Як журналісти маніпулюють опитуваннями на вулицях?

У самому понятті «опитування» нічого поганого немає. Опитування існують, щоб визначити ставлення суспільства до тієї чи іншої проблеми. Результати опитувань часто слугують підставою для важливих рішень. Відповідно дуже високою є відповідальність організаторів опитування за точність отриманих результатів.

А от з відповідальності все і починається. В останні два десятиліття соціологічні опитування саме в передвиборчий і виборчий період стали невід’ємною частиною політичного життя України. У чому ж суть можливої маніпуляції? Наприклад, перед виборами ви чуєте по телебаченню: соціологічне опитування такої-то організації показало, що більшість населення підтримують кандидата А. А його головний конкурент Б, згідно з опитуванням, на останньому місці. А ви хотіли голосувати саме за другого кандидата. Але після такої новини думаєте: ну і що тепер вирішить мій голос… Зрештою — не йдете на вибори. Або думаєте: ну більшість за першого кандидата, може він і правда кращий, теж за нього голосуватиму… Але насправді ви навряд чи знаєте, що за організація проводила опитування, у кого вона питала, і чи не взяла, наприклад, за саме такі результати хабаря від політика А.

Так само за допомогою опитувань вами можуть маніпулювати і самі журналісти. Як? Розповіла редакторка «Детектор медіа» Наталя Лігачова.

«Технологий много: под видом социологии даются нерепрезентативные опросы на улицах, фейки, также большое значение имеет обращение к такому образу как внешний враг, что мы видим на примере России, когда во всех бедах и проблемах обвиняется злобная Америка. Это перенаправление эмоций от внешнего врага и отвлечение от того, что происходит в собственной стране».

Важливо також відрізняти соціологічні опитування та опитування на вулиці, так звані вокс-попи.

Соціологічні опитування дають загальне уявлення про досліджувану проблему. Соціологи формулюють програмні питання, визначають спосіб опитування і формують різноманітну вибірку з великої кількості респондентів. Від кількох десятків, до тисяч людей. В Україні такі опитування проводить Інститут соціології України, Центр Разумкова, соціологічна група Рейтинг, Центр соціальних та маркетингових досліджень  та інші. Разом з результатами вони обов’язково подають дані про те, як обиралися респонденти, скільки їх було та за якою технологією опитування проводили.

Вокс-попи або опитування на вулиці — це суб’єктивна вибірка журналіста, який обирає місце та час, обирає до кого підійти і спитати. Звісно, і вокспопи мають свої стандарти. Наприклад, у фінальній версії обов’язково подати всі можливі позиції: і за, і проти. Потрібно також урізноманітнювати вибірку: питати людей різної статі чи гендеру, різного віку.

Але витягнути відповідь з контексту, чи дати лише потрібні для підтвердження конкретної точки зору — не проблема при формуванні маніпулятивних результатів опитування.

Пам`ятайте: опитування на вулиці — не соціологічне дослідження.

Слідкуйте, чи чуєте ви кілька точок зору чи, можливо, прослідковується один вектор.

Пам’ятайте — опитування може бути одним зі способів маніпуляції.