В українському війську понад 400 гендерних радників і радниць, але їх потрібно ще підготувати — Арнаутова

Захисники і захисниці мають рівні можливості боронити державу.

Ведучі

Ірина Сампан

Гостi

Вікторія Арнаутова

В українському війську понад 400 гендерних радників і радниць, але їх потрібно ще підготувати — Арнаутова
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/10/hr_donbaska_hv_2021-10-14_arnautova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/10/hr_donbaska_hv_2021-10-14_arnautova.mp3
В українському війську понад 400 гендерних радників і радниць, але їх потрібно ще підготувати — Арнаутова
0:00
/
0:00

Про це поговоримо із радницею головнокомандувача Збройних сил України з гендерних питань Вікторією Арнаутовою.

Вікторія Арнаутова: Я вважаю головнокомандувача Збройних сил України сьогодні провайдером гендерних перетворень сектору безпеки та оборони.

Ірина Сампан: Ми кожного року чуємо про гендерних радниць Збройних силах. Але нарешті про гендерну радницю заговорили як про, я сподіваюсь, дієвий механізм.

Я, маючи досвід з початку війни, бувши на передовій, точно можу підписатися під своїми словами, що у деяких підрозділах є внутрішня домовленість не брати жінок на бойові посади. Ви ствердно хитаєте головою, знаєте, що це правда. Можна призначати безліч радників і радниць, контролювати, але якщо це внутрішня штука у підрозділі, розпорядження командира, як з цим боротися?

Вікторія Арнаутова: Ви дуже гарно підмітили, у цьому наша складність. Впровадження гендерного підходу впирається в кілька речей: нам потрібні не тільки законодавчі зміни та зміни внутрішніх розпорядчих документів. Цього замало. Нам дійсно потрібна зміна ментальності наших командирів, підлеглих, як чоловіків, так і жінок. Сьогодні є опір, як від одних, так і від інших.

Є опір є щодо того, щоб брати жінок на бойові посади, призначати та підвищувати до певних посад. Іноді лунають відповіді від керівників атестаційних комісій: «Ти не займеш цю посаду, бо ти жінка». Дійсно, надходять такі скарги.

Ірина Сампан: Я навіть більше можу сказати. Це відбувається у десантно-штурмових військах і у морській піхоті. Саме у бойових підрозділах.

Вікторія Арнаутова: Дякую за таку інформацію.

Я — не єдина радниця. Сьогодні наша мережа гендерних радників і радниць налічує понад 400 таких людей. Вони призначені, фактично, по всіх підрозділах ЗСУ. Це мережа, яка зараз набуває своєї спроможності. Вони мають реагувати на скарги з гендерної дискримінації.

Ірина Сампан: Я так розумію, це в рамках виконання резолюції «Жінки, мир, безпека», яку в нас прийняли. Це дуже важлива резолюція для того, щоб збільшити кількість жінок в оборонному секторі. Також ця резолюція говорить про те, що жінки можуть краще чи ефективніше вести досягти миру через перемовини.

Вікторія Арнаутова: Резолюція 1335 Ради Безпеки ООН — дуже важливий документ для нас. До нього Україна приєдналася у 2016 році. І до речі, ми — єдина країна, яка приєдналася у той час, коли на території країни йде війна.

У нас є ще певний перелік документів державного рівня, які ми повинні виконувати. Для цього нам потрібно ще трошки підсилити наш інституційний механізм. Наприклад, ввести окремий штатний підрозділ з гендерних питань. Це якраз основне питання, над яким ми працюємо.

Читайте також: У жінок-військових мають запитувати про фаховість, а не про білизну — ветеранка Вікторія Дворецька

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису