Про це поговорили з ексміністром закордонних справ, а тепер експертом Українського Інституту майбутнього Павлом Клімкіним.
Павло Клімкін: Ми будемо дуже швидко змінюватися. По-перше, зовсім інше буде ставлення до себе, до нашого здоров’я, до гігієни, до підтримання імунітету, до спорту. До комунікації також буде змінюватися ставлення досить швидко.
От подивіться, зараз в нас економічна криза, яка за масштабами нагадує ту, яка відбувалася за часів Великої депресії. Тобто реально після 30-х років таких прецедентів не було. У майбутньому, оскільки невизначеність буде шаленою, нам потрібно буде покладатися на друзів і партнерів. Зараз ми маємо шалену кризу — економіка присіла, а геополітика розвивається, як вибух. Так що будемо дивитися, яким чином Україна зможе стати активним гравцем, інакше будуть грати за нас. У майбутньому будуть великі країни і ефективні мережі країн. Для таких держав, як Україна, де державні інституції досить слабкі, майбутні союзи та партнерства на основі цінностей та участь у світових мережах — це дуже критично. І абсолютно критично – питання нашого існування. Не те, як нам буде добре, чи не добре, а реально наше існування. Оскільки наше існування у майбутньому не гарантоване, ані як українців, ані як держави. Світ буде змінюватися досить швидко.
Українці традиційно не довіряють державі. Вони вважають, що держава не є гідною довіри. Це потрібно змінити, оскільки знання в майбутньому світі – освіта, те, як ми ставимося до людини, соціальні питання, охорона здоров’я – це критично. Якщо цього не буде, то не буде і нас.
Але подивіться, що ми хочемо? Ми хочемо залишиться здоровими і щоб якнайменше українців загинуло в цій пандемії, але одночасно ми не хочемо вбити економіку. Для цього потрібен розумний карантин. Розумний карантин передбачає масове тестування на основі вибірки ризиків. А це передбачає відслідковування тих, хто хворий, це передбачає контроль самоізоляції, обсервації і ще багато речей. Крім того, ми почали раніше обмеження, і це зрозуміло. Оскільки в Україні медицини як такої немає, то в нас іншого виходу не було. Поки що це, на щастя, працює. І ми всі сподіваємося, щоб це спрацювало і в майбутньому.
Але інших обмежень, більш креативних, ми запровадити не можемо з якістю наших державних інституцій. Тому в основному покладаємося на те, що люди відповідальні і дотримуються правил. І я бачу, що люди в основному дотримуються обмежувальних заходів. Але, з іншого боку, якщо взяти стратегії щодо того, як ми будемо виходити з цих обмежень, то їх немає. Відбувається все «по ходу». Тому вихід з карантину буде складнішим, ніж вхід до нього, найбільш складні речі ще попереду.
ВООЗ в цій ситуації показала себе точно не з кращого боку. Я вважаю, що те, що відбувалося щонайменше в січні і в лютому, це тотальна проблема, тотальний провал для ВООЗ. Разом з тим, я проти того, щоб зараз, як Трамп оголосив, зменшувати фінансування ВООЗ під час пандемії. Це точно погана тактика. Але я впевнений, що після того, як пандемія завершиться, потрібен креативний розбір польотів. І після цього потрібна докорінна реформа як ВООЗ, так і всієї системи ООН. Подивіться, ми всі очікували якихось сигналів, моніторингу інформації, але для чого нам консалтинг, який так дорого коштує і займається політкоректністю з Китаєм? Якщо міжнародні інституції мають зважати на політкоректність у стосунках з ключовими країнами, в даному випадку з Китаєм, то ці інституції не можуть, за визначенням, здійснювати ефективний менеджмент і допомагати нам берегти наше здоров’я. Тому з ВООЗ в нас дуже велика проблема. Адже я вважаю, що найменше частина порад ВООЗ щодо можливого розповсюдження епідемії, прогноз поведінки вірусу, прогноз наслідків, що країни мали б зробити, яким чином потрібно було обмежити поїздки, чи потрібно було носити маски, яке медичне обладнання мало б готуватися – все це мало бути проаналізовано ще на початку січня, або точно – наприкінці січня. ВООЗ це не зробила, не було чітких порад ні урядам, ні міжнародним організаціям, не було заздалегідь закупки необхідного медичного обладнання. Тож, у даному випадку діяльність ВООЗ – це тотальний провал.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.