Колаж Громадського радіо/На тлі — ілюстрації багатоповерхівок, перекреслений значок Wi-Fi/Напис — "Чи буде взимку опалення, світло й інтернет: наскільки Україна готова до складної зими?"
11 жовтня президент США Дональд Трамп несподівано оголосив про енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Це сталося вже після серії ударів окупантів по українській енергетиці напередодні зими, які цьогоріч почалися ще наприкінці вересня. Та як пам’ятаємо, жодні спроби встановити будь-яке перемир’я із країною-агресором ще не спрацьовували.
Буквально за кілька годин після оголошення Трампа стало відомо, що Росія вдарила по ТЕЦ-5 у Харкові. Тож попри політичні заяви питання залишається відкритим: наскільки Україна готова до нової зими, чи витримає критична інфраструктура атаки ворога, та на яку підтримку від держави можуть розраховувати люди перед холодним сезоном?
Стійкість міст під час періоду холодів значною мірою залежить від стабільного електропостачання системи центрального опалення. Це робота насосів водоподачі і водопостачання, котелень та іншого обладнання, необхідного для подачі тепла. Тому одне з головних завдань у підготовці до зими — забезпечити автономне резервне живлення для таких об’єктів.
За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, цього року Україна краще підготовлена до зими, ніж минулоріч. По-перше, підготовка до опалювального сезону почалася значно раніше. Зокрема плани стійкості були прийняті ще в березні.
По-друге, держава виділила для цього значно більше коштів, наголошує Харченко:
«Якщо казати, наприклад, про Київ, то середня підготовка до опалювального сезону — це було приблизно 2 мільярди гривень. Цього року, наскільки я розумію, вже близько 16 млрд грн вкладено і ще десь 6-8 мільярдів буде вкладено до нового року. Що, безумовно, створює велику різницю в тому, що саме вдається зробити, реалізувати».
Водночас частина міст може не встигнути повноцінно підготуватися до опалювального сезону. Наприкінці вересня уряд заморозив 39 мільярдів гривень капітальних видатків, пояснюючи проблемами з надходженням міжнародного фінансування.
В Асоціації міст України заявили, що частина цих коштів мали спрямувати регіонам на захист енергетики і підготовку до опалювального сезону. Фінансування обіцяють поновити лише у грудні. Відтак стійкими виявилися ті міста, які самостійно шукали кошти на реалізацію планів стійкості.
«Такі міста як Київ, Кривий Ріг, Харків, Дніпро, де міська влада брала справу в свої руки, максимально намагалася виділити гроші і робила максимум зусиль, відповідно, досягли значно кращого результату, ніж в середньому по Україні», — додав експерт.
Масштабна робота держави над енергостійкістю мала би початися з першими російськими ударами по енергетиці у 2022-2023 роках. Чому ж значні кошти для посилення енергетики фактично почали вкладати лише на п’ятому році повномасштабної війни?
На думку Олександра Харченка, політики, схоже, боялися наважитися на дороговартісні рішення, поки ситуація не стала критичною. Наприклад, лише для Києва, за оцінками експерта, повноцінна реалізація плану енергостійкості коштуватиме мінімально 300-400 мільйонів євро на рік протягом трьох років. Стільки ж часу знадобиться, щоб зробити країну повністю енергостійкою.
«На мою думку, щоби повністю закрити резервним живленням в ключових містах – Києві, Одесі, Кривому Розу, Дніпрі, Харкові тощо — максимум вразливостей знадобиться три роки фізично активної роботи і інвестицій», — вважає Харченко.
Водночас ситуація в енергетиці вже на середину жовтня залишається нестабільною. Після низки російських ударів по енергетиці відключення світла вже відчули у Київській, Чернігівській, Харківській, Сумській, Полтавській, Рівненській та інших областях.
Щоправда наприкінці серпня міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що до 1 листопада 2026 року енергетичні потужності мають зрости до 19,6 гігавата, що відповідає середньому рівню споживання електроенергії за помірно холодної погоди. Але як пояснили згодом, відключення електроенергії, що почалися у жовтні після масованих атак по енергетиці, пов’язують із пошкодженням мереж, а не з дефіцитом генерації.
Але попри те, що на рівні країни запас потужності електроенергії суттєвий, в окремих регіонах ситуація може суттєво відрізнятися, зазначає Харченко. Найбільш проблемними залишатимуться великі міста, такі як Київ, Одеса чи Дніпро.
«Київ сам по собі споживає понад 10% національного споживання. А генерація у ньому практично знищена, вона не працює. І при масованих ударах, скажімо, по Київському енергетичному кільцю, безумовно, в столиці ситуація буде гіршою, ніж у цілому по країні», – підсумовує експерт.
Якщо до ударів по енергетиці Україна була готова, то масовані удари по дата-центрах цього вересня застали телекомунікаційну галузь зненацька. Після обстрілів дата-центрів і цифрової інфраструктури у Києві 23-26 вересня без інтернету тимчасово залишилися абоненти кількох провайдерів — «Павутина», UTELS та Crazy Network, «Домонет», Kievnet і Faust. Лише в один день 23 вересня проблеми з доступом до інтернету виникли приблизно в 100 000 домогосподарств Києва та області. Після чого у соцмережах почали ширитися побоювання, що взимку Україна може залишитися не тільки без світла чи опалення, але і без інтернету та зв’язку. Дехто навіть рекомендував запасатися терміналами Starlink, аби залишатися на зв’язку.
Проте фахівці радять не піддаватися панічним настроям.
«Власне, Москва скоріше зникне, ніж в Україні зникне доступ до мережі інтернет», — наголошує експерт з телекомунікацій Олександр Глущенко.
Він пояснює, що в Україні працює мережа з кількох тисяч провайдерів – великих, середніх і малих. Кожен із них має окрему серверну з “ядром” провайдера. При цьому великі та середні мають кілька каналів підключення, резервні вузли та альтернативні маршрути.
«Знищення кінетичне одного провайдера або пошкодження магістралей, призводить до того, що у конкретного оператора або операторів, які постраждали, або на тих ділянках, які постраждали локально, тимчасово не буде доступу до мережі. Але провайдери її відновлять у будь-якому разі», — зазначає Олександр Глущенко. Він додає, що навіть у Краматорську інтернет не припиняє працювати, хоч звісно в умовах активних бойових дій відновлення відбувається повільніше, ніж у тилових містах.
Тож, звичайним користувачам не варто хвилюватися, що після російських ударів вони надовго залишаться без інтернету. Якщо ж є критична потреба постійного доступу до мережі, експерт радить обирати провайдерів, які працюють за технологією PON (оптоволоконні кабелі, які можуть працювати певний час без енергоживлення). А також підключитися одразу до двох провайдерів, щоб у разі тривалих робіт над відновленням одного провайдера можна було користуватися резервним.
Так само ворог не зможе знищити повністю і дата-центри, де розміщуються сервери, дані компаній, обладнання провайдерів тощо. Дані великих дата-центрів зазвичай дублюються у вигляді «дзеркал» (тобто дублікатів) і резервних копій на інших майданчиках. Тобто перебої у роботі певних сервісів виникають через перенесення інформації із резервних копій.
«Тому можна фізично знищити обладнання, приміщення, але не можна фізично знищити інформацію», — наголошує Глущенко.
Тож наразі російські удари змушують галузь вкладатися не лише в енергонезалежність для підтримки стабільної роботи під час відключень світла, а й більше уваги приділяти резервуванню даних.
Підготовка до зими включає не лише захист електростанцій, котелень і мереж та накопичення енергії. Важливо і те, чи забезпечує держава підтримку для людей на більш практичному рівні. Тобто чи вистачить коштів заплатити за опалення або ж переобладнати дім на більш енергоефективний і чи буде куди звернутися, якщо для когось ситуація стане критичною?
На початку вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряду вдалося залучити 7,4 мільярдів гривень від міжнародних гуманітарних організацій для підтримки мешканців прифронтових громад. Частина коштів надійшла від UNICEF та Українського Червоного Хреста через Гуманітарний рахунок Мінсоцполітики.
Понад 380 тисяч родин зможуть отримати одноразову виплату в розмірі 19 400 гривень для проходження опалювального сезону 2026-2027. Насамперед — люди з інвалідністю, самотні пенсіонери, внутрішньо переміщені особи, отримувачі житлових субсидій, багатодітні та прийомні сім’ї, одинокі матері, родини з дітьми з інвалідністю, дитячі будинки сімейного типу та патронатні родини. Заяву можна подати до 30 жовтня через Пенсійний фонд, ЦНАП або місцеву владу. Отриману допомогу можна буде витратити на власний розсуд — на паливо, теплий одяг, комунальні послуги чи інші потреби, пов’язані з підготовкою до зими.
Ще один інструмент для допомоги перед зимою — сервіс єОпора, який уряд запустив на початку жовтня. На ньому зібрано програми, які можуть підтримати населення, громади та бізнес у підготовці до опалювального сезону 2026-2027. Наприклад, пільгові кредити до 600 тисяч гривень на встановлення енергообладнання у приватних будинках, гранти до 300 тисяч гривень для ОСББ, субсидії та пільги на житлово-комунальні послуги.
Але крім фінансової підтримки важливим викликом на час блекаутів залишається захист людей, які не можуть подбати про себе. Приміром, у столиці представники КМДА відзвітували, що підготували дві тисячі місць для людей, які можуть потребувати сторонньої допомоги у випадку надзвичайної ситуації взимку. Щоправда, це може бути лише незначна частка від реальної потреби.
Зрештою, готовність країни до зими включає ще чимало чинників, але в підсумку важливо те, чи відчують люди, що громади про них подбали і зробили усе, аби не допустити критичної ситуації взимку із світлом, теплом чи зв’язком.