На що чекати Україні від майбутнього складу Бундестагу

Вотум недовіри уряду Шольца: чому це сталося

За словами Віктора Савінока, вотум недовіри уряду Шольца відкриває шлях до розпуску Бундестагу та оголошення дострокових виборів. Питання було в тому, щоб знайти легальний та політично безпроблемний спосіб провести такі вибори. Політолог говорить, що потреба в них виникла після того, як шостого листопада Олаф Шольц звільнив міністра фінансів та лідера Вільної демократичної партії Крістіана Лінднера. Внаслідок цього розпалася урядова коаліція, Шольц втратив більшість у Бундестазі, а його уряд перестав мати змогу ухвалювати законодавчі рішення, пояснює Віктор Савінок.

Одним з варіантів стало проведення дострокових виборів, для яких потрібно було оголосити вотум недовіри, що й відбулося. Після цього федеральний президент отримав змогу розпустити Бундестаг, хоча він і не зобов’язаний був це робити. Дострокові вибори відбудуться 23 лютого наступного року.

Віктор Савінок каже, що боргове питання було одним з головних, що спричинили суперечності між Шольцом і Ліндером та розвал коаліції. 15 листопада 2023 року Федеральний конституційний суд виніс рішення щодо перерозподілу в бюджеті 2021 року коштів з так званого ковідного фонду, де лишалося близько 60 млрд євро, на фонд кліматичної трансформації. Суд за позовом чільної опозиційної політичної сили — Християнсько-демократичного союзу — ухвалив рішення, що такий перерозподіл був незаконним і суперечив правилам юридичної техніки.

«Відповідно, в бюджеті минулого року утворилася «дірка» в 60 млрд євро. Необхідно було шукати способи її якось залатати або скорочувати видатки. Міністр фінансів Лінднер пропонував у бюджетах 2024 та 2025 років скорочувати видатки, зокрема на оборону й військову допомогу Україні. Шольц же заявляв, що не може дозволити країні так суттєво економити, коли потрібно відповідати стандарту 2% видатків на оборону в рамках НАТО. Тому канцлер сказав, що потрібні будуть додаткові запозичення».

Розподіл сил перед виборами до Бундестагу

За словами Віктора Савінока, зараз Християнсько-демократичному союзу, що є одним з основних критиків Олафа Шольца, за результатами опитувань дають понад 30% голосів. Наступною йде право-популістська сила «Альтернатива для Німеччини» з 17-19%, каже політолог. Соціал-демократи Олафа Шольца можуть набрати близько 15-16%.

«Їхнім завданням є відбити в «Альтернативи для Німеччини» друге місце, але поки що ці рейтинги довіри суттєво не змінюються. Далі йдуть «Зелені» чинного віцеканцлера Роберта Хабека з 12-13% та ліво-консервативна політична сила «Союз Сари Вагенкнехт» з 7-8%. Всі інші політичні сили, зокрема й Вільні демократи Крістіана Лінднера не набирають достатньо голосів, щоб подолати прохідний бар’єр у 5%».

Політолог говорить, що у нинішній ситуації та після формування Бундестагу 21-го скликання може розпочатися складний кількамісячний процес побудови коаліції. Відкритими питаннями лишається, чи вдасться Вільним демократам чи «Союзу Сари Вагенкнехт» потрапити до наступного скликання Бундестагу.

Якщо цього не відбудеться, це скликання може стати одним з перших у ХХІ столітті, в якому будуть представлені лише чотири політичні сили, каже Віктор Савінок. За його словами, в такій ситуації у Християнсько-демократичного союзу та Соціал-демократів може не вистачити голосів, щоб сформувати правлячу більшість. Тоді вони можуть спробувати побудувати коаліцію із «Зеленими», а «Альтернатива для Німеччини» залишиться єдиною опозиційною силою.

«Альтернатива для Німеччини» наразі не є коаліцієздатною, оскільки інші сили відкидають можливість об’єднуватися з нею. Олаф Шольц вчора на німецькому телебаченні також відкинув можливість коаліції з «Союзом Сари Вагенкнехт», обґрунтувавши це світоглядними розходженнями, а також різними поглядами в питаннях допомоги Україні та євроатлантичної сфери».

Майбутній канцлер та наслідки для України

Головним фаворитом у боротьбі за посаду канцлера західні медіа називають Фрідріха Мерца, лідера християнських демократів. Віктор Савінок говорить, що він дійсно має найбільші шанси зайняти цю посаду. Зараз Мерц має більш одностайну підтримку, ніж на виборах канцлера в 2021 році.

«Шостого листопада невизначеність для України значно зросла. Спершу перемогу на президентських виборах у США здобув Дональд Трамп, а потім найбільший європейський донор економічної, збройної та гуманітарної допомоги загруз у політичних баталіях. Через це потрібно випрацьовувати найбільш обережний підхід до всіх політичних сил у Німеччині.

У Фрідріха Мерца дійсно є більш сприятлива для України позиція щодо Taurus, але немає чіткої концептуальної позиції, що буде з військовою допомогою загалом».

Більше про підтримку України Німеччиною

Другого грудня, під час свого візиту до Києва, Олаф Шольц оголосив про новий пакет військової допомоги для України. Він заявив, що в грудні буде передано шосту IRIS-T SLM, додаткові пускові установки для Patriot і зенітні танки Gepard. Наступного, 2025 року, Німеччина має продовжити передавати ППО, гаубиці, розвідувальні дрони, артилерію, шість озброєних гелікоптерів Sea King.

З іншого боку, раніше Олаф Шольц заявив, що країна, яка воює, не може стати членом НАТО. Водночас — це перший пункт у плані перемоги президента України Володимира Зеленського.

Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі