Олег Саакян: Зустріч Володимира Зеленського із Дональдом Трампом має кілька завдань. Перше — це самоакцентування Зеленського на цій зустрічі. Це вже є елементом лестощів Трампу, адже подається ідея, що саме зустріч із ним може все змінити. Зеленський говорить, що ще до Нового року можлива принципова зміна, що може щось відбутися, тобто все залежить від Трампа. Це також є формою лестощів. Якщо з ним можна змінити все, отже він такий чудовий і могутній.
Друге. Я думаю, що сподівання полягають у можливості безпосередньо обговорити з Трампом, що робити у випадку, якщо Росія відкине цей план, і що саме вважати його відкиданням. Зеленський хоче підштовхнути Трампа до того, щоб той озвучив конкретику своїх дій. Інакше Трамп знову перекредитує Росію та скаже: «Чудово, процес запущено, ми досягли максимуму з можливого, того, чого ніхто ніколи не досягав. Ми запустили процес, а тепер нехай групи працюють і напрацьовують далі. Я бачу, що Росія хоче миру, я бачу, що Зеленський і Україна хочуть миру. Працюємо далі». І все. Росія по суті відкине план за змістом, але формально ні, і зможе й надалі тягнути час. Завдання Європи та України зараз — створити цю точку відсікання.
Третє завдання — поява Зеленського у Сполучених Штатах як актуалізація його ролі як політичного актора в умовах, коли дві третини виборців Трампа радше підтримують Україну та українську позицію, ніж Росію і проросійську позицію Трампа. Далі стартують проміжні вибори до Сенату. Цей старт відбудеться у січні.
І Україні, можливо, за певних сценаріїв доведеться потягнутися до револьвера, в якому є одна куля. Це той стоп-кран, який Україна може зірвати в будь-який момент, але зробити це можна лише один раз, і наслідки такого кроку, зокрема, будуть слабо прогнозованими.
Вікторія Єрмолаєва: Зеленський їде до Трампа 28 грудня, якщо нічого не зірветься, з тими 20 пунктами, про які нам уже стало відомо. Що в них головне?
Олег Саакян: Я б сказав, що існує щонайменше три можливі погляди на цей документ. Називати його «документом» із 20 пунктів, мабуть, занадто статусно. Насправді це драфт, проєкт. І якщо взяти його та спробувати реалізувати, він навіть на меморандум не тягне. По кожному пункту потрібен значно вищий рівень деталізації, з виписуванням щонайменше організаційної, юридичної та політичної частин.
Вже не кажучи про четверту — ресурсну: людські, організаційні, фінансові та часові ресурси, необхідні для реалізації. Тому наразі це радше набір побажань або «тост із 20 пунктів», який почали за здоровʼя — з пункту про суверенітет України, і завершили за упокій наприкінці.
Перший погляд на цей драфт — це пункти, які є тригерними та дразливими для України. Саме вони, можна сказати, є головними: території та все інше. Другий погляд — це пункти, які є подразниками для Росії. Вони також присутні в цьому переліку. Третій погляд — це пункти, навколо яких триває боротьба.
Перші пункти — це ті, які роблять документ проблемним для України. Відверто неприйнятні позиції були вилучені ще на етапі розробки. У принципі, з цих 20 пунктів я не сказав би, що хоча б один наразі є катастрофічним для України. Вони всі складні, проблемні, хоча більшість з них — безумовно невигідні.
Олег Саакян: Якщо залишиться бодай одна лазівка, яка дає Росії можливість тягнути час, Трамп скористається нею. Бо він не хоче відмовлятися від ідеї відірвати Росію від Китаю.
Його ціль — не завершити війну справедливо, не завершити її надовго, і точно не допомогти Україні. Його головна мета — прибрати російсько-українську війну як зайвий фактор для нормалізації відносин із Росією. Він прагне нормалізації стосунків з ослабленою Росією, щоб відвести її від Китаю.
І поки в його голові сидить це хибне уявлення про нинішній світ, сформоване за часів Рейгана, він намагатиметься натягнути його на сучасну реальність, як сову на глобус, попри будь-який дисонанс із тим, що відбувається навколо.
Вікторія Єрмолаєва: Я вже бачила білборд із Порошенком, який щойно з’явився біля мого будинку. Тобто ми зараз що — за крок до старту цієї агітації з «гречкою», білбордами та популізмом? І чи можливі взагалі ці вибори під час війни?
Олег Саакян: Думаю, що найкращим показником будуть задоволені обличчя політтехнологів в ефірах. Коли з’являться ці задоволені обличчя, це означатиме, що пішли перші бюджети. І тоді вже справді можна буде говорити про те, що, як між собою кажуть політтехнологи, почався «період жнив».
Поки ж розвішування білбордів — це ще не про вибори. Це радше про прогрівання ситуації. Їх уже розвішували багато разів. Це щонайменше п’ята спроба заходу на проведення виборів за час повномасштабного вторгнення. І я досі залишаюся скептичним щодо того, що в короткостроковій перспективі на нас чекають вибори.
Якщо ж вибори стануть наслідком цього переговорного процесу і він до чогось приведе, то це відбудеться за багато місяців від сьогодні. У такому разі самі вибори як такі можуть стати для нас чи не найменшою проблемою. Бо, по-перше, це означатиме, що ми змушені проводити вибори в украй складних умовах. А по-друге, ці вибори спродукують таку кількість викликів, з якими нам ще довго доведеться боротися й розбиратися, і на цьому тлі самі вибори стануть другорядною темою.
Вони лише подразнять і запустять цілу низку процесів. Говорити про готовність до виборів і готувати їх, ще не означає хотіти їх провести.
Якби Зеленський зараз був налаштований на проведення виборів, то робоча група діяла б не в парламенті за участю близько 60 людей — експертів, аналітиків та інших, — а в Офісі Президента, із залученням значно вужчого, але впливовішого кола осіб. Саме там напрацьовувався б законопроєкт, який Зеленський подав би як невідкладний і який парламент уже обговорював би та ухвалював.
По-друге, вже було б перезавантажено чи доукомплектовано Конституційний Суд, адже його рішення буде необхідним для проведення таких виборів. Щонайменше — для роз’яснення, чи йдеться про дострокові, чи чергові президентські вибори, оскільки прямої відповіді на це питання наразі немає. Формально вони є черговими, але відбуваються в позачерговий період.
Олег Саакян: Процедура, пов’язана з виборами, яка була запущена, є довгою. Ця тема виникла виключно під тиском Трампа. Зеленський ухопився за неї як за інструмент переговорів, щоб вийти з тиску з боку Трампа щодо територій, капітуляції та всього іншого.
Таким чином, він використав другорядну тему, яку сам Трамп підняв до рівня вимоги — тему виборів. Мовляв, вони не хочуть нічого підписувати, бо не хочуть виборів, бо вони нелегітимні, і далі весь той набір аргументів, які раніше закидала Росія, а Трамп це проковтнув і почав ретранслювати. Натомість Зеленський відповідає: «вибори — хоч завтра. Але є проблема: щоб вибори відбулися, потрібне припинення вогню».
Як ми з вами постійно кажемо, без припинення вогню всі подальші пункти взагалі не мають жодного сенсу. Хочете вибори — припинення вогню, хочете ще щось — припинення вогню. У будь-якому разі все впирається саме в це.
І тепер, коли Трамп каже «а от…», Зеленський може відповісти: так, ми готові проводити вибори. Відповідно, у нього з’являється тема, за якою він може сказати Трампу «так» і до якої може зводити буквально все.
При цьому коли доходить до конкретики — депутати працюють, робочі групи засідають, експерти зазначають, що зараз є три проєкти чи навіть 24 варіанти. Їх ще допрацьовують, колись допрацюють, потім винесуть, і тоді стане зрозуміло. А далі — питання безпеки: спочатку йшлося про 60 днів, потім уже про 90 днів безпеки, необхідних для запуску виборчого процесу.
Олег Саакян: Якщо Україна все ж таки проводить вибори, то лише за умови припинення вогню. Навіть якщо Росія припинить вогонь на час виборів, вона може відновити його в останній день. І при цьому жодного реального двовладдя чи безвладдя може й не виникнути. Натомість ми отримаємо ситуацію, в якій у виборчий період усі орієнтири будуть просто «замазані коричневим кольором», адже назовні вийде вся брудна білизна: волонтери проти волонтерів, військові проти військових.
У результаті Україна може опинитися в стані дисперсності та ультрафрагментованості політичного й соціального поля. І в той день, коли нам буде найбільше потрібне єднання, ми ризикуємо зустріти його в стані пікової роз’єднаності — такої, якої не було протягом усього часу повномасштабного вторгнення.
Саме тому Росії спрямує зусилля не на обрання проросійської влади, не на повалення чинної влади й не на якесь тривале безвладдя в Україні. Ні. Швидше сам виборчий процес має стати самодостатнім інструментом — прикриттям для їхньої воєнної операції, під час якої вони зможуть накопичити снаряди та інші ресурси.
Президент Володимир Зеленський розповів, що під час майбутньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом ключовими темами стануть гарантії безпеки та посилення тиску на Кремль, якщо той відмовиться від конструктивного плану завершення війни.
За словами президента, українська та американська команди вже підготували перші драфти документів. Зустріч на рівні лідерів має поставити крапку в питаннях, які неможливо вирішити на рівні радників.
Як зазначається, Зеленський підтвердив інформацію, що зустрінеться із Трампом 28 грудня. Під час зустрічі обговорюватимуть гарантії безпеки та питання відновлення України. Також президенти розглянуть документ, що має лягти в основу плану врегулювання війни.
Відповідаючи на запитання про шанси того, що Росія погодиться на цей план, Зеленський зазначив, що не фокусується на «бажанні» Москви, оскільки вона завжди шукає приводи для відмови.
Він також додав, що постійно контактує з лідерами ЄС щодо участі європейських партнерів у переговорах. Через стислі терміни зібрати всіх лідерів офлайн разом із Дональдом Трампом наразі малоймовірно, однак партнери долучатимуться онлайн.
Зеленський наголосив на необхідності найближчим часом знайти формат переговорів за участі України, США та Європи одночасно, адже багато пунктів плану та документів щодо майбутнього України безпосередньо залежать від позиції європейських країн.
Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії