Вперше владна партія в Україні не домінує в медіа, а є головним хлопчиком для биття — Отар Довженко

У критиці влади «Європейська солідарність» несподівано заговорила в унісон з «Опозиційною платформою — За життя». А «Слугам народу» все складніше тягатися у навичках політичної пропаганди з політиками-старожилами.

Сьогодні аналізуємо те, як медіа висвітлюють передвиборчий процес, разом із керівником моніторингового центру громадської організації «Детектор медіа» Отаром Довженком.

«Детектор виборів» — це щотижневий аналітичний огляд команди «Детектора медіа», який оперативно фіксує головні теми, тенденції, маніпуляції та зміни в інформаційному просторі, пов’язані з місцевими виборами. Цього тижня огляд називається «Ще одні «найбрудніші вибори».

Отар Довженко займається моніторингами теленовин з 2005 року. Каже, що з року в рік політики називають вибори «найбруднішими», адже делегітимізація виборів — одна з основних технологій пропаганди опозиції.

«Коли я побачив цього року заяву Юрія Бойка про те, що ці вибори будуть найбруднішими в історії України, я заґуґлив «Бойко, найбрудніші вибори». Очікувано виявилося, що пан Бойко оголошував найбруднішими попередні парламентські, президентські, місцеві у 2015 році — всі вибори, на яких він не перемагав.

Якщо подивитися на об’єктивні показники — кількість порушень, доведених справ щодо фальсифікації — то вибори з кожним разом стають менш брудними. Делегітимізація виборів зараз — одна з головних технологій пропаганди опозиції з намаганням вплинути на свій електорат».

29 вересня територіальні виборчі комісії завершили реєстрацію кандидатів. За законом, кандидати мають право вести виборчу агітацію лише з наступного дня після своєї реєстрації. Проте насправді агітацію політсили ведуть ще з літа, а «Опозиційна платформа — За життя» не припиняла її з торішніх парламентських виборів.

«Ця дата нелогічна і неприродно близька до дня голосування. Якби кандидати були законослухняними, вони мали б на законну агітацію лише 3 тижні. Це штовхає учасників виборчого процесу в «сіру зону». Вони агітують за себе кілька місяців в обхід закону і відповідно не є підзвітними. Коли ти купуєш білборди як приватна особа чи громадська організація, а насправді рекламуєш майбутнього учасника виборів, то за законом тобі за це нічого не буде, що б ти там не розміщував. Тоді як політичні сили звітують про кожну гривню, витрачену на рекламу».

Цікава тенденція політичних новин останнього тижня — підвищення уваги до теми коронавірусу, розповідає Отар Довженко.

«Коронавірус починають подавати як повсякденну, реальну обставину життя кожної людини. Політики також на це реагують. Якщо раніше відбувалися маніпуляції навколо карантину та бюджету, політики не хотіли асоціюватись зі словом «коронавірус», то зараз знову почали про нього говорити — в новій тональності. Тепер політики, які хворіють на коронавірус, включаються в ефір і розповідають, як почуваються, закликають носити маски. Вони демонструють, що є такими ж простими смертними, як і виборці».

Як би дивно це не звучало, але партія президента, партія монобільшості «Слуга народу» перед виборами в інфопросторі почувається дуже невпевнено. Навіть канал «1+1» зараз більше обслуговує інтереси політичної сили «За майбутнє», орієнтованої на Коломойського, каже Отар Довженко. «Слуга народу», а точніше Володимир Зеленський як основне медійне обличчя команди, зараз намагається звернути на себе увагу у той самий спосіб, як це раніше робив Петро Порошенко. Більше про «Слугу народу» говорять у контексті скандалів.

«Їм не бракує грошей на пряму рекламу — ми бачимо по білбордах, що їх достатньо багато. У них немає своїх медіа. Навіть канал «1+1», про який рік тому всі думали, що це «канал Зеленського», який буде весь час підтримувати «Слугу народу», зараз дає одну з найпомітніших трибун критикам Зеленського, критикам влади.

Інформаційні приводи, які змушують «Слугу народу» або виправдовуватися, або ховати голову в пісок, з’являються фактично щодня. Що найнебезпечніше, ці інфоприводи справжні. Їх не створюють вороги, їх створюють самі представники партії. Вперше владна партія в Україні не домінує в медіа, а є головним хлопчиком для биття».

Попри заяви про те, що «Слуга народу» робить ставки на соцмережі, перед місцевими виборами і в діджитал-просторі партія Зеленського не домінує.

«Зміст їхньої реклами доволі шаблонний. Я бачу людей, які нахрапом взяли владу і тепер розгублено дивляться. У будь-якій дискусії у прямому ефірі представники влади зазнають фіаско. У них є непогані спікери, просто опозиційні політики мають набагато більше практики. Звісно, в опозиції зараз вигідніша позиція, адже «Слуга народу» постійно продукує приводи для справедливої критики».

«Європейська солідарність» та ОПЗЖ саме на минулому тижні почали звучати хором у своїй критиці влади. Обидві партії змагаються за статус «опозиції №1», але ресурс в ОПЗЖ набагато більший і схожі політсили виключно у критиці влади. ОПЗЖ дозволяє собі все більш відверто проросійські висловлювання. Нахабніє, каже Отар Довженко.

«Разом вони охоплюють більше, ніж чверть телевізійної аудиторії. Завдяки ботам та спаму вони добре поширюють свій контент через соцмережі. ОПЗЖ експлуатує свій медійний ресурс як на галерах. Щодня вони продукують сотні одиниць пропагандистського контенту. За нашими підрахунками, зараз ОПЗЖ продукує понад 95 % контенту, який перегукується з кремлівською пропагандою. З наближенням виборів це стає більш явно».

На початку проєкту «Детектор виборів» на каналах ОПЗЖ з’являлася «Партія Шарія». Зараз же вся увага зосереджена виключно на ОПЗЖ.

Основні медійні ресурси «Європейської солідарності» — це ток-шоу на «Прямому» та новини на «5 каналі». З наближенням виборів вони почали активніше просувати інтереси партії та особисто Порошенка. Але їхні новини поки тримаються в межах «умовної пристойності», їх ще не можна назвати «партійною газетою». Критикуючи «Слугу народу», «Євросолідарність» апелює до патріотичного населення.

«Вони розкручують всі історії, які можуть свідчити про те, що влада — зрадники, здають Україну Росії. Наприклад продовжують розкручувати історію з вагнерівцями. У мене особисто відчуття, що зараз агітація «Європейської солідарності» працює на 2-3 регіону: Львівщину, Київ та ще якусь західну область. З’являється мало їхніх облич, крім самого Порошенка. Таке враження, що вони зосередились на своїх найреалістичніших перемогах і не думають про решту країни».

Звісно, в окремих регіонах основну політичну агітацію ведуть місцеві політичні гравці.

«Виникла ціла купа місцевих партій. У регіонах дуже часто в якомусь невеличкому обласному центрі може бути кілька партій в стилі «Щасливий Чернігів», «Партія вінничан».

Чим ближче місцеві вибори, тим більша кількість маніпуляцій та пропаганди у медіа. Радимо перед тим, як брати на віру сказане у ЗМІ, згадувати, кому вони належать чи кого системно підтримують. А взагалі не забувати пораду керівника моніторингового центру громадської організації «Детектор медіа» Отара Довженка в одному з попередніх випусків: під час виборчої кампанії теленовини краще дивитися виключно на Суспільному.

А від себе скажу, що слухати можна на Громадському радіо. Адже ми незалежне медіа, яке не обслуговує жодну політичну силу.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS