як це було 9 січня.

Яка погода краще для енергетики?

Вікторія Єрмолаєва: Лютий принесе морози до -30 °C, як ми вже зазначали, а це означає пікове споживання електроенергії та тепла. Чи існує сьогодні сценарій, за якого навіть без нових ударів росіян енергосистема може не витримати навантаження виключно через сильні морози?

Геннадій Рябцев: Наразі існує кілька чинників, які безпосередньо не пов’язані з низькою температурою, а радше з негодою, що може її супроводжувати. Якщо буде -20 °C і сонячно, це значно краще, ніж -1 °C і крижаний дощ.
Саме через негоду виходить з ладу обладнання, і саме з цієї причини зараз без електропостачання залишаються понад 500 населених пунктів на території України, хоча температура повітря не є надто низькою.

Є й інший чинник — аварійність. Вона, безумовно, зростатиме: що нижча температура, то вища ймовірність виходу з ладу обладнання, яке вже неодноразово ремонтували та відновлювали. Є окремі ділянки, які ремонтували понад 100 разів.
Це означає, що існує певна межа, після якої таке обладнання потрібно просто замінювати на нове. Водночас прямої залежності на кшталт «за -15 °C усе добре, а за -25 °C усе погано» не існує. Споживання може дещо зрости, але не критично.

Головне — щоб не було складних погодних умов: заметілей, поривчастого вітру, крижаного дощу чи інших явищ, зокрема високої вологості, які якраз і сприяють зростанню аварійності електромереж.

Про відповідальність за підготовку

Геннадій Рябцев: Коли кажуть, що в Києві ситуація погана через те, що не спрацювала міська адміністрація, я з цим не погоджуюся. У столиці відповідальність розподіляється приблизно як 20 на 80: 20 % — це відповідальність місцевої влади, а 80 % — центральної.

Чому так? Тому що йдеться про столицю. Тут зосереджена величезна кількість державних установ, організацій і підприємств, зокрема тих, у яких держава володіє 50 і більше відсотками акцій. Саме з цієї причини далеко не все залежить від місцевої влади — це об’єктивна реальність.

Суб’єктивний чинник полягає в тому, що існують комунальні підприємства. Зокрема, це «Київтеплоенерго», «Київводоканал» та інші підприємства, які забезпечують мешканців міста комунальними послугами. І тут виникають логічні запитання: чому ці підприємства досі не були обладнані автономними джерелами живлення? Саме автономними — такими, що не залежать від погодних умов, часу чи тривалості відключень.

Адже нам постійно говорили, що все необхідне обладнання є і що підприємства повністю готові. Проте з’ясувалося, що найбільша загроза нині в Києві, зокрема на Троєщині, — це припинення водовідведення. І це справді найсерйозніша проблема. Водночас і водопостачання, і водовідведення безпосередньо залежать від наявності автономних джерел живлення на об’єктах «Київводоканалу».

Чому їх досі немає? Я можу зрозуміти аргумент про високу вартість — це справді дорого. Але я не розумію, чому, наприклад, була проведена реновація Бессарабського ринку, а не модернізація «Київводоканалу». І таких риторичних запитань щодо об’єктів критичної інфраструктури, зокрема соціальної сфери, на жаль, ще чимало.

Адже комунальних лікарень у нас теж дуже багато — фактично майже всі лікарні є комунальними. І знову виникає запитання: а де в них автономні джерела живлення? Нам же всім розповідали, що 98 % підприємств комунальної сфери та закладів охорони здоров’я забезпечені всім необхідним і готові до опалювального сезону. Але ця «готовність» на практиці виглядає доволі дивно.

Наприклад, встановили сонячні панелі — точніше, фотоелектричні. Добре, їх розмістили на дахах адміністративних будівель лікарень, шкіл тощо. Але чи врахували, що буде сніг? Що панелі можуть вкриватися льодом? Під снігом сонячна панель не працює. Без сонця — теж не працює.

Встановили резервні джерела живлення — акумулятори. Але акумулятори працюють дві, чотири години. А далі що? А далі — все. Перезарядити їх повноцінно не вдається, оскільки тривалість заживлення не дозволяє забезпечити повну зарядку.

У результаті з’являються рапорти, зокрема й від голів районних державних адміністрацій, деякі з яких тепер пропонують комусь копати вигрібні ями. Хоча перед тим, як звітувати «нагорі», що все нормально, все добре і все підготовлено, мали бути виконані зовсім інші, базові речі.

Як створити запас міцності?

Андрій Куликов: Який запас міцності енергетичної безпеки ми маємо сьогодні та які найшвидші рішення з децентралізації енергогенерування й енергопостачання можуть допомогти стабілізувати поточну ситуацію?

Геннадій Рябцев: Запас міцності визначається виконанням двох умов. Перша — наявність у Сил оборони України засобів ураження.

9 січня було збито 8 з 14 балістичних ракет, тобто 6 досягли цілей. Натомість 20 січня ситуація була зовсім іншою — тоді збили 14. Це означає, що завдана шкода була значно меншою.

Відповідно, якщо є засоби ураження, працюють ППО, ПРО та РЕБ — запас міцності зростає. Якщо ж немає ракет для перехоплення, немає чим збивати. Енергетики не можуть збивати балістичні ракети, і за таких умов запасу міцності не буде.

Чим більше нової генерації приєднується до об’єднаної енергосистеми, тим вищий буде запас міцності. Якщо ж ми й надалі будемо лише перерозподіляти потужності — шукати десь 800 мегаватів, потім 1 гігават, когось відключити, когось приєднати, щоб «вийти на нову енергію» — це смішно. Те, що можна перерозподілити, завжди обмежене і зменшується. Потрібна нова генерація.

Для цього потрібно стимулювати бізнес не лише купувати енергетичні установки для власних потреб, а й підключати їх до об’єднаної енергосистеми, підвищуючи її стійкість і забезпечуючи запас міцності.

Що можна зробити швидко? Наприклад, у районах на кшталт Троєщини. Когенераційні установки останнім часом стали темою номер один. Хоча те, що нам демонструють, — це так звані «дирчики», навіть якщо вони одночасно виробляють тепло та гарячу воду.

Для будинків, де на вході є лише холодна вода та електрика, вихід — генератор: на дизелі або бензині. Генератори потрібно встановлювати, і це найшвидше розв’язання проблеми.

Андрій Куликов: Дизелю і бензину достатньо?

Геннадій Рябцев: Достатньо і бензину, і дизельного пального. Була новина, що Микола Колісник, заступник міністра енергетики, заявив: нафтопродуктів вистачить на 20 діб. Але він не мав на увазі, що постачання припинилося і палива вистачає лише на 20 діб. Ні, він говорив про резерв — запас трейдерів.

Вікторія Єрмолаєва: Чи може таке статись, що через такий попит підвищать ціни на паливо?

Геннадій Рябцев: Уже підвищують ціни. Я бачив дизельне пальне по 73 гривні за літр. Це взагалі жахливо, бо ніяких об’єктивних підстав для такого подорожчання немає. Звісно, є підвищення акцизів з 1 січня, знецінення гривні та зростання вартості нафтопродуктів на кордоні, але це дає максимум 2 гривні на літрі. А ми бачимо значно більше зростання, і уряд на це фактично не звертає уваги.

Про сонячну генерацію

Геннадій Рябцев: Нарешті Кабінет Міністрів зрозумів, що потрібно підтримувати не лише встановлення сонячних панелей на дахах, а й купівлю генераторів. Поки що виділяються не дуже великі суми, але навіть для багатоквартирного будинку це вже певна допомога — декілька сотень чи тисяч гривень. Скільки реально знайдеться в бюджеті, поки що невідомо.

Проте все одно потрібно з чогось починати. Якби ми не витрачали величезні кошти на те, що зараз фактично нікому не потрібно.

В Україні встановлено 7,8 гігавата потужності сонячних панелей. Для порівняння: всі атомні енергоблоки в країні в найкращі часи генерували теж 7,8 гігавата. Але де зараз ця сонячна генерація? Чи вона комусь допомагає? Ні, її немає в роботі, хоча вона профінансована.

Довідково

Минулої ночі російські війська не били по енергетичних обʼєктах України. Замість цього вони почали бити по логістиці.

Про це у п’ятницю, 30 січня, повідомив президент України Володимир Зеленський.

За його словами, попри те, що минулої ночі росіяни не атакували енергетичні об’єкти України, ще вчора вдень, 29 січня, під російськими обстрілами були енергооб’єкти в кількох регіонах. Водночас Зеленський зазначив, що зараз російська армія переорієнтовується на удари по логістиці.

Крім того, окупанти продовжують бити по звичайній забудові в містах. Зокрема, на Харківщині росіяни балістикою вдарили по складах американської компанії.

Також російські війська били по Запоріжжю, Херсону та Дніпропетровщині. Складна ситуація й у прикордонні Чернігівщини, Сумщини, Харківщини.

Нагадаємо, ввечері 29 січня президент США Дональд Трамп заявив, що просив Путіна тиждень не обстрілювати Україну на тлі сильних морозів. 30 січня Зеленський під час спілкування з журналістами розповів, що припинення ударів по енергетиці є пропозицією США — прямих домовленостей між Україною та Росією не було.

Він додав, що Україна готова дзеркально дотримуватись «енергетичного перемир’я», якщо росіяни діятимуть відповідно.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії