«Для тварини обстріли — це кінець світу»: як піклуватись про здоров'я домашніх тварин під час війни

«Власник має сам зберігати спокій»

Влад Бундаш: Російські окупанти постійно направляють на Київ купу шахедів і ракет — мій собака разом зі мною переживає ці обстріли у ванній чи в укритті. Я бачу, наскільки він стресово це переносить.

Сьогодні ми якраз будемо говорити про той контекст, у якому ми живемо. Пані Анастасіє, чи можете ви розповісти про сигнали стресу у тварин? Що ви помічаєте найчастіше? Як на наших улюбленців впливають обстріли?

Анастасія Задерновська: Нещодавно Росія здійснила комбінований масований удар по Смілі, що в Черкаській області. У 15-ти хвилинах від нашого притулку впала ракета.

Я у цей час була у притулку — прибігла вночі для того, щоб заспокоювати тварин, тому що стрес — це серйозна руйнація організму тварини.

Тварина не розуміє, що відбувається, звідки виникли ці звуки, для неї це кінець світу. Наприклад, у котів через нерви часто буває ідіопатичний цистит, погіршення хронічних станів, можуть повернутися старі хвороби. Якщо мова про стареньку собаку, то у неї може статись навіть інсульт чи інфаркт.

Треба заспокоювати свою тварину, пояснювати їй, що все добре, говорити з нею. Для неї важливо бачити, як господар себе поводить.

Якщо людина бачить, що тварина десь ховається і багато годин не виходить з-під ліжка, то краще звернутися до свого лікаря, аби він підказав, які препарати для нервової системи важливо дати улюбленцю.

Влад Бундаш: Коли ми бачимо стрес у своєї тварини, ми маємо розуміти, як діяти. Пані Олеся Шморгун, керівниця відділу наукових комунікацій та взаємодії з заводчиками та ветеринарами компанії Kormotech, лікарка ветеринарної медицини, зараз розповість про червоні прапорці, на які відповідальні петперенти мають вернути увагу.

Олеся Шморгун: Реакція на стрес у тварин може бути різна. Тварини можуть просто лякатися, тремтіти, бути пригніченими, інші ж навпаки — бути дуже перезбудженими, бігати і намагатися сховатися в невластиві місця або навіть поїдати неїстівні предмети. Це крайній прояв надмірного стресу.

По-перше, ви як власник маєте подбати про тварину ще до настання стресу, знаючи, що обстріли регулярні. Ви можете убезпечити тварину від доступу до предметів, які вона може в стресі з’їсти і таким чином травмуватись. Також потрібно забезпечити, щоб тварина не могла залізти кудись, звідки ми не зможемо її дістати. Доволі небезпечно, якщо тварина заб’ється десь під ванну.

По-друге, якщо тварина вже в стресі, важко дихає з відкритим ротом, у неї виділяється слина, вона тремтить, першочергово власник має сам зберігати спокій. Не кричати, не бігати, не кликати тварину стурбованим голосом, не говорити стурбовано. Потрібно дуже стримано, спокійно гладити тварину, притискати до себе.

Якщо тварина не контактна, не треба наполягати чи тягнути до себе тваринку, яка хоче усамітнитися десь в темному куточку.

Ви також можете:

• Забезпечити тварину надійним сховком у приміщенні, де вона буде почуватися більш безпечно. Це може бути темна кімната або навіть ванна, але щоб у тварини не було можливості залізти під неї.
• Замотати вуха. Можна взяти хустину або щільну тканину, яка погано пропускає звуки, замотати собаці голову, вуха, як при флюсі у людей. Це не забезпечить повний спокій собаці, але зменшить реакцію.
• Обмотати тіло. Для тривожних тварин застосовують методи обмотування рушником або шарфом кілька разів навколо тіла, щоб тварина відчувала на тілі делікатне стискання — це може мати заспокійливий ефект.
• Використати засоби на основі феромонів котів і собак. Це феромони мами-кішки або мами-собаки, які створюють відчуття спокою.
• Якщо ви не вдома і почались обстріли, у жодному випадку не відпускайте собаку з повідця, а кота не випускайте з переноски, навіть десь в сховищі. Це може закінчитись втечею тварини.
• Крім того, дуже важливо забезпечити тварині жетон-адресник або на ошийнику написати номер телефона.

Влад Бундаш: Хочу ще запитати про смаколики. Чи окей давати смаколик, щоб відволікти улюбленця від обстрілів, чи навпаки це може викликати негативні асоціації надалі, коли ми будемо робити це у спокійній ситуації?

Олеся Шморгун: Смаколик — це заохочення тварини за певну поведінку. Коли тварина в стресі, боїться, і ми даємо їй смаколик, ми її хвалимо за те, що вона боїться. Це не дуже правильно з точки зору дресирування.

З іншого боку, якщо це дозволяє тварині дійсно відволіктися та переключити увагу від стресового фактора до смаколика, тоді можна дати певну команду, переключити увагу тварини зі страху на конструктивну дію (команди «сядь», «дай лапу», «лежати» тощо). Якщо ж стрес глибокий і тварині дійсно дуже страшно, то навряд чи вона буде реагувати на смаколики.

«Деяким людям просто лінь вести тварин у клініку»

Влад Бундаш: Давайте поглянемо ширше на питання здоров’я собак і котів під час війни. Зараз в українському суспільстві найбільше дискусій і міфів саме довкола питань вакцинації та стерилізації.

Пані Анастасіє, ви працюєте з тваринами та маєте притулок. Чому важливо робити стерилізацію і як ви це пояснюєте людям, з якими працюєте?

• Анастасія Задерновська: Стерилізація наразі є єдиним гуманним способом регулювання чисельності безпритульних тварин. Притулки не гумові — неможливо на всіх тварин знайти гідних, розумних, добрих людей.

На жаль, часто ми стикаємося з ситуаціями, коли люди плодять тварин, маючи нормальні статки, а потім просто заносять цих цуценят або кошенят у сусідній район. І вони принципово не стерилізують тварин.

Є люди, які живуть у фінансовій скруті, але в них тварини стерилізовані або самостійно, або завдяки програмам стерилізації. От, наприклад, ми вже півтора року ведемо програму стерилізації.

Влад Бундаш: Які аргументи надають люди, які не хочуть стерилізації своїх улюбленців? І як ви з цим працюєте?

Анастасія Задерновська: Ми у своїй волонтерській спільноті сходимося на тому, що людям просто лінь вести тварину у клініку — при тому що у багатьох містах можна знайти можливість пільгової або безкоштовної стерилізації. Ті аргументи, які вони наводять, абсурдні. «А як же вона без цуценяток?» або кажуть, що це небезпечно для здоров’я.

Ми стараємося допомагати безпритульним та нужденним тваринам. Людина може бути тимчасово у скрутному фінансовому стані, і це заважає їй звернутися у ветеринарну клініку і оплатити оперативне втручання чи послугу стерилізації. Тому допомагаємо ми. Є люди, які в усьому собі відмовляють, але тварини в них доглянуті, стерилізовані і вакциновані.

Стерилізація потрібна, але, на жаль, у нас немає законодавчого зобов’язання особи провести стерилізацію власній тварині. Немає ніякого важелю впливу чи державного механізму. Людина знає, що їй нічого не буде за те, що вона викине кошенят чи цуценят.

Все тримається на свідомих відповідальних людях — їх набагато більше, але є прошарок людей, які ведуть маргінальний спосіб життя і плодять тварин. Вони зводять нанівець усю роботу волонтерів, фондів, міжнародних організацій щодо стерилізації і регулювання чисельності безпритульних тварин.

Влад Бундаш: Пані Олесю, давайте розставимо крапки над «і» щодо цих міфів, з якими ви стикаєтесь у лікарській практиці. Як ви пояснюєте людям, що треба стерилізувати тварин?

Олеся Шморгун: Найпоширеніший міф стосовно стерилізації тварин — «якщо це самка, то вона обов’язково має хоч раз народити». Це міф, який ходить поколіннями, хоча ані собаки, ані коти не мають сентиментів щодо того, щоб відчути себе мамою.

Тварина народжує кілька дитинчат, вони виростають до певного віку і тварина забуває абсолютно, що то її діти. Навіть якщо вони залишаються жити разом, вони просто живуть як дорослі особини.

Більше того, відсутність стерилізації несе певні ризики. Якщо ми говоримо про самиць, то можуть з’явитись гормонозалежні пухлини молочної залози в старшому віці.

• Стерилізація після першої тічки зменшує ризик виникнення гормонозалежних пухлин молочної залози на 90%.

Влад Бундаш: Повертаючись до питання здоров’я та вакцинації, з якими стереотипами чи міфами ви найчастіше стикаєтесь у цьому контексті? І як виглядає календар щеплень для тварин?

Олеся Шморгун: Основний закоренілий міф — це те, що доросла тварина не потребує вакцинації.

Багато власників собак і особливо котів роблять вакцинацію тільки в маленькому віці, ніколи її не повторюють і потім про це шкодують, адже стикаються з різними захворюваннями, від яких можна було тварину вберегти.

Якщо говорити про добробут людини, то вакцинація від сказу, наприклад, просто життєво важлива й необхідна — незалежно від стану здоров’я тварини та місця знаходження. В Україні зустрічаються не поодинокі випадки цієї хвороби. Сказ — це невиліковне вірусне захворювання, яке є вкрай небезпечним для людини, адже після проявів симптомів на неї чекає неминуча та болюча смерть.

Кожна тварина має бути раз на рік вакцинована від сказу. Щоб уникнути розповсюдження цієї хвороби, важливо робити це масово та безвинятково.

Якщо хтось ліниться і не хоче вакцинувати від сказу, бо «тваринка сидить вдома та не контактує з дикими тваринами», готуйтеся до того, що коли вам знадобиться невідкладна ветеринарна медична допомога, вам абсолютно повноправно лікар може відмовити у наданні послуг у клініці. Є відповідний закон, який забороняє лікарям надавати допомогу тваринам, невакцинованим від сказу.

Щоб не було побічних ефектів від вакцини, важливо за тиждень перед вакцинацією провести планову дегельмінтизацію собаки, що значно зменшить якісь побічні реакції. Якщо все провести належним чином, то майже 100% відсотків, що все буде добре і тварина буде надійно захищена.

Влад Бундаш: Пані Анастасіє, а як з вакцинацією в регіонах? Ви допомагаєте там тваринам, зокрема, також займалися евакуацією. Наскільки там люди свідомі, що треба робити вакцинацію? І чи є вакцини в регіонах, у маленьких селищах, громадах?

Анастасія Задерновська: Загалом у населення не дуже позитивне ставлення до вакцинації тварин. І якщо люди ще розуміють, що таке сказ, вакцинують від нього, то з комплексними вакцинами є велика проблема.

Люди не бачать необхідність щеплення тварин, вважають, що хвороба десь там і їх ніколи не торкнеться.
Люди також часто забувають, що є парвовіруси — панлейкопенія у котів та парвовірусний ентерит у собак. Це стійкий вірус, який не боїться ні гарячої води, ні спирту. Він може бути на взутті, у старій буді.

Тільки щеплення за календарем може захистити тварину. Ми свій притулок щеплюємо комплексно за протоколом WSAVA. Якщо ви берете цуценятко або кошенятко, перше, що ви повинні зробити, це комплексне щеплення.

«Подбайте про профілактику — і аптечка для улюбленця вам знадобиться набагато рідше»

Влад Бундаш: Ми проговорили, що важливо доглядати за своїми улюбленцями, вакцинувати, стерилізувати. Але може виникнути екстрена ситуація, коли нашому улюбленцю стає зле або він отримає травму. Анастасіє, з якими запитами до вас зверталися жителі маленьких сел, містечок, де банально немає ветклініки чи ветеринара?

Анастасія Задерновська: Часто буває, що незнайома мені людина із віддаленого села пише величезне повідомлення, описує симптоми того, що сталося з твариною, просить хоч якоїсь допомоги. Іноді питають, чи можна щось купити для тварини в людській аптеці, бо ветеринарна аптека в них через 35 кілометрів, а автобус туди ходить 3 рази на тиждень.

Була ситуація, коли вночі собака розірвала кішку, і вона отримала серйозні травми, на жаль, не вижила. Суть у тому, що в багатьох містах немає цілодобових ветеринарних клінік, до того ж діє комендантська година. Однак є препарати, є цілодобові аптеки.

Розуміючи вагу тварини, розуміючи орієнтовно стан тварини, що треба зробити? Треба знеболити, вколоти кровозупинні, якщо там є якісь травми, або підозра на внутрішню кровотечу. Це такі речі, які можливо зробити навіть людськими препаратами, знаючи дозування.

Ми тоді звернулися за номером телефону веттурботи 9100, описали ситуацію, приблизний вік тварини, вагу і нам підказали, що вколоти з наявних препаратів для того, щоб тварина просто не відчувала страшний біль.

• 9100 — це безкоштовна лінія веттурботи, куди власник чи власниця улюбленця з усієї України може зателефонувати й отримати консультацію щодо екстрених ситуацій.
• Соціальний проєкт створений за ініціативою президента Всеукраїнської гільдії ветеринарів Дениса Тищенка, за підтримки компанії Kormotech та бренду Optimeal.

Влад Бундаш: На жаль, у багатьох українських громадах, маленьких селах немає лікаря ветеринарної медицини. Як у екстреному випадку власникам тварин може допомогти лінія веттурботи 9100?

Олеся Шморгун: Лінія веттурботи 9100 створена спеціально для цілодобової допомоги власникам тварин, які стикнулися з ургентною або незрозумілою ситуацією. З будь-якими сумнівами чи питаннями стосовно вакцинації можна звернутись до операторів лінії 9100. В онлайн режимі вони допоможуть, наскільки це можливо.

Якщо питання не є терміновим і не потребує негайної відповіді, можна написати на лінію 9100 в Viber або в Telegram і отримати письмову консультацію від оператора.

Влад Бундаш: Що ви порадите мати в аптечці для своїх улюбленців?

Олеся Шморгун: До того, як збирати аптечку, треба подбати про профілактику: обов’язково проводити планові обробки тварини від гельмінтів, від зовнішніх паразитів, вакцинувати. Тоді ймовірність того, що знадобиться аптечка, зменшиться десь на 50%.

Що має бути в аптечці для улюбленця:

• Препарати для дезінфекції, обробки ран;
• Знеболювальні і протизапалювальні препарати. Однак зверніть увагу, що заборонено використовувати препарати на основі парацетамолу, ібупрофену або ацетилсаліцилової кислоти — вони смертельно небезпечні для тварин;
• Антигістамінні препарати;
• Заспокійливі засоби на основі феромонів;
• Протиотруйні препарати та сорбенти;
• Протиблювотні препарати;
• Антимікробні препарати;
• Пробіотики;
• Зовнішні мазі з антибіотиком;
• Краплі для очей;
• Краплі для вух;
• Електронний термометр;
• Перев’язувальні матеріали (бінти, вату, ватні диски, пластер в рулоні, еластичний бинт);
• Стерильні серветки;
• Шприци 2, 5, 10 мл;
• Медичні ножиці заокруглені;
• Одноразові рукавички.

Дуже не раджу застосовувати ці препарати самостійно, не знаючи дозування, не знаючи доречності використання того чи іншого препарату. Краще подзвонити на 9100, де вам нададуть професійну консультацію.

Влад Бундаш: Дякую, пані Олесю, за ці практичні поради, дякую, пані Анастасіє, за розмову. Ще раз наголошу, що мати тварину — це величезна відповідальність. У тварин є тільки ми, і ми для них — ціле життя, пам’ятайте про це.

Випуск виходить за підтримки бренду Optimeal — суперпреміального харчування, яке впливає на зміцнення імунітету тварини.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо