Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування.
Документом вносяться зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про статус депутатів місцевих рад», завдяки яким визначаються основні механізми реалізації прав громадян України на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, своєчасне і повне отримання інформації про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Верховна Рада проголосувала закон у травні 2024 року, а Зеленський підписав його лише у січні 2025 року.
Читайте також: Як діяти голові та працівникам місцевого самоврядування під час окупації: поради юристки
За минулий рік прийняли три закони щодо народовладдя, частина з них була в євроінтеграційних зобов’язаннях, розповідає директор програм практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай. Третій закон з цієї групи спрямований на наші внутрішні українські інтереси. Він потрібен для того, щоб було більше залучення громадськості до розвʼязання питань на місцевому рівні. Це закон про статути, про інструменти громадської участі.
«Це легалізація кращих практик. Україна — це не тільки про пасивні органи самоврядування, які інколи активізуються під час виборів, а про те, що вони завжди мають бути в активному діалозі з людьми. Це відповідає тренду децентралізації, тренду розбудови місцевого самоврядування», — говорить Олександр Солонтай.
Він важливий для нових мешканців громад, зокрема ВПО.
«Усі права місцевої демократії розширяються на нових мешканців, які приїхали до 2022 року або після широкомасштабного вторгнення. Тобто на того, хто втік від війни й став вимушеним мешканцем нових громад. Але в цих нових громадах вимушені мешканці швидко адаптуються, їхні діти йдуть в садочки, вони користуються інфраструктурою, орендують, купляють чи будують житло, або живуть поки що тимчасово в внутрішніх пунктах. Вони є повноцінними мешканцями цієї нової громади», — говорить експерт.
За його словами, переселенці зможуть користуватися всім тим, чим користуються мешканці, які давно живуть у громаді. Йдеться про громадські слухання, загальні збори, подання місцевої ініціативи, консультації. Усі способи місцевої демократії, які існують мають поширитися, в тому числі на внутрішньо переміщених осіб.
Читайте також: «Люди — найбільша цінність, тому в МХП підтримуємо військових і ветеранів, відбудовуємо громади» — Павло Мороз
Такі ж демократичні інструменти мають поширитись на молодь, каже експерт. Він пояснює, що наразі рахувались із мешканцем громади, якщо йому виповнилось 18 років. Річ у тім, що з цього віку він міг виставити свою кандидатуру у місцеву раду, а також голосувати. Водночас молоді люди набагато раніше отримують паспорт, стають студентами, підприємцями та мають право працювати за законом. Молодіжний активізм дозволений з 14 років юридично.
Він каже, що це дасть можливість впливати молодіжним організаціям на питання, які стосуються безпосередньо їх. У багатьох європейських країнах це так і працює, але не масово. Україна — тут одна із найбільш перспективних, якщо порівнювати практики.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі