facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Китай не виконує свої зобов'язання щодо України — Леонов

Інтерв'ю

Політолог Олександр Леонов в етері Громадського радіо розповідає про те, як Китай нарощує свій вплив у світі.

Китай не виконує свої зобов'язання щодо України — Леонов
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про розвиток науки в Китаї

Політолог Олександр Леонов розповідає, що Китай має державну політику щодо зміцнення науки, освіти. Вони роблять усе, що від них залежить, щоб підняти рівень цих галузей. Для цього вкладають великі ресурси та докладають чималих зусиль.

«Досить часто Китай застосовував для цього не дуже чесні засоби. Багато хто говорить, що китайці активно займались промисловим шпіонажем, крали технології. З іншого боку, Китай використовував свої фінансові ресурси для того, щоб запрошувати до себе спеціалістів та викладачів. Подейкують, що коли Китай викупив в України крейсер «Варяг», який потім перебудував у свій авіаносець, то він перевіз до себе й достатньо серйозну кількість працівників з українського заводу. Вони допомогли Китаю фактично побудувати нову галузь кораблебудування, яку Пекін зараз активно використовує», — каже Леонов.

За його словами, Китай також вкладається у перспективні розробки. Країна намагається стати лідеркою в розробці штучного інтелекту. Це потрібно китайцям, щоб застосовувати ШІ в воєнній сфері, в економіці та стати законодавцями мод вже в наступному десятилітті.


Читайте також: Китай є головним бенефіціаром, який наживається на війні в Україні — Харитонов


Технології для диктатури

Політолог відзначає, що Китай створив жахливу тоталітарну систему, використовуючи сучасні технології. Йдеться про так зване «соціальне кредитування». Випробовування технології відбулось в уйгурському регіоні, де є проблеми з мусульманським сепаратизмом (як каже офіційний Пекін) або ж із прагненням народу уйгурів на самовизначення.

«Це схоже на антиутопію, де кожен шлях людини відстежується камерою. Усе замкнено в єдине коло. Є технологія розпізнавання облич. Будь-який крок людини, навіть якщо на нього не донесли, може бути зафіксований машиною. Якщо людина отримує додаткові бали, то має більш сприятливі умови для життя. Якщо позбавляється балів та є нелояльною, то це зіштовхує її на нижні щаблі соціальної драбини. Це страшні речі. Китай їх фактично запровадив в реальному житті. Антиутопія стала реальністю. Китай — це не просто авторитарна країна, це тоталітарна країна, яка може поширити свій досвід на інші держави. Наприклад, у Росії зараз вивчають китайський досвід та із захопленням коментують», — зазначає Леонов.

Про українсько-китайські відносини

Олександр Леонов вважає, що Україна втратила велику кількість часу для того, щоб комунікувати з Китаєм. На його думку, у Китаї мав би працювати український посол, який дуже добре знав би країну і розумівся б на її особливостях.

«Я не знаю, чому Україна досі в публічному просторі не послуговується угодою від 2013 року. Договір підписав Віктор Янукович, коли в грудні 2013 року прилітав до Китаю. У цій угоді зазначено, що Китай зобов’язується не допомагати жодній країні, яка проти України здійснює агресивні дії. Вочевидь, це означає, що Китай не виконує свої зобов’язання. Україна має право говорити про це на повний голос. Також Дональд Трамп вважає Китай ворогом. Україна могла б бути тим місточком, який допомагав би Трампу легально тиснути на Китай, запроваджувати проти нього нові санкції. Чому Україна відкритим текстом не говорить з Трампом про такі можливості, я теж не знаю. Ми не використовуємо до кінця всі можливості для того, щоб тиснути на Китай», — підсумовує політолог.


Читайте також: Олександр Краєв: Українська тема похитнула рейтинг Трампа


Роль Китаю в російсько-українській війні

Нагадаємо, 26 квітня Володимир Зеленський поговорив телефоном із главою КНР Сі Цзіньпіном. Це була перша розмова лідерів країн після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Під час розмови лідери домовились, що Китай відправить Лі Хуея як спецпредставника в Україну, а також в Росію, Польщу, Францію та Німеччину для комунікації щодо врегулювання «української кризи».

У травні Лі Хуей прибув в Україну та зустрівся із міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Вони обговорили питання взаємодії України та Китаю як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій, а також «шляхи припинення російської агресії». Також представник КНР провів окремі зустрічі із президентом Зеленським, главою ОП Андрієм Єрмаком та очільниками міністерств інфраструктури, енергетики, оборони та інших профільних відомств. Він наголосив, що Китай допоможе Україні «в межах своїх можливостей».

Видання Politico заявило, що за 17 місяців війни Китай продав Росії, зокрема, бронежилети, оптичні приціли для тепловізорів і дрони. Усе це використовують у війні проти України. Водночас імпорт китайських товарів в Україну різко скоротився.

У звіті Офісу директора національної розвідки (ODNI), який опублікував Комітет з питань розвідки Палати представників Конгресу США, йдеться про те, що Китай постачає Росії військові технології для ведення війни проти України.

19 серпня The Telegraph опублікувало розслідування, в якому йдеться про те, що Китай озброює Росію гелікоптерами, безпілотниками, оптичними прицілами та металами, які використовуються в оборонній промисловості. 

Водночас Китай був присутній на зустрічі у Саудівській Аравії, присвяченій майбутньому саміту «формули миру», яку запропонувала Україна. В етері Громадського радіо експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв наголосив, що участь КНР у цій зустрічі є бажанням Пекіна зрозуміти, як далі будуть складатися глобальні відносини стабільності у світі.

Китай не взяв участь в Саміті миру, який проходив 15-16 червня у Швейцарії

Генсек НАТО повідомив, що 90% мікроелектроніки, яку Росія імпортувала минулого року, надійшло з Китаю. Столтенберг наголосив, що мікроелементи з Китаю є ключовими для виробництва ракет, бомб, танків.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Вибори у США: долю голосування можуть вирішити тисячі виборців

Вибори у США: долю голосування можуть вирішити тисячі виборців

10 год тому