Навіщо полякам спільна безпілотна система з Україною: розповідає експерт

Чому зʼявилась ця ініціатива

Польські повітряні сили на собі випробували, що таке перехоплювати малопомітні та маловисотні повітряні цілі, каже Анатолій Храпчинський. Йдеться лише про 19 дронів, а не 800, з якими зіштовхуються Повітряні сили України. Тому така ініціатива могла б допомогти покращити наші можливості й одночасно навчити польських військових, як протидіяти такій загрозі.

«Протидія, яка була сформована під час атаки на Польщу, відповідає стандартам НАТО. Вона була проведена на п’ять з плюсом. Вони підняли літаки дальнього локаційного виявлення, сформували повне закриття радіолокаційного східного флангу Європи. Літаки тактичної авіації F-16 плюс літаки F-35 ідентифікували цілі. Загрозливі цілі перехопили, а інші супроводжували. Це ефективно, але це дорого.

Одна ракета АІМ-120 коштує мільйон доларів, а ракета АІМ-9К вартує 400 тисяч доларів. Тому треба шукати інші інструменти. Наприклад, звертатись до досвіду України, яка щоночі перехоплює «шахеди» різноманітними засобами ураження: мобільними вогневими групами, малими ЗРК, переносними ЗРК і дронами-перехоплювачами.

Оскільки йдеться про безпілотну ініціативу, то скоріш за все мається на увазі розвиток напрямку перехоплювачів безпілотними системами», — говорить він.

За його словами, наразі у світі існують дві найбільш підготовлені армії: українська та російська. Тому Україна може навчати військових з інших країн, як протистояти таким загрозам.

Читайте також: «Проблема існує, з нею треба активно працювати»: Микола Волохов про непридатні до застосування дрони від держави

Стратегічне бачення

На думку експерта, потрібно правильно розставляти пріоритети й думати більш стратегічно. Він каже, що Україна сформувала якісний захист міст, стратегічних обʼєктів, але немає можливості закрити усю територію країни засобами радіолокації, перехоплення. Цим користується ворог, який направляє десятки або сотні одночасно дронів по одному місту або одній цілі.

«Коли ми сформували захист навколо міст, ворог починає бити по нашій логістиці, тобто по залізничній інфраструктурі. Треба казати про правильний підхід до формування протидії. Вона повинна формуватися на базі точкових рішень», — зауважує заступник гендиректора компанії із виробництва засобів РЕБ.

За його словами, Gepard або модернізована «Шилка» закривають ділянку лише 4×4 кілометри. Дрони-перехоплювачі мають обмеження по своїй дальності роботи.

Військові страждають від відсутності точних координат цілі. Вони знають сектор, в якому знаходиться засіб ураження, розуміють азимут, за якого летить дрон. Є засоби радіолокації, які передали західні партнери. Але якісне виявлення допоможе сформувати далекоглядну перспективу, коли ворог буде змінювати швидкість «шахедів».

Експерт пояснює, що радар GroundMaster 200 французької компанії Thales передбачає виявлення будь-яких повітряних цілей. Радар може бачити «шахед» на відстані понад 140 кілометрів, якщо він летить на висоті понад 500 метрів. Якщо висота «шахеда» зменшується, то він побачить дрон за 20 або максимум 40 кілометрів. Тобто швидкість ухвалення рішення від 11 хвилин скорочується до 1,5 хвилини.

Зараз з’явились реактивні «шахеди» зі швидкістю 360 кілометрів на годину, але скоро у росіян будуть такі, що летітимуть 800 кілометрів на годину, зауважує Анатолій Храпчинський. Ворог буде змінювати різноманітні засоби. Росіяни використовують крилаті ракети з низьковисотним профілем польоту.

«Ми суттєво обмежені в відстані виявлення через відсутність достатньої кількості засобів радіолокації. Чим більша швидкість, тим менше часу на ухвалення рішення про те, чим та як ми перехоплюємо.

Нам треба побудувати якісну систему, яка дозволить на кожному кілометрі нашого повітряного простору бачити повітряну ціль і давати їй точну характеристику.

Наприклад, якщо летить шахед, то ми розуміємо траєкторію польоту в межах 20 кілометрів, і відповідно на тому місці, залежно від висоти польоту та характеристик цілі, ми перехоплюємо його доступними в тому секторі засобами. Це повинні бути роботизовані автоматичні турелі, системи з дронами-перехоплювачами, які керуються не пілотами, а операторами. Тобто оператор може контролювати ділянку в 30 кілометрів, на якій розташована купа систем, які запускають дрони-перехоплювачі й так далі

І от в даному процесі синергія українських та польських військових, виробничих компаній повинні створити той продукт, який буде дивитися у майбутнє», — говорить заступник гендиректора компанії із виробництва засобів РЕБ.

На його думку, не треба виключати мобільний зв’язок під час повітряних тривог, бо він надає купу можливостей щодо виявлення повітряних цілей.

Про партнерів та сміливість

Анатолій Храпчинський говорить, якби наші сусіди та партнери з Європи були такими ж сміливими як ЗСУ, то ця війна б вже давно закінчилася.

«Знаєте, Трамп постійно каже, якби він був президентом, то війни б не почалося.
Я хочу сказати, якби Трамп був дійсно президентом, як були інші президенти в Сполучених Штатах, які після 11 вересня робили радикальні дії, тоді б війна б закінчилася дуже давно. І це стосується кожного лідера європейських держав. Усі бояться РФ, а її треба не боятись, а давати їй по зубах», — зазначає заступник гендиректора компанії із виробництва засобів РЕБ.

Читайте також: Абсолютна більшість українців відкидають ідею капітуляції України — виконавчий директор КМІС

Довідково

Нагадаємо, у ніч на 10 вересня під час атаки ударних БПЛА на Україну російські дрони дісталися Польщі. Збройні сили країни назвали «актом агресії» порушення їхнього повітряного простору російськими безпілотниками і повідомили про збиття кількох дронів.

Уламки збитого тієї ночі російського безпілотника впали на житловий будинок на території міста Вирики Влодавського повіту Люблінського воєводства.

Зауважимо, що до Києва зранку п’ятниці, 12 вересня, із візитом приїжджав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що Варшава тісно співпрацюватиме з Києвом у питанні протидії російським безпілотникам.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono