Фото з Facebook-сторінки Василя Мокана
Народний депутат Василь Мокан розповідає, що органи місцевого самоврядування хотіли долучатися до обороноздатності держави. Однак, законодавство не надавало їм раніше такої можливості. Реалізувати це легально не можна було.
«На офіційному та неофіційному рівнях було купа прецедентів, коли органи прокуратури, правоохоронні органи звертали увагу очільників громад, місцевих депутатів на те, що такі речі робити заборонено законодавством. Багато публічних закупівель, які б могли відбуватися в рамках спроможностей місцевих бюджетів, скасували. Зараз проєкт закону, за який проголосували у другому читанні більшість народних депутатів, таку можливість надає. Йдеться про будь-яку підтримку за запитами підрозділів Збройних сил України, окрім зброї та боєприпасів. Сподіваємось, що президент підпише. У мене цього сумніву немає», — говорить депутат.
За його словами, місцеві громади можуть легально купувати транспорт, матеріальне забезпечення для ЗСУ. Вони матимуть можливість спрямовувати кошти іншим територіальним громадам, які перебувають у прифронтових регіонах або у зоні бойових дій на спорудження фортифікаційних споруд.
«Є нюанс, що треба буде робити це за погодженням з Міноборони, щоб це не був певний хаотичний рух», — зауважує Мокан.
Читайте також: Реструктуризація українського боргу: чи вийде домовитися з кредиторами
Нардеп каже, що минулого тижня Київська міська рада ухвалила рішення спрямувати частину коштів в інші області прифронтові, де є потенційна загроза наступу окупаційних військ. Мінфін заборонив спрямовувати кошти на фортифікаційні споруди, дозволивши тільки фінансувати окремі проєкти інфраструктурного відновлення.
«Законопроєкт тепер дає їм такі можливості, але мене турбує один момент. Ми внесли зміни до законодавства про місцеве самоврядування, але Мінфін звертає увагу, що у бюджетному кодексі України такої норми прописаної немає. Виникає риторичне питання, а чи не змушені ми будемо ще вносити зміни в бюджетний кодекс. Це має бути окремий законопроєкт, що посилатиметься на аргументацію Мінфіну. Тобто, ми зіштовхнулись з потенційним ризиком, коли право місцевим громадам надали, але реалізувати його з точки зору бюджетного кодексу буде проблематично, бо там це не прописано. У мене виникло таке питання. Хоча колеги запевняють, що цей законопроєкт надає громадам всі можливості», — зауважує депутат.
Нардеп Василь Мокан зазначає, що законодавство дає тільки право і легальну законодавчу можливість громадам витрачати кошти на Сили оборони. Органи місцевого самоврядування в рамках децентралізації мають багато можливостей самостійно вирішувати, куди спрямовувати кошти.
«Дуже часто співпраця базується за територіальним принципом. Якщо у якійсь бригаді чи у якомусь підрозділі служать представники громади, то це логічно, що ця громада буде її підтримувати фінансово і матеріально. Минулого року з місцевих бюджетів забрали військовий ПДФО. Цим самим у громад забрали серйозні суми коштів — десятки мільярдів гривень. Тому спроможності зараз місцевих бюджетів значно нижчі, ніж були», — говорить нардеп.
Читайте також: Бюджет Києва на 2024 рік не виглядає, як бюджет війни — депутатка
Доходи столичного бюджету заплановані у розмірі понад 72,6 млрд грн, видатки – понад 85,3 млрд.
Наступного року столиця продовжить допомагати військовим, ветеранам та їхнім родинам, сім’ям загиблих воїнів за програмою підтримки захисників і захисниць. На ці видатки передбачено 742 млн грн.
Одним з основних напрямів фінансування традиційно є сфера освіти — на неї виділили понад 27,2 млрд грн.
На транспорт, дорожнє господарство та зв’язок запланували понад 23,8 млрд грн.
На житлово-комунальне господарство виділять 8,2 млрд грн, соціальний захист – 7,8 млрд грн.
На охорону здоров’я заплановано близько 6 млрд грн.
На утеплення фасадів, заміну вікон, ремонт покрівель, капремонти інженерних мереж та індивідуальних теплопунктів, а також капремонти найпростіших укриттів і захисних споруд у житловому фонді передбачено 1,89 млрд грн. На капремонт постраждалих від російської агресії об’єктів теплопостачання — 400 млн грн, модернізацію ліфтів — 504 млн грн.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі