Як реагує українська влада на прохання допомогти ув'язненому в окупованому Криму Владиславу Єсипенку?

Уродженець Кривого Рогу Владислав Єсипенко за рік до окупації переїхав з родиною у Крим. Потім виїхав в півострова. Працював кореспондентом видання «Крим.Реалії». Чоловіка затримали у Криму 10 березня. Його звинувачують у «виготовленні та незаконному зберіганні вибухового пристрою, шпигунстві на користь СБУ» та утримують у СІЗО Сімферополя. Дружина Владислава звернулася до президента України з проханням про допомогу у звільненні чоловіка.

Катерина Єсипенко: На зустріч до президента мене ніхто не запрошував. Звернення до президента було не одне. На жаль, відповіді приходять у вигляді відписок. Мої звернення скеровують в СБУ, де відповідають, що не мають повноважень для розв’язання цього питання. Тобто із владою у нас нема ніяких контактів. Лише мої звернення і їхні відповіді, але вони абсолютно формальні. З першого моменту я зверталася до уповноваженої Верховної Ради України з прав людини. Вона скеровувала запити в Росію. Відповідей, як я розумію, звідти не отримували.

Після відмови від зізнання, яке зробив під тортурами, Владиславу заборонили телефонувати додому. Листи рідним він передає через свого адвоката. Пише на різні теми: затримання, тортури, виживання у СІЗО. Дитині пише, мені. Камера, у якій він зараз, розміром 3 на 4 метри, кисню мало, прогулянка — 1 година за добу. У камеру вилазять з унітаза щурі. У суботу — банний день і прогулянок нема. Він себе підтримує тим, що займається спортом навіть у тих умовах. Читає українські видання. Ми надсилаємо йому публікації про те, що про нього тут говорять, як підтримують. Влад пише, що в усіх політв’язнів Сімферополя одна надія — на обмін. Ніхто не сподівається на справедливий суд у Криму.

• Справа шита білими нитками. Влад — зручний випадок для ФСБ, щоб зробити показову акцію. Це система кривавих катів, яка працює на «вилов українських шпигунів», щоб показати, що вони працюють.

Після заяви про тортури була спроба відправити Влада у підвал, психологічно спробувати його переконати не відмовлятися від своїх показів, потрібних ФСБ. Фізично, вони його ніби не чіпали. Були погрози та залякування подальшими тортурами. Нині до нього пускають адвокатів. Бо коли його катували, адвокатів не пускали.

За станом його здоров’я ми не можемо стежити. Невідомо, як на нього вплинули тортури. Знаю, що минулого тижня у нього боліли нирки. Він просив про меддопомогу, але йому відмовили, бо лікаря у СІЗО нема.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS