Фото: Верховна Рада
Микита Потураєв наголошує, що це не законопроєкт про заборону УПЦ МП, а законопроєкт про заборону так званої Російської православної церкви. У ньому йдеться про те, що жодній українській релігійній організації не можна мати жодних зв’язків із так званою РПЦ.
Він пояснює, що це означатиме на практиці:
«Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), яка є органом виконавчої влади, що відповідає за регуляцію в цій сфері, має розробити пакет нормативних актів, які має затвердити Кабмін. Документи стосуватимуться певних деталей щодо процедури, які в тексті закону не було сенсу прописувати. Наприклад, у яких випадках формуватимуть експертну комісію, яка вивчатиме певні аспекти діяльності українських релігійних організацій, а в яких випадках не будуть формувати.
Після того, як вони розпишуть цю нормативну цю базу, мають провести дослідження. Ми їм даємо дуже короткий термін на створення нормативних актів — три місяці. Зазвичай, під такі складні закони дається пів року.
Критерії дослідження визначені в законі. Там чітко розписано, що таке зв’язки афілійованості, ознаки розповсюдження ідеології «руского міра».
Якщо вони виявлять факти порушення закону, то на підставі цих виявлених фактів вони винесуть припис. Припис буде спрямований на конкретну релігійну організацію-порушницю. Не про всю УПЦ загалом.Якщо ми говоримо про зв’язки, то головні осередки — це вищі та найвищі щаблі ієрархії, керівні центри УПЦ, Київська метрополія тощо», — розповідає Потураєв.
За словами нардепа, якщо факти порушень з припису організації не виправили, тоді ДЕСС зобов’язана йти до суду з вимогою припинити діяльність організації-порушниці.
«В останню п’ятницю на комітеті, за пропозицією погоджувальної ради, ми чітко зафіксували, що ДЕСС зможе звернутися до суду лише через 9 місяців після підписання цього закону.
Чому потрібні ці 9 місяців? Тому що ми бачили з вами, що Митрополит Епіфаній звернувся знову до УПЦ з пропозицією відновити діалог і почати шлях до єдності. Це насправді процеси, які займають певний час.
Ми також розраховуємо на те, що церква, яка називає себе Українською православною церквою, все ж таки остаточно розірве стосунки з Москвою, або почне діалог про об’єднання з ПЦУ, або вирішить бути таким осередком, яким свого часу був Київський патріархат. Тобто УПЦ КП без Москви й без міжнародного визнання, але все ж таки окремо. Можливо обере шлях дійсно українського православ’я, а не так званого російського», — зауважує нардеп.
Читайте також:Росія намагалася як ракову пухлину тримати свою церкву в Україні до останнього — Клименко
Нардеп каже, що афілійованих з РПЦ релігійних організацій будуть позбавляти права користуватися державним і комунальним майном.
«Організація, яка підтримує прямі зв’язки з ворогом, не може користуватися українським державним або комунальним майном. Це було б дико. РНБО вводило санкції, уже були націоналізовані великі компанії чи там конгломерати, хіба в цьому випадку має бути виключення? Ворог не може користуватися українським майном», — зауважує Потураєв.
Читайте також: У Раді аплодували, коли ухвалили законопроєкт про заборону РПЦ — журналіст Громадського радіо
Верховна Рада у другому читання ухвалила законопроєкт 8371 «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який забороняє діяльність Російської православної церкви в Україні.
Законопроєкт був проголосований в цілому та без обговорень у сесійній залі. «За» проголосували 265 нардепів. Депутати та депутатки вітали прийняття законопроєкту оплесками.
Нагадаємо, на попередньому засіданні Ради керівництво партії «Слуга народу» відмовилось виносити на розгляд законопроєкт про обмеження діяльності УПЦ МП. Тоді депутати з різних фракцій та груп заблокували трибуну та влаштували акцію протесту. Вони виступили з вимогою винести законопроєкт на голосування на наступному засіданні.
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики заявив про кампанію з дискредитації законопроєкту про заборону релігійних організацій, які повʼязані з Росією.
Також раніше народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Аліксійчук розповідав в ефірі Громадського радіо, що серед депутатів фракції «Слуга народу» немає єдиного рішення щодо законопроєкту.
На голосуванні його готові підтримати близько 65% членів фракції. Також існує ймовірність, що окремих нардепів підкупили, аби зірвати голосування законопроєкту.
Проте, на думку Аліксійчука, у Верховній Раді знайдеться достатня кількість голосів, щоб підтримати законопроєкт, коли він буде винесений на голосування.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі