Що робити з майном Московського патріархату у громадах України?

Олег Онисько: Ми вирішили розібратися у тому, що належить УПЦ МП. Цією темою займалися добрих кілька місяців. І створили базу даних «Вся православна рать».

УПЦ МП — децентралізована структура. Не має якоїсь однієї організації, якій належить все майно, яке умовно іде під маркою УПЦ МП. Все це належить переважно дрібним громадам, парафіям. Близько 10 000 юридичних організацій по Україні. Це і парафії, і монастирі, і недільні школи тощо.

Як ми шукали? Ми сформували список всіх громадських організацій, в яких є слово «православний» в тому чи іншому відмінку. Потім очистили все це від організацій, які належать ПЦУ, автокефальній церкві тощо. Після того за допомогою наших колег з YouControl виключили все нерухоме майно, яке записано на ці організації. І от що ми побачили, коли створили мапу нерухомості Московського патріархату.

Де найбільше МП?

Олег Онисько: На Львівщині, Тернопільщині, Франківщині достатньо активно та давно протидіють цій церкві (УПЦ МП, — ред.). Цілком припускаю, що частину нерухомості все ж таки змогли переписати на фізичних осіб, наприклад. Але перехід до ПЦУ дуже активний і він продовжується і зараз. Частина громад, до прикладу, вже заявили про перехід, але ще не оформили його офіційно. То виходить, що вони юридично все ще в МП.

На Закарпатті дуже насичена густина нерухомості УПЦ МП. Це земельні ділянки та будівлі. Закарпаття історично було сильно вражене православ’ям російського зразка. Я теж був здивований такій кількості. Але треба ще дивитися по величині нерухомості. На Закарпатті це невеликі земельні ділянки. Так, їх багато, але вони маленькі. Натомість, наприклад, у Києві це півтори тисячі гектарів землі, яка перебуває у приватній власності.

• Якщо дивитися в абсолютних цифрах, то лідером по майну УПЦ МП буде Київ.

Якщо це приватна власність, ми як демократична країна шануємо право на приватну власність. А от земля, яка перебуває в комунальній чи державній власності та передана в користування УПЦ МП, мала б бути повернена місцевими органами розривами чи скасуваннями договорів. Але у нас місцеві органи влади люблять приймати такі рішення типу «ми забороняємо діяльність церкви на своїй території». І все. Всі юристи кажуть, що з юридичної точки зору це нікчемне рішення, яке нічого не означає. Це просто популізм, який використовують, щоб потішити своїх виборців.

Як впливати на ситуацію?

Олег Онисько: Наша мапа створена для того, щоб активні громадяни могли аргументовано тиснути на свої місцеві ради чи мерів, щоб вони вчиняли якісь дії щодо УПЦ МП. Бо місцеві ради й так все це знають. Вони вважають, що прийняти загальне звернення про заборону діяльності — достатньо. І можна залишити все як є. А ні, з цим треба працювати.

Нам треба стимулювати населення, щоб воно тиснуло. І ми вже бачимо, як в місцевих групах і спільнотах активізувалося це обговорення. Багато людей на місцях починають бачити те, чого не бачили раніше. Наприклад, всі знають що там і там є церква УПЦ МП. А на мапі її немає. Виявляється, це незаконний самобуд. З яким, звісно, треба розбиратися.

• Ми хотіли б якимось чином стимулювати місцеві активні прошарки населення до того, щоб вони розбиралися в тому, що робиться в їхніх громадах. Бо чекати на рішення ВР — то довга справа.

---

Читайте також: У свідомості багатьох священників УПЦ МП відбуваються значні зміни і вони переводять свої парафії до ПЦУ — Єленський

---

Як розбиралися з УПЦ МП у Києво-Печерській лаврі

Як відомо, 4 липня у Києво-Печерській лаврі розпочала роботу комісія з опечатування, але ченці почали чинити спротив діям комісії.

Перед цим ченці чоловічого монастиря Києво-Печерської лаври отримали лист-попередження про те, що вони мають звільнити приміщення до 4 липня, коли розпочне роботу комісія з опечатування корпусів.

Раніше стало відомо, що Свято-Успенська Києво-Печерська лавра (чоловічий монастир) УПЦ МП програла суд Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» у справі про усунення перешкод у користуванні майном.

За рішенням Господарського суду Києва від 29 червня, за відсутності додаткових угод про продовження дії договорів № 1-б та № 2-б від 17 червня 2016 року позивач не має права користуватися державним майном, будівлями Успенського собору та Трапезної церкви з Трапезною палатою. Наведені обставини у сукупності свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічий монастир) Української православної церкви.

Синод Білоруської православної церкви заявив, що вони готові поселити ченців УПЦ (МП) із Києво-Печерської лаври на своїй території.

«Майбутнє Києво-Печерської лаври — повністю бути в Православній церкві України. Спочатку ми служитимемо на великі свята, а коли сформується клір лаври — коли до нас доєднається частина ченців з Нижньої лаври, тоді ми налагодимо повсякденні богослужіння», — настоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.

Нагадаємо, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» оголосив про розірвання договору про оренду з Українською православною церквою московського патріархату з 29 березня 2023 року, проте тривалий час невідомі особи зачиняли приміщення Лаври зсередини та перешкоджали початку діяльності комісії з інвентаризації майна.

---

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS