За словами Софії-Юлії Сидоренко, зелена відбудова відрізняється від звичайної людиноцентричністю. Турбота про довкілля, в якому ми перебуваємо, означає турботу й про нас самих. Йдеться про чисте повітря, зелені зони, зручні транспортні розв’язки для велоінфраструктури, зручне використання ресурсів, доступ до питної води, можливість компостування відходів та їх подальшого застосування, говорить голова спілки.
«Коли ми маємо перед собою цю картинку про те, що, турбуючись про довкілля, відбудовуючи зелено, ми турбуємося про себе у теперішньому та в майбутньому, можливо, більше з’являється мотивації зелено відбудовувати і брати це до уваги», — каже Софія-Юлія Сидоренко.
За її словами, якщо громада, місто чи країна будуватиме свою стратегію на засадах зеленої відбудови, у ширшій перспективі їх населення менше хворітиме.
На думку голови громадської спілки, у межах впровадження зеленої відбудови важливо зосередитися на таких напрямках роботи:
Софія-Юлія Сидоренко відзначає, що важливо закладати у містах інфраструктурні рішення, які забезпечують повернення тари до повторного використання або переробки. Такі системи уже з’являються в Україні.
Очільниця спілки говорить, що в Україні є міста й громади, які починають запроваджувати принципи зеленої відбудови та застосовувати їх у плануванні. Наприклад, у Луцьку працюють над стратегією управління відходами та іншими покращеннями. Позитивні приклади є навіть серед прифронтових і прикордонних громад. Так, у місті Дергачі на Харківщині запроваджують систему роздільного збору біовідходів, які у майбутньому можуть використовуватися як біодобрива або навіть на біогазових установках. У Херсоні розробляють підходи до використання відходів через руйнування.
«На цьому етапі я б дуже заохочувала наші громади буйно мріяти, планувати, дивитися ширше, аналізувати загальний контекст муніципалітету. Попри це, запроваджувати якісь точкові мінімальні рішення, які не потребують багато ресурсу, бо, як не крути, зараз напевно більшості муніципалітетів, якщо не всім, банально бракує ресурсу, аби впроваджувати щось», — говорить Софія-Юлія Сидоренко.
На її думку, за таких умов важливо починати з локальних простих кроків та проєктів. Може йтися про збір біовідходів, створення садів, продаж продуктів без пластикового пакування. Паралельно із цим варто планувати масштабніші зміни, які можуть потребувати роботи протягом подальших десятиліть.
Софія-Юлія Сидоренко відзначає, що у питанні роботи з відходами немає одного рішення, яке б ліквідувало усі проблеми. За її словами, найчастіше чиновники пропонують як рішення у цій сфері будівництво заводу. Голова «Українського альянсу нуль відходів» наголошує, що це б не вирішило проблем забруднення, встановлення і транспортування контейнерів для сміття, економічного питання, адже будівництво заводу дороге, а реальних прибутків приностити він не зможе.
«Тому я тут повернуся до першої нашої тези про людиноцентричність. Потрібно розуміти, що якісно налагоджена система керування ресурсами та відходами завжди лежить на людях. Тоді, коли ми будуємо нашу стратегію управління відходами, відштовхуючись не від заводу, а від комунікації з мешканцями, донорами щодо встановлення інфраструктури на місці, максимально децентралізації, що потребуватиме лідерів, які запроваджуватимуть рішення на місцях, тоді ми будемо краще бачити якісні зміни — на прикладі чудових ОСББ», — вважає Софія-Юлія Сидоренко.
Скажімо, існує модель, коли мешканці будинку мають платити за вивіз лише змішаного сміття, тоді як вивіз розсортованих відходів компенсує муніципалітет. Це приклад, як незначні інвестиції в людей можуть бути ефектинвнішими, ніж великі вкладення у будівництво нової інфраструктури, говорить голова громадської спілки.
Зробити кроки до раціонального використання ресурсів та роботи з відходами можна на рівні свого побуту. Софія-Юлія Сидоренко радить:
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі