Феномен Чорнобиля: який потенціал приховує зона відчуження

Як змінилася екосистема зони відчуження та які існують можливості розвитку для цієї території? Шукати відповіді на ці питання ведуча програми ECO SAPIENS Аліна Бєлобра поїхала до Чорнобильської зони

Ведучі

Аліна Бєлобра

Феномен Чорнобиля: який потенціал приховує зона відчуження
https://static.hromadske.radio/2019/06/hr-eco-sapiens-epizod_3.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/06/hr-eco-sapiens-epizod_3.mp3
Феномен Чорнобиля: який потенціал приховує зона відчуження
0:00
/
0:00

Що було у випуску

  • 01:05- Як сталася аварія?

  • 02:20- Ведуча програми ECO SAPIENS вирішила поїхати до зони відчуження

  • 02:42- Чому туристи їздять в зону відчуження?

  • 03:42- Чи впливає популярність серіалу НВО на відвідування зони відчуження туристами?

  • 11:53- Що з радіоактивними відходами?

  • 16:56- Тварини в зоні відчуження

  • 21:35- Як звучить Чорнобиль сьогодні?

Ніч на 26 квітня 1986 року

Аварія на Чорнобильській АЕС відбулася в ніч на 26 квітня 1986 року. Пожежу у реакторі після вибуху заливали водою, засипали сумішшю піску, свинцю, глини і бору. ВІД ЧАЕС до Києва — 120 кілометрів, до кордону з Білоруссю — лише 11. Радіація поширилась на 200 тисяч квадратних кілометрів. У перші години уряд СРСР намагався приховати катастрофу, і людей почали вивозити тільки через два дні. Тоді утворили зону відчуження, вона складається з двох периметрів — першого 10-кілометрового довкола ЧАЕС, туди входить місто Прип’ять, та 30-ти кілометрового. Свої домівки залишили понад 115 тисяч людей. Більшість із них переселили до сусідніх районів Київської області, а для працівників станції побудували нове місто — Славутич. Наслідки аварії долали близько 600 тисяч ліквідаторів. У Greenpeace стверджують, загальна кількість загиблих внаслідок Чорнобильської катастрофи складає чверть мільйона. Станція продовжувала виробляти атомну енергію до грудня 2000 року. Наразі на ЧАЕС не виробляють електроенергію.

Ведуча програми ECO SAPIENS Аліна Бєлобра вирішила поїхати до зони відчуження і подивитися, який вигляд зараз має електростанція, як змінилися флора та фауна.

Зона відчуження Фото: Громадське радіо

1,5 години на мікроавтобусі від Києва і ми на пункті контролю в’їзду-виїзду до зони відчуження, його контролює охорона Чорнобильської зони. В’їхати можна тільки за паспортом та квитком. Проїзд перегороджує шлагбаум, камери фіксують рух, зону огороджує колючий дріт, екскурсовод попереджає, фотографувати пункт пропуску не можна. На в’їзд стоять кілька автобусів.

Чому туристи їздять в зону відчуження?

Дівчина з Чехії завжди мріяла побачити місце аварії:

«Я почула про Чорнобиль вперше, ще коли була дитиною. І я знала, одного дня я сюди приїду, і коли я виросла, і мала змогу, питання вже не стояло. Я дуже хотіла приїхати, тому я тут. Я перша, всі мої друзі в захваті, вони хочуть дізнатись більше і потім приїхати. Тож я приїхала першою, я поділюся з ними враженнями, і дуже сподіваюсь, що вони приїдуть теж».

Чорнобиль Фото: Громадське радіо

Іспанець з міста Сарагоса спочатку говорить, подорожував Україною, а в Чорнобиль заїхав дорогою:

«Приїхав в Україну, бо думаю, ця країна зараз дуже швидко змінюється — в ній поєднуються частини старого світу і місця, які еволюціонували вже. А в Чорнобиль заїхав, бо це унікальне місце, такого більше ніде нема, бо нічого подібного не трапилось ніде. Добре, в Японії на Фукусімі, але ж там була зовсім інша ситуація».

Пара з Данії приїхала, бо чула схвальні відгуки:

«Думаю, я все життя вважала цю історію цікавою. І коли в зону стало можна їздити, мій друг приїхав в зону, він казав, це був неймовірний досвід. Тож ми з хлопцем вирішили приїхали до того, як це місце заполонять туристи і воно перетвориться на місце масового туризму. Тому ми вирішили приїхати якомога раніше».

Напис на стіні Фото: Громадське радіо

Чи впливає популярність серіалу НВО на відвідування зони відчуження туристами?

Найперші туристи змогли офіційно і легально побачити станцію у 2011 році. Дозвіл на відвідування зони відчуження дало Міністерство надзвичайних ситуацій України. У Асоціації чорнобильських туроператорів говорять, кількість туристів цього року вже зросла на 30 відсотків, і готують нові тури за місцями, які показано в серіалі, говорить засновник турагенції «Чорнобиль-Тур» Ярослав Ємельяненко.

Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук зростання кількості туристів не підтверджує, при цьому зазначає, більшість відвідувачів — іноземці.

Троє хлопців приїхали з Лондона подивитися на місце, про яке всі говорять:

«Просто подивитись, дізнатись про місце, про яке говорять найбільше в світі. Воно дуже сьогоденне, воно дуже про 2019 рік, ми всі подумали, було б чудово, його побачити. Ми скоро потрапимо у минуле. 34, ні 33 роки назад. Думаю, це буде трохи дивно, неймовірно, нереально.

Чорнобиль трапився ще до того, як ми народились, а ще нещодавно вийшов серіал HBO, і всі про нього говорять, мої друзі теж, та всі про нього говорять. А тому поки ми тут, не приїхати сюди, було б злочином».

Скрін з трейлера серіалу www.hbo.com/chernobyl

Серіал, про який говорять британці, зняли американці минулого року. 5 серій по 1 годині про події тієї ночі 26 квітня, коли вибухнув реактор, про евакуацію та боротьбу з наслідками.

У другій серії серіалу є фрагмент, де ідеться про те, що Україна і Білорусь перетворяться на пустелю на 100 років, вимруть 50 мільйонів жителів. Цю доповідь в кабінеті останнього Генерального секретаря ЦК КПРС  Михайла Горбачова робить білоруська жінка-вчена. Її прототипами стали жінки з різних атомних електростанцій, які після вибуху в Чорнобилі зафіксували високий рівень радіації на своїх АЕС. Це збірний персонаж, говорить голова ЧАЕС по лінії КПРС Сергій Парашин. Він зазначає, перелік подій в серіалі режисер показав правильно, проте головних дійових осіб показали недостовірно.

«Міст смерті», який показували у серіалі Фото: Громадське радіо

Такої ж думки колишній очільник взводу радіаційної розвідки Сергій Мирний. Він говорить, його людей та стосунки у колективі показали недостовірно. Загін радіаційної розвідки обходив кілометри територій довкола ЧАЕС і фіксував дозиметрами рівень радіаційного забруднення. Воно після вибуху випало плямами, через вітер та погодні умови сформувався західний слід через хвойний ліс та північний слід через озера та болота. Інформацію про забруднення території у 30-кілометровій зоні збирали вручну, говорить його очільник Сергій Мирний.

Всі координати та дані замірів наносили на мапи, а потім поєднували однакові показники лініями, говорить Мирний. В такий спосіб створили мапи радіологічного забруднення і врахували рельєфи. Мапи існують і досі. У Державному агентстві України з управління зоною відчуження мені розказали,  українці разом з британцями оновлюють мапи.

Що з радіоактивними відходами?

Наразі ЧАЕС не виробляє енергію, щоб вивести ЧАЕС з експлуатації потрібно злити ядерне паливо з реакторів, говорить начальник відділу аварійної готовності та реагування на станції Дмитро Кондратов.

Урану на ЧАЕС залишилось багато, на 12 загрузок реактора. Одна загрузка — 200 тонн. Тобто загалом на станції зараз понад 2400 тонн урану. Зберігати це паливо будуть, допоки не знайдуть спосіб його переробити, але це завдання наступних поколінь говорить Кондратов.

В 10-кілометровій зоні вже побудували завод з переробки рідких радіоактивних відходів, повідомляють у прес-службі ЧАЕС. У квітні минулого року Державна архітектурно-будівельна інспекція підтвердила, завод відповідає чинним будівельним нормам та вимогам. За планом, впродовж наступних 10 років завод має переробляти радіаційні відходи, які утворились внаслідок роботи ЧАЕС, виведення її з експлуатації та роботи об’єкта «Укриття». Фінансував будівництво заводу Європейський банк реконструкції та розвитку.

Є у 10-кілометровій зоні і перша сонячна електростанція, в планах в Уряду побудувати вітрову електростанцію. Переробка ядерного палива та радіоактивних відходів — тільки один з викликів для українців. Начальник відділу аварійної готовності та реагування на станції Дмитро Кондратов говорить, після вибуху на АЕС у Фукусімі японці хочуть повернути землі в експлуатацію. Заражений ґрунт там знімають та пакують у мішки, цим шляхом можна було б піти і в Україні, говорить Кондратов.

Тварини в зоні відчуження

Керівник відділу екології флори та фауни Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника   еколог Денис Вишневський вважає, краще використати зону відчуження як лабораторію для науковців зі всього світу. Заповідник офіційно відкрили три роки тому, проте працювати над дослідженнями впливу радіації на природу почали через кілька років після аварії, говорить Вишневський.

Цвіт жасмину біля будівлі Фото: Громадське радіо

Понад 20 років тому у зону відчуження з Асканії нової завезли коней Пржевальського, говорить еколог.

Він пояснює, що приблизно третина зони відчуження — це відкриті ландшафти, які утворилися на місці колишніх сільськогосподарських угідь, тобто є аналогами степів або лук, тому для більш ефективного функціонування цих екосистем їм потрібні тварини, які споживають рослинність.

Метелик в траві Фото: Громадське радіо

Залишені будинки та ангари більше не лякають тварин, вони їх використовують, щоб перечекати негоду, або тимчасово оселитись говорить Вишневський.

Аліні Бєлобрі пощастило на власні очі побачити маленький табун коней Пржевальського. До людей вони не наближаються, але й не тікають. Вони кочують і степовою частиною і лісом, і навіть кілька особин перейшли жити на білоруську територію. З Білорусі в Україну час від часу заходять ведмідь та вовки. Лиси у зоні відчуження навчились використовувати людей, говорить еколог Денис Вишневський.

Як звучить Чорнобиль сьогодні?

Тут тихо, ЧАЕС зовсім не гуде, хіба коли наблизитись до неї, в небі літають чайки, ластівки та лелеки. Еколог Денис Вишневський говорить, у Прип’яті бідна фауна, бо це бетонне місто. В ньому живуть ті тварини, які полюбляють скелясту місцевість. На балконах селяться боривітри, на асфальті гріються гадюки та вужі, у підвалах ховаються павуки, іноді в місто заходять лосі, вони приходять поїсти яблук та абрикос з дерев. Поруч з ЧАЕС є новий рудий ліс. Старий пожовк від радіації одразу після вибуху, його одразу зрубали, засипали землею, а на його місці виріс новий, також забруднений. Провести повну деконтамінацію, тобто очищення, не вдалось, проте такі місця варто використати як лабораторію для досліджень, говорить Вишневський.

Зруйнована будівля Фото: Громадське радіо

Зупинятися на дорозі через мертвий ліс заборонено. Навіть в мікроавтобусі цифри на дозиметрі швидко ростуть, коли ми під’їжджаємо до цієї ділянки. До 23 мікрозіверт, тоді як нормою вважається фон до 0,3 мікрозіверта.

Мертвий ліс Фото: Громадське радіо

Радіація буває природна, її джерела — космічне випромінювання та природні радіоактивні ізотопи у воді, землі та атмосфері. Створена  людиною. Природне фонове іонізуюче випромінювання приблизно дорівнює 2 мілізіверт на рік. Для України майже 4 – 4,5 мілізіверта на рік, повідомляють на сайті Держагентства з управління зоною відчуження. Екіпажі літаків, що виконують рейси Нью-Йорк —Токіо поблизу Північного полюса, відчувають на собі радіацію в кількості 9 мілізіверт на рік. Доза в понад 100 мілізіверт на рік — це мінімальний рівень, при якому підвищується небезпека розвитку раку. Доза опромінення в 1000 мілізіверт на рік у п’яти з 100 осіб спровокує розвиток раку через кілька років. Одноразове опромінення силою 1000 мілізіверт викликає симптоми радіаційного отруєння, включаючи блювоту, але не є летальним. Одноразова доза в 5000 мілізіверт уб’є людину протягом місяця з вірогідністю 50 відсотків. Згідно з даними Світової ядерної асоціації, підвищення радіації до 350 мілізіверт було критерієм для переселення людей після аварії на Чорнобильській АЕС.

Вимірювання дозиметром Фото: Громадське радіо

Прип’ять стоїть порожня. Будинки потроху обвалюються, речі з квартир більшою мірою поховали в могильники, решту розібрали сталкери, доза випромінювання у місті на туристичних маршрутах в рамках норми, тобто 0,3 мікрозіверта, але варти вийти в чагарники або підійти до мосту — там вже кілька одиниць забруднення. Щоб наполовину очистити територію від радіоактивних трансуранових елементів, знадобиться мінімум 24 тисячі років, рівно стільки часу триває напіврозпад цих елементів, стверджують у Міністерстві екології України.

Прип’ять Фото: Громадське радіо

Під час аварії в повітря потрапили йод—131, цезій—137, стронцій—90 та ізотопи плутонію. в перші тижні після аварії найбільшу небезпеку для людей становив радіоактивний йод, його період напіврозпаду — вісім днів. Кількість ізотопів стронцію і цезію,через 30 років скоротиться вдвічі, але аби розпастись зовсім знадобиться ще кілька циклів напіврозпаду. цезій—137 накопичується в поверхневому шарі ґрунту, звідти він потрапляє в рослини і гриби. Комахи і тварини їдять ці продукти і отримують свою дозу радіації. Вплив радіації на людину через забруднені продукти харчування не варто переоцінювати, говорить лікар та радіолог Віталій Корзун.

У Держагентстві попереджають, ягоди, наприклад чорницю, чи гриби з забруднених територій можуть містити цезій—137.  За державними нормативами, вміст цезію в чорницях, що продаються в торгових мережах, не повинен перевищувати 500 бекерель на кілограм. Гриби, які зібрали в лісі чи купили в магазині, потрібно спершу очистити від піску, хвої та листя, оскільки вони можуть містити радіацію,  а перед приготуванням тричі прокип’ятити у солоній воді. Так можна майже повністю дезактивувати гриби, говорить лікар та радіолог Віталій Корзун. В Рівненській області іноді фіксують цезій в молоці, говорить лікар. Радіація також може накопичуватися у рибі та м’ясі. Максимально допустима норма для м’яса свійських тварин встановлена на рівні 200 Бк/кг, для дичини – 400 Бк/кг, а для риби – 150 Бк/кг. Для зниження концентрації радіонуклідів рекомендують перед приготуванням вимочити м’ясо чи рибу протягом певного часу (до 12 годин) у солоній воді.

Спеціально для цієї програми ми підготували також розгорнуте інтерв’ю з художницею і психологинею Маріко Гельман, якій видалили щитовидну залозу внаслідок аварії на ЧАЕС. Мисткиня розповіла про перформанс та проект «Деконтамінація», в межах якого вона їздила в Японію і проводила семінари для людей, які постраждали від аварії на АЕС Фукусіми.

За підтримки:
Центр екологічних ініціатив «Екодія» Міністерство закордонних справ Чеської республіки