Успіх НБУ — результат тривалої роботи, а молоді управлінці, які прагнуть простих рішень, цього не розуміють — Лавренчук

Перший заступник голови комітету, нардеп Ярослав Железняк повідомив, що «за» проголосували 16 членів комітету. Проти – представники «Євросолідарності» та «Голосу». Також нардеп повідомив, що самого Якова Смолія на засіданні не було, тож хто саме чинив системний політичний тиск на НБУ члени комітету не почули.

Інформаційний простір повниться найрізноманітнішими заявами з приводу відставки Якова Смолія: чому голова НБУ подав у відставку, які це матиме наслідки – і всередині держави, і у співпраці з міжнародними партнерами. І навіть про те, хто може бути наступним очільником НБУ.

Більшість експертів та фінансистів називає насамперед дві очевидні загрози. Перша — згортання співпраці з МВФ. Адже не дуже красиво виглядає те, що лишень Україна отримала перший транш від фонду, як відразу фактично порушила меморандум з МВФ, який підписали й президент, і урядовці, і власне голова НБУ. А там Україна зобов’язалася не робити кадрових ротацій в Нацбанку. Друга — ймовірний запуск друкарського верстата, що може призвести до шаленої інфляції.

Про ці ризики та застереження ми поговорили з ексголовою правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимиром Лавренчуком.

Хто міг тиснути й чому Смолій не називає прізвищ?

Тут я не можу відповісти. Виходячи з критики стосовно політики, яку впроваджував Яків Смолій, а до нього Валерія Гонтарева, то це бажання впровадити просто іншу монетарну політику, іншу стратегію поведінки Національного банку на ринку. А це є дуже небезпечним і поганим для подальшого розвитку фінансових ринків. Зараз йде розмова не стільки про персоналію Якова Смолія, скільки про політику, яка впроваджувалася.

Чому Смолій все ж таки йде?

Я б сказав, що критика Національного банку посилюється упродовж останніх кількох місяців. За останні тижні було кілька заяв Ради НБУ про незгоду з політикою правління центрального банку. І тут я вважаю неприйнятними управління таким потужним і важливим банком у випадку, коли Рада цього банку на чолі з головою не підтримує його політику. Тут мала б бути або зміна Ради, або подача заяви.

Питання, чому Рада не підтримувала політику, яка призвела до макроекономічної стабілізації, до сильної гривні, до довіри населення до банків, до жодного прояву фінансової кризи у банківському секторі, є незрозумілим. Але сигнали про невдоволення політикою Нацбанку зростали, тому я, наприклад, не здивований, що такий крок відбувся.

Чому Рада НБУ і сам Нацбанк не згодні одне з одним?

Дивлячись на те, як часто змінюються уряди, як часто почали призначатися управлінці без досвіду, як часто домінує популізм, можна знайти відповідь на це питання. Нині урядовці говорять, що є прості рішення, але люди з досвідом, наприклад, я, ми вважаємо, що простих рішень немає. Все доволі складно. Україна — бідна держава з бідною економікою, з низькою продуктивністю праці, з численним дорослим населенням, з дефіцитом робочої сили, із відсутністю капіталу, з низьким інвестиційним кліматом, тому простих рішень немає. Той успіх у банківському та фінансовому секторі – це результат багатофакторної, тривалої роботи. І якщо є бажання поправити її якось просто, то можу сказати, що немає простих рішень у складних ситуаціях.

Що може бути далі?

Регламенти НБУ були впроваджені переважно у 2014-15 роках, спираючись на досвід попередніх років, коли НБУ не міг утримати ціни, не міг утримати різку інфляцію, періодично стрибав валютний курс української гривні до іноземних валют. Тому регламенти були впроваджені людьми, і людьми ж можуть бути скасовані.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS