Фото: НАТО
Першого жовтня Марк Рютте став генеральним секретарем НАТО. На думку Сергія Джерджа, він — досвідчений політик, який має досвід партійної боротьби, а також обіймав посаду прем’єр-міністра Нідерландів, де розташовані потужні об’єкти військово-промислового комплексу.
«Слід зазначити, що на час його перебування на посаді прем’єра припав епізод, коли росіяни збили на Донбасі літак MH17. Тоді загинули майже триста людей, більшість з яких — нідерландці. Тому країна теж проводила розслідування, хто це зробив. Марк Рютте заявляв, що їм з самого початку було зрозуміло, що це росіяни, але також системно попрацював суд і довів причетність РФ до збиття літака. Тому в Рютте є особистий рахунок щодо Росії.
Слід також зазначити його персональну мужність, тому що він як прем’єр-міністр відвідав Одесу, Харків, міста, які обстрілюють. Тому, я думаю, в питаннях безпеки Марк Рютте цілком успішно реалізується як генсек НАТО».
Сергій Джердж зауважує, що виклики, які сьогодні стоять перед НАТО, набувають більш драматичного характеру в контексті російсько-української війни. Зокрема, це спонукає до зміцнення взаємин між Європою та Північною Америкою.
«НАТО й сильне тим, що є два полюси, на яких тримається ця безпекова конструкція. Без США, які допомагають Європі, НАТО матиме наполовину слабший вигляд. Зараз обговорюються вибори у Сполучених Штатах і те, що певні лідери, які можуть прийти до влади, можуть почати впроваджувати політику ізоляціонізму. Тому завдання Рютте — згуртувати НАТО.
Інше завдання — це збільшити витрати на оборону, посилити військово-промисловий комплекс, наростити обсяги виробництва зброї і для України, і для країн НАТО. Йдеться про те, щоб країни виділяли на оборону 2% ВВП. При чому, ці кошти кожна держава спрямовує на власну армію. Але наразі цього показника дотримуються тільк 23 країни НАТО, тоді як всього їх в альянсі 32».
Марк Рютте назвав Україну та збереження її незалежності головним пріоритетом НАТО.
«Зрештою, важлива підтримка України у війні з Росією. Без цієї обставини потреби в єдності зі США та посиленні оборони здавалися б не такими драматичними. Спад витрат на оборону почався саме після завершення Холодної війни, тому що ніхто не очікував на такі загрози. В тих же Нідерландах до розпаду СРСР армія становила 45 тис. осіб, після розпаду скоротилася до 15 тис. військових. Подібні процеси відбувалися й в інших країнах.
Я думаю, до кінця цього року будуть озвучені певні плани, програми, які покажуть нам напрямок, в якому все це рухається щодо зміни тактики. Хоча стратегія щодо тієї України залишається».
Попри активне обговорення персональних характеристик Марка Рютте, Сергій Джердж зауважує, що генеральний секретар НАТО має доволі обмежений вплив на політику альянсу та рішення, що він ухвалює.
«Ми маємо усвідомити, що генеральний секретар НАТО — це не директор НАТО. Звісно, роль особистості в історії має значення, але в цьому випадку генсек виконує роль модератора засідань Північноатлантичної ради, вищого керівного органу НАТО. І там зосереджені основні сили — представники з кожної країни НАТО. Саме вони ухвалюють рішення, а генеральний секретар навіть не голосує.
Тому не можна сказати, що від нього залежатиме політика НАТО, загалом процеси продовжуватимуться далі, як раніше. Але слід зазначити, що своєю активністю, увагою до певних питань, акцентуванням на них, спілкуванням з лідерами країн генсек може спонукати до розгляду певних питань. На мою думку, та магістральна лінія НАТО щодо України, яка була, такою й залишиться».
У липні цього року Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Марком Рютте як з майбутнім генсеком НАТО та обговорив майбутню співпрацю.
У квітні Зеленський повідомив, посилаючись на Рютте, що Нідерланди виділили ще один мільярд євро на військову допомогу Україні і 400 мільйонів євро на відновлення. Ці кошти виділять додатково до зобов’язань у межах двосторонньої безпекової угоди між країнами.
Україна може використовувати передані Нідерландами винищувачі F-16 для ударів по території Росії. Про це повідомив командувач Збройних Сил Нідерландів Онно Ейхельсхайм.