Офіс генпрокурора та ДБР дозволяють собі казати, що схопили терориста чи вбивцю ще до рішення суду — Алєксєєва

Судові процеси — важлива складова журналістської роботи. Навіть, якщо ваше медіа не спеціалізується на судах, але як тільки трапляється резонансна справа, за нею слідкують всі. Які ж проблеми у взаємодії ЗМІ та судової системи? А проблеми, очевидно, є. Ви, як читачі та слухачі, могли помічати як різні медіа одного й того фігуранта якоїсь справи називають то підозрюваним, то обвинувачуваним, а то і взагалі — одразу злочинцем, вбивцею, корупціонером.

Чому важливо пам’ятати про презумпцію невинуватості?

У межах партнерства із Четвертим загальнонаціональним форумом «Незалежні суди та вільні медіа: протидія дезінформації» говоримо про дослідження Міжнародного товариства прав людини про розпалювання ворожнечі та дезінформацію у ЗМІ у судовій сфері.

***

Анастасія Алєксєєва, координаторка моніторингової групи Міжнародного товариства прав людини розповідає, що організація з 2017 року моніторить забезпечення права на справедливий суд в Україні. У 2019 році додалося і дослідження дезінформації.

На жаль, проблема з використанням неправильної термінології стосується не лише недостатньої обізнаності журналісток та журналістів у юридичній сфері. Помиляються (або роблять це навмисно) і держоргани.

«Є ситуації, коли Офіс генерального прокурора чи ДБР заявляють, що вони схопили терориста, зрадника, вбивцю, одразу звинувачуючи людину у вчиненні злочину. Але у нас існує презумпція невинуватості. І єдиний орган, який може заявити про винуватість — це суд. Заяви держорганів з подібними формулюваннями формують суспільну думку. Тому часто, коли суд, розглянувши справу, заявляє про невинуватість, ніхто суду вже не вірить».

Анастасія Алєксєєва звертає увагу, що подібні держоргани мають свої сторінки у соцмережах, свої пресслужби, через які, як і ЗМІ, здатні впливати на формування суспільної думки.

Звісно, каже експертка, проблеми у комунікації суд — ЗМІ є не лише з боку ЗМІ. Але закликає налагоджувати цю комунікацію.

У доповіді зазначають, що для створення цікавого контенту ЗМІ використовують провокаційні заголовки, особисту інформацію про учасниць та учасників процесу, виривають з контексту окремі процесуальні моменти.

«На суддів теж виливається багато негативної інформації, в тому числі завдяки людям, які вміють використовувати ЗМІ, аби створювати негативне враження про суддів. Журналісти не несуть юридичної відповідальності за свої публікації, але фактична відповідальність є. Особливо, коли виявляється, що інформація — недостовірна, а суддя, проти якого був спрямований булінг, страждає. Існує інформація, яка не повинна бути доступною, якою не можна оперувати, тому що йдеться вже про честь і гідність».

У 2019 році до Вищої ради правосуддя надійшло близько 350 скарг щодо втручання у судові процеси, у тому числі й про тиск з боку чи за участі ЗМІ. Присутня і проблема з обізнаністю серед журналістів, каже Анастасія Алєксєєва.

До Міжнародного товариства прав людини (МТПЛ) входять 33 національні секції та груп що діють у країнах Європи, Азії, Африки, Австралії та Америки. Правозахисна діяльність МТПЛ поширюється на понад 90 країн світу.

Анастасія Алєксєєва закликає редакції звертатися до Міжнародного товариства прав людини з пропозиціями партнерства у форматі освітніх проєктів задля підвищення обізнаності журналістів у судовій сфері.

Підсумуємо. Людина стає підозрюваною у справі, коли їй вручають підозру. Обвинувачуваною, коли у суді зачитують обвинувачення. А злочинцем, винною, терористкою — лише після рішення суду.

Держоргани можуть використовувати мову ворожнечі для того, аби формувати такий собі образ ворога, це може бути частиною їхньої пропаганди. Медіа ж мають критично сприймати навіть подану пресслужбами інформацію.

Розвінчувати факти корупції серед суддів, ходити на засідання і задокументовувати порушення під час процесу — потрібно. Але у своїй викривальній діяльності важливо не переходити межу. Адже діставати брудну білизну когось з учасників судового процесу для їхньої дискредитації — це уже не журналістика.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS