«Культура — це те, що відрізняє нас від росіян» — засновниця Всеукраїнської Культурної платформи «Поліська Казка»

«Культура — важливий аспект будування нації. Це те, що відрізняє нас від росіян»

Єлизавета Цареградська: Маргарито, як ви оцінюєте стан культурної дипломатії в Україні зараз?

Маргарита Бондарєва: Культурна дипломатія — це інструмент м’якої сили, який потрібен, щоб впливати і на українське суспільство, і на зовнішні фактори — особливо зараз, під час війни. На жаль, наша культурна дипломатія «плаває», зараз немає стабільної посиленої позиції.

Коли почалася повномасштабна війна, багато людей говорили про українську культуру, було багато поштовхів повертати своє — зокрема українських митців, яких Росія присвоїла собі.

Коли є позиція сили, культурна дипломатія також посилюється. Щойно українці відчувають відсутність підтримки — українська культурна дипломатія також страждає. Саме тому Всеукраїнська Культурна платформа «Поліська Казка» покликана посилювати культурну дипломатію, популяризувати культуру, надавати фінансові можливості митцям.

Єлизавета Цареградська: Пані Маргарито, розкажіть, чим займається платформа «Поліська Казка»?

Маргарита Бондарєва: Ми достатньо нова платформа. Ми заснували її у 2025 році, коли відчули, що потрібна культурна підтримка для талановитих молодих митців, щоб не загубити майбутню генерацію, майбутнє нашої культури.

Культура — важливий аспект будування нації. Це те, що відрізняє нас від росіян. Саме тому з’явилася ідея надавати фінансову підтримку нашим талановитим художникам і митцям — а також шанувати і популяризувати українських митців-класиків, як в Україні, так і за кордоном.

Ми фокусуємось на жанрі народного мистецтва — це і примітивізм, і наїв. Однак плануємо збільшувати кількість жанрів.

Єлизавета Цареградська: Підтримка культури — це завжди гра в довгу. З цього не отримаєш очевидного результату, тим паче прибутку, тут і зараз. Хто може підтримувати культуру? Меценати та великі гравці? Чи може українське суспільство на своєму рівні інвестувати в культуру?

Маргарита Бондарєва: Ми говоримо про всіх — кожен робить щось на своєму рівні. Бо Україна починається з кожного з нас, як би банально це не звучало.

Якщо ти свідомий бізнес, ти вкладаєшся в культуру, бачиш у цьому бенефіт для себе. Наприклад, коли потрібно запустити маркетингову кампанію або розробити новий дизайн, бізнес може придбати якусь роботу і потім використовуєш її в маркетингові. Це дозволяє підтримувати художника чи митця, і водночас розвивати бізнес.

Соціальна складова бізнесу, який робить щось для країни, цінується покупцями. Коли кав’ярня допомагає ЗСУ, якийсь бізнес донатить на допомогу тваринам тощо.

Наша платформа хоче привернути увагу не тільки до митців і їхніх робіт, а й привернути увагу бізнесів і меценатів, зробити з цього метчмейкінг-платформу. Наприклад, бізнес чи меценат побачили на нашій виставці або конкурсі митців, прониклися їхньою творчістю, стався метч. Ми хочемо допомогти зв’язати цих людей, щоб вони могли напряму працювати і бути корисними один для одного.

Єлизавета Цареградська: Тобто ви такий собі медіатор між митцями та бізнесом і меценатами?

Маргарита Бондарєва: Це один із наших амбітних проєктів на майбутнє. Наразі ми фокусуємося на конкурсі і виставках, за результатами яких прагнемо зробити платформу, яка об’єднуватиме митців і бізнес.

«Ми хочемо показати майбутнє: нові інтерпретації наїву і народного мистецтва»

Єлизавета Цареградська: Платформа «Поліська Казка» працює близько року. Яка у вас команда? Як ви оцінюєте стан справ на ринку і наскільки важко реалізовувати подібні ініціативи?

Маргарита Бондарєва: Ми нова ініціатива, тому над нашими сторінками та проєктами наразі працює маленька команда. Коли в нас виникає ідея, ми йдемо до партнерів, які знаються в певній сфері. Наприклад, щоб організувати Національний конкурс народного мистецтва «Поліська Казка», ми пішли до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Це установа, заснована відомими митцями, де зараз багато студентів навчається мистецтву.

Ідея в тому, щоб мати маленьку внутрішню команду, але звертатись до людей, які багато розуміються в мистецтві. Наприклад, ректор Національної академії у нас в журі. Він розуміє, як обирати переможців, він розуміє, якими повинні бути правила тощо.

Єлизавета Цареградська: Великі інституції часто відгукуються на запит невеликої організації?

Маргарита Бондарєва: Ініціатива в будь-якому разі вітається. Якщо ти працюєш у сфері культури, в університеті, навпаки цим інституціям приємно, що до них звертаються, на їхніх студентів звертають увагу, адже всі потребують підтримки.

Коли ми, як маленька платформа, приходимо до бізнесу, виникають певні питання, і ми розуміємо, що нам треба буде багато працювати над нашою впізнаваністю.

Єлизавета Цареградська: Чому платформа має назву «Поліська Казка»?

Маргарита Бондарєва: Я ніколи не була зв’язана з мистецтвом. Я не навчалась, на жаль, цьому професійно.

Однак мистецтво – це величезна частина мого дозвілля. Мені хотілося бачити за кордоном набагато більше українського мистецтва і українських імен, тому і з’явилась ідея створити таку платформу.

Я з Київської області, багато їздила в Іванків, це якраз регіон Полісся, де є казкові ліси, болота. Марія Примаченко, до речі, теж з Іванкова, вона там багато малювала міфічних творів. Тому зі спогадів дитинства вигадалась назва «Поліська Казка». Так об’єдналася ідея назви і мети цієї платформи.

Єлизавета Цареградська: Ваш конкурс допомагає популяризувати митців, яких ми ще не знаємо, це для них певний трамплін, поштовх. Прийом заявок на конкурс тривав доволі довго і його навіть в певний момент продовжили.

Маргарита Бондарєва: Нам потрібен був час про себе заявити. Ми започаткували конкурс у листопаді, потім почався святковий період, тому ми вирішили, що для того, щоб отримати високу якість заявок — бо кількість і попит були неймовірні — слід продовжити конкурс. Такий запит був і від митців, які ще хотіли подати свої роботи.

Єлизавета Цареградська: Наскільки бачення «Польської казки» відмінні та унікальні у конкурсантів? Чи було багато відкриттів і здивувань?

Маргарита Бондарєва: Ми активно писали і надихали студентів і аматорів, щоб вони подавали своє бачення поліської казки. Не робили свою інтерпретацію Примаченко, Білокур чи Райко, а надихались своїми історіями, своїм баченням.

Звичайно, є схожі роботи, інтерпретація вищезазначених художниць. Ми отримали величезну кількість робот з однаковою назвою «Мавка», але всі вони відрізняються і достатньо унікальні. Спочатку нас було багато робот з Київської області, а потім, коли конкурс зайшов далі, нам почали відправляти роботи з усієї України і навіть з-за кордону, тоді дуже змінилося бачення «поліської казки». Різна інтерпретація, різні казкові герої, різні ландшафтні історії.

Єлизавета Цареградська: Хто визначатиме переможців у конкурсі?

Маргарита Бондарєва: Наразі у нас дев’ять людей в журі. Це і Ахтем Сеітаблаєв, і віце-президент Академії мистецтв Олесь Санін, і ректор Національної Академії мистецтв і архітектури Олександр Цугорка. Це публічні люди, які пов’язані з мистецтвом, культурою і загалом із баченням культурної дипломатії України.

На першому етапі фіналістів відбирають журі, на другому буде вибір і журі, і народного голосування. На другому етапі ми організовуємо виставку в НАОМА. Усі зможуть прийти, подивитись на твори фіналістів і проголосувати за улюбленого учасника.

Ми хочемо, щоб імена людей знали, навіть якщо вони не стануть переможцями конкурсу. Можливо, хтось прийде і побачить певну роботу, яку захоче придбати після цього або використати у бізнесі, створити робочі стосунки з цим художником. Це наша ціль.

На виставці також будуть твори Марії Примаченко. Ідея в тому, щоб привернути увагу до імені, яке всі знають, і показати поряд наше майбутнє, сучасні інтерпретації наїву і народного мистецтва.

«Важливо не пропустити момент зростання нових талантів»

Єлизавета Цареградська: Люди навіть поза межами мистецької бульбашки могли чути про такі явища за кордоном, як резиденція, різні гранти. Щодо подібних можливостей всередині країни ставляться дещо поверхнево, не так уважно.

На вашу думку, наскільки реалістичним є те, щоб бізнеси й ініціатори конкурсів могли надавати дійсно ефективну підтримку початківцям і робити це на якісному рівні? Бо держава наразі потребує цієї допомоги.

Маргарита Бондарєва: Закордонні резиденції та гранти неймовірні, адже наші митці мають змогу кудись поїхати і там навчатись. Треба комплексно працювати і використовувати всі можливості, які є.

Всередині країни теж є різні конкурси, гранти, закордонні гранти, які можна отримувати в Україні. Це все паралельні процеси.

У нас настільки багато талановитих людей, що має бути неймовірна кількість грантів, щоб задовольнити їх усіх. Ми, наприклад, отримали більше тисячі заявок, притому що у людей під час створення робіт не було світла і води.

Якщо будуть достатньо хороші умови, митці зможуть дати волю своїй фантазії. Важливо створити і надавати такі можливості тут, в Україні. Щоб люди не просто отримували гранти, а отримували стимул завдяки розумінню, що буде попит на їхній продукт. Людина має працювати там, де має талант.

Єлизавета Цареградська: Чи є у вашому уявленні момент, коли ви скажете собі «наша платформа досягла успіху». Як він має виглядати? Має бути більше митців в іменитих світових музеях?

Маргарита Бондарєва: Коли наших молодих митців знатимуть за кордоном — це буде частиною нашого успіху. Наразі активно з’являються виставки наших «тридцятників», Примаченко у Лондоні. Є попит на українське мистецтво. Важливо не пропустити момент зростання нових талантів.

Важливо підтримати молодих митців, надати їм можливість розвиватись, популярність, фінансову підтримку, щоб вони вже самі пробували вийти на цей рівень. Щоб вони не йшли працювати в офіс чи на іншу роботу, а мали змогу малювати, робити диджитал-арт, будь-що. Ми маємо зробити системну підтримку, щоб люди могли спиратись на своє мистецтво.

Єлизавета Цареградська: Як бізнеси вас знаходять? Чи можуть відповідальні бізнеси самі до вас приходити з пропозиціями?

Маргарита Бондарєва: Звичайно. У нас буде база митців, щоб ми могли підштовхувати бізнес і митців один до одного. Якщо ви відповідальний бізнес і вам близька ідея культури — звертайтеся до нас. Ми навіть на цьому етапі можемо порадити молодих митців, нові імена, які мають свіжі ідеї і роботи яких поки відносно недорогі.

Ви інвестуєте у них зараз, а в майбутньому з них можуть вирости неймовірні імена, які будуть підтримувати нашу культуру і будуть знані в усьому світі.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі