«Спецпредставник Китаю заявляв про існування такого плану. Які саме 108 країн його підтримали, крім Китаю і Бразилії? Ми можемо тільки здогадуватись. Але я думаю, що близько сотні. Для нас це просто загадка. Тут достатньо важливо, що Китай говорить зараз не від свого імені. Він говорить про те, що представляє половину світу. Тобто, для них важлива ця цифра. Для них важливо демонструвати, що саме йдеться про достатньо серйозний план», — говорить він.

Читайте також: Трамп не може нічого запропонувати Путіну, що б влаштувало очільника Кремля — Тарас Стецьків

Про «мирні ініціативи» Орбана

Угорський премʼєр заявив, що продовжуватиме свою «миротворчу місію». Після поїздок до України та Росії Орбан відправив свій «мирний план» лідерам ЄС. Віктор Орбан вважає, що ситуація стала гіршою, ніж була у липні. Він анонсував появу нових ініціатив, деякі з яких будуть представлені вже у вересні.

«Орбан порівнює із липнем цього року. Позиція для переговорного процесу стала набагато гіршою. У Росії з’явилась проблема, пов’язана з Курщиною. Територію захопили українські війська. Цю проблему приховати неможливо. Соціологічні опитування показують, що в Росії проблему Курщини чудово розуміють. Окремі соціологічні показники достатньо серйозно змінились.

Останні кілька тижнів в Україні чомусь говорили лише про одну цифру, що рейтинг Путіна впав до рекордно низького рівня. Достатньо такий міф надуманий, тому що йдеться про 73,5% рейтингу Путіна. Це величезний рейтинг. Монархи у Середньовіччі не мали таких показників, тим більше під час війни.

Але є інші цифри, на які варто звернути увагу. За останні декілька місяців у Росії серйозно зріс рівень тривожності, на 10%. Кількість тих, хто вважає, що масштаби втрат на війні є великими зросла на 12%. Оце достатньо тривожні показники.

Тому справді лідер Угорщини має рацію, що для Росії мирні перемовини у липні й мирні перемовини станом на вересень — це дві різні дати. Зараз для них несприятливі умови. З іншого боку, давайте чесно, для нас також умови несприятливі, тому що росіяни наступають і ми втратили низку населених пунктів за останні кілька місяців», — зауважує політолог.

Читайте також: Росія реагує на «мову сили», а не дипломатію — політолог про можливі перемовини

Про час та деталі можливих перемовин

За словами експерта, ми не наблизимось суттєво до мирних перемовин до проведення виборів у Сполучених Штатах та інаугурації нового президента. Але от такий певний підготовчий процес вже триває. Показовою стала заява Лаврова про те, що якщо Захід готовий сідати за стіл переговорів, то Росія також готова сідати.

Далі вже прямим текстом про готовність вести перемовини на базі Стамбульських домовленостей» вже прямим текстом сказав Путін. Олексій Кошель вважає, що це спроба Росії зменшити ризики, розуміючи потенційні ризики програшу Трампа на виборах у США, ризики для російської економіки та ризики у стосунках економічних РФ й Китаю. Зараз йдеться лише про переговорний процес, а не його результат.

«Віктор Орбан заявляє, що потрібно все-таки вийти на формат переговорів сам на сам. Це найгірший формат для нас. У переговорному процесі ми в жодному разі не повинні вдаватись до формату «Зеленський-Путін». За столом переговорів має сидіти Захід, який має важелі впливи.

Захід може одномоментно оголосити весь список неприємностей для Росії, які можуть бути в найближчий рік: збільшення виробництва зброї, фінансової підтримки Україні, санкційного списку. Свого часу Україна також зробить кілька сигналів про те, що в економічному плані й в інших готова воювати хоч 3-5 років. Це достатньо серйозні важелі для того, щоб змусити вести переговори на більш сприятливих для України. Але не в форматі сам на сам», — зауважує експерт.

Читайте також: «Найкращий голуб миру»: чому Трамп знову говорить про мир між Україною та РФ

Західні видання, зокрема Washington Post, повідомляли про те, що операція на Курщині зірвала таємні переговори між Україною та РФ. Делегації країн мали вирушити до Катару, щоб обговорити відмову від завдання ударів по енергетичних об’єктах України та РФ.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту