Інтернати завдають невиправної шкоди мозку маленьких дітей — Ольга Мороз

Дітей від народження до трьох років продовжують влаштовувати в інтернати. Не дивлячись на те, що 2017 року ухвалено «Національну стратегію системи інтернатів», яка з 2020 року передбачала введення Мораторію — припинення влаштування найменших дітей в інтернати.  Тому що у держави немає альтернативи. До Дня працівників соціальної сфери 7 листопада говоримо про проєкт СПІЛЬНО, який працює на Донбасі.

Гостя — керівниця тренінгових програм Благодійної організації «Надія і житло для дітей», експертка проєкту СПІЛЬНО «Української мережі за права дитини» Ольга Мороз.

Ольга Мороз: Проєкт СПІЛЬНО розпочав свою роботу в 2019 році. Одне з завдань проєкту — розвиток соціальних послуг для сімей та дітей в громадах. Зокрема, охоплено 16 громад Донецької області, тому основне наше завдання — визначити, в яких громадах є потреба в наших територіях, допомогти сформувати розвиток цих соціальних послуг, фактично, впровадити.

Багато уваги було надано саме роботі із сім’ями в складних життєвих обставинах з метою попередження влаштування дітей в інтернатні заклади, з тим, щоб підтримати родини, щоб вони могли самостійно виховувати дітей, щоб у них було достатньо можливостей забезпечувати їх, як фізіологічні потреби, так і нормальний розвиток дітей.

Якщо є загроза життю і здоров’ю, дитину все одно треба із сім’ї забирати. Принаймні на якийсь час. Для того, щоб її забрати, її треба кудись помістити. Могла би бути інша альтернатива. Наприклад, послуги для мам з дітьми.

Мама, яка випущена з інтернатного закладу, не вміє потурбуватися про дитину.

Соціальні послуги, якими займається проєкт:

• Послуга денного догляду дітей з інвалідністю.
• Сім’ї у складних життєвих обставинах (сім’ї, в яких є ризик вилучення дітей, тут акцент на розвиток батьківського потенціалу, вміння ідентифікувати потреб дитини)
• Сім’ї, які виховують дітей-сиріт.
• Увага до дітей, які випускають з інтернатних закладів (які мають ризик адаптуватися в суспільстві). Найбільша проблема — їм складно працевлаштуватися.

Ми працюємо з кейсами, коли дитині встановлюють інвалідність. Залякують батьків і говорять про те, що це дитина з інвалідністю, ви не зможете їй допомогти, в закладі їй буде краще, там її пролікують… Але насправді там її не лікують. І їй точно не буде краще. Дитині гіршає.

• Якщо ви порівняєте рівень розвитку дітей з однаковим стажем, набором захворювань в сім’ї і в закладі, ви однозначно побачите, що в дітей, які в закладі, набагато гірший стан, ніж в тих, які проживають у сім’ї.

І інший варіант — коли забирають дітей через залежності батьків. Тоді мала би бути створена послуга для лікування таких батьків. Дитина могла би певний час перебувати в патронажній сім’ї, чи в сім’ї родичів, а батьки могли б пройти повний курс лікування за рахунок громади. Бо реабілітація таких батьків коштуватиме громаді набагато дешевше, ніж потім утримання цієї дитини в системі інтернатних закладів, або в системі сімейних форм виховання.

Ми створюємо разом з громадами робочу групу з числа їхніх працівників, які проводять визначення потреб громади в соціальних послугах. Потім ми дивимося, що їм необхідно. Визначаємо, що будемо розвивати в першу чергу, розробляємо цільову програму з розвитку соціальних послуг і допомагаємо її створювати. Допомагаєте тим, що міністерство дає кошти на реконструкцію приміщень, а ми паралельно навчаємо персонал цих послуг, навчаємо громаду. І, таким чином, фактично, створюємо нові послуги.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS