Чи може Інтерпол затримувати російських воєнних злочинців: пояснює експерт

Під час 52-ї Європейської регіональної конференції Інтерполу, Україну повторно обрали до складу Європейського комітету Інтерполу — дорадчого органу, який визначає порядок денний і стратегічні пріоритети діяльності Інтерполу в Європі.
Навіщо Інтерпол

Експерт ГО «Медійна ініціатива за права людини» Андрій Яковлєв пояснює, що Інтерпол — це платформа, яка допомагає у комунікації між державами-членами Інтерполу. Вона не має своїх силових органів, наприклад поліції. Це радше комунікаційна платформа, база даних якої дозволяє різним країнам повідомляти ту інформацію, яку вона запитує, здійснювати розшук або розповсюджувати інформацію про необхідність затримання певної людини.

«Це хороша комунікаційна платформа, яка дозволяє об’єднати можливості юстиції або правоохоронних органів різних країн для того, щоб досягти певного ефекту. Наприклад, держава розшукує людину, яку підозрюють у вчиненні злочину, але вона перебуває за кордоном. Для того, щоб ми не повідомляли про це кожній країні окремо, це роблять через систему Інтерполу. Якщо запит відповідає вимогам, то він висвічується у всіх державах і таким чином можна здійснити миттєве затримання», — каже експерт.

Читайте також: Литва закликає виключити Росію та Білорусь з Інтерполу

Україна та Інтерпол

За словами Андрія Яковлєва, Україна потребує системи Інтерполу у двох аспектах. Перший стосується звичайних загальнокримінальних злочинів і наявність війни не припиняє необхідність розшуку злочинців, в тому числі корупціонерів.

«Але війна — це найбільша наша проблема, оскільки ми не можемо затримувати підозрюваних, обвинувачених або засуджених у вчиненні воєнних злочинів. Ми не можемо комунікувати зі світом, кого ми шукаємо через конституцію Інтерполу. У третій статті написано, що організації суворо заборонено здійснювати будь-яке втручання у діяльність політичного, військового, релігійного або расового характеру. І от саме ця підстава не дозволяє Інтерполу займатися тими питаннями, які стосуються розшуку людей, що підозрюються у вчиненнях воєнних злочинів.

Але оскільки в статті написано недостатньо чітко щодо воєнних злочинів, то це дозволяє комунікувати по-різному. І от задача нашої держави й відповідних органів правопорядку полягає в тому, щоб доводити, що безпосередньо третя стаття не обмежує діяльність Інтерполу в розшуку людей, яких ми підозрюємо у вчиненні злочину. Йдеться не тільки про воєнні злочини, які пов’язані зі збройним конфліктом, а ще й з наслідками війни, такими як колабораційна діяльність.

У цьому має полягати комунікаційно-адвокаційна діяльність наших органів, щоб Інтерпол якось позитивно рухався в цьому напрямку. Бо зараз виходить, що всі наші вироки, якщо вони не будуть виконуватися за кордоном, є оголошенням у своїй країні, що ми не досягаємо ефекту затримання злочинця», — говорить керуючий партнер АО «Амбрела».

Він зауважує, що були резолюції Інтерполу з 2010 року, які говорять, що теоретично можливий розшук обвинувачених у вчиненні воєнних злочинів або колабораційній діяльності.

Проблеми міжнародного права

Багато хто не задоволений нормами міжнародного гуманітарного права, говорить Андрій Яковлєв. Проблема полягає в тому, що немає світової поліції та судів, які могли б провести розслідування та покарати винних. Навіть МКС є регіональним судом з обмеженою юрисдикцією.

«Коли ми говоримо, що міжнародне право існує, то ми говоримо про правила поведінки, а той, хто примушує виконувати ці правила, в міжнародних відносинах не існує. Держави між собою домовляються, що вони будуть виконувати певні правила, наприклад Женевські конвенції. Водночас орган, який їх примушує до цього, відсутній.

І якщо ми когось засуджуємо та розшукаємо, то маємо домовлятися з всіма, поки немає такого єдиного органу, щоб вони наш вирок визнали та виконали. Інтерпол — це один з таких майданчиків, посередник. Крім того, у Європолу немає обмежень щодо воєнних злочинів», — зауважує експерт.

Він розповідає, що кожна держава має суверенітет, тому міжнародні правила приймаються за домовленістю. Є певні поводження визнані загальнообов’язковими, але вони такими визнані, не можна примушувати країни їх дотримуватися.

«Якщо ми не будемо комунікувати й домовлятися, то будемо в тій ситуації, в якій зараз перебуваємо тривалий час. Але немає іншої можливості створити якийсь єдиний механізм, окрім як домовлятися за допомогою різних платформ, в тому числі Інтерполу.

Коли ми говоримо, що Інтерпол є неефективним, то не треба забувати, що він так само і російські вироки не приймає до виконання. А там дуже багато вироків», — зауважує він.

Читайте також: В Києві затримали бойовика ІДІЛ, якого сім років розшукував Інтерпол

Довідково

Нагадаємо, Україна може видавати білорусів за запитом Інтерполу. Про це в етері Громадського радіо пояснив Франак Вячорка, радник лідерки білоруського демократичного спротиву Світлани Тихановської, журналіст.

За його словами, Україна реагує на запити Інтерполу. В Україні знаходяться білоруси, які на запит Інтерполу не можуть виїхати з країни. І Україна не скасувала ці домовленості, тому може видавати й видавала білорусів нещодавно. Тому Україна в цьому плані не дає гарантії, що за політичними мотивами не видаватиме людей Лукашенка.

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]